Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №600/1725/26-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1725/26-а

Головуюча суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

09 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці та направленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025 та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2026 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідної довідки.

Зобов`язано відповідача підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму, установленого законом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії з 01.07.2025.

Суд першої інстанції виходив із того, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 відновилося застосування первинної редакції пункту 4 постанови № 704, а тому відмова відповідача у видачі довідки є протиправною.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не з`ясував, чи відбулося станом на 18.06.2025 підвищення грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною або прирівняною посадою.

Відповідач наполягає, що після внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 змін до пункту 4 постанови № 704 посадові оклади й оклади за військовими званнями обчислюються із застосуванням фіксованої величини 1762 гривні. За відсутності фактичного підвищення грошового забезпечення, на думку апелянта, право на нову довідку не виникло.

Крім того, відповідач посилається на відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій та ненадходження від органів Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 звільнений з військової служби, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

Позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025.

Листом відповідач повідомив про відсутність підстав для складання такої довідки.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, регулюються Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії обчислюються з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у встановлених законодавством розмірах.

За змістом частини четвертої статті 63 цього Закону раніше призначені пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розміри грошового забезпечення військовослужбовців установлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — постанова № 704) визначено структуру грошового забезпечення, тарифні розряди та відповідні коефіцієнти.

Первинна редакція пункту 4 постанови № 704 передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, пункт 4 постанови № 704 викладено в редакції, що передбачає застосування фіксованої розрахункової величини 1762 гривні.

Суд першої інстанції пов`язав право позивача на отримання оновленої довідки з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким пункт 2 постанови № 481 було визнано протиправним та нечинним.

Однак постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що положення акта про внесення змін після їх реалізації вичерпують свою дію, а також наголосив на повноваженнях Кабінету Міністрів України визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже, висновок суду першої інстанції про відновлення первинної редакції пункту 4 постанови № 704 виключно внаслідок набрання законної сили судовим рішенням від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 не узгоджується з результатом касаційного перегляду цієї справи.

Водночас зазначена обставина не виключає застосування частини третьої статті 7 КАС України, відповідно до якої в разі невідповідності правового акта актові вищої юридичної сили суд застосовує останній.

У постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність застосування пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року, а не фіксованої величини 1762 гривні.

Такий правовий підхід підтверджено Верховним Судом у постанові від 17.09.2026 у справі № 520/33118/25, предметом якої була відмова в оформленні довідки про грошове забезпечення станом на 18.06.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2025. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду про відмову в позові та залишив у силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення відповідних вимог.

Колегія суддів ураховує, що у справі № 320/29450/24 вирішувалося питання правомірності прийняття нормативного акта та належного способу його оскарження, тоді як у справах № 520/5814/24 і № 520/33118/25 — питання застосовного правового регулювання під час оформлення пенсійних довідок.

За таких обставин колегія суддів ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 та від 17.09.2026 у справі № 520/33118/25, щодо застосування пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції під час визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028 гривень.

Доводи апелянта про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення станом на 18.06.2025 не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на постанову Верховного Суду від 17.09.2026 у справі № 520/33118/25, в якій за подібних правовідносин підтверджено право на оформлення довідки станом на цю саму дату із застосуванням прожиткового мінімуму, установленого законом на 01.01.2025, замість фіксованої розрахункової величини 1762 гривні.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України та ненадходження списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, колегія суддів зазначає таке.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі — Порядок № 45).

Пунктами 1–3 Порядку № 45 визначено процедуру проведення перерахунку пенсій, зокрема повідомлення уповноважених органів про підстави перерахунку, формування списків осіб та підготовки довідок про розмір грошового забезпечення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі — Порядок № 3-1), також регулює взаємодію органів Пенсійного фонду України та уповноважених структурних підрозділів у разі виникнення підстав для перерахунку пенсій.

За змістом частин першої та другої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами.

У постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а Верховний Суд зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера з доданими документами, так і рішення Кабінету Міністрів України, про яке державні органи повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Отже, передбачений Порядком № 45 механізм формування списків не виключає можливості ініціювання пенсіонером питання про перерахунок пенсії за наявності встановлених законодавством підстав. Водночас обов`язок уповноваженого органу оформити довідку та повноваження органу Пенсійного фонду України здійснити фактичний перерахунок пенсії є різними складовими відповідної процедури.

У цій справі позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення довідки, однак отримав відмову з мотивів відсутності правових підстав.

З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду посилання апелянта на відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій та ненадходження списків від органу Пенсійного фонду України не є достатнім обґрунтуванням правомірності відмови у видачі довідки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив спір щодо протиправності відмови відповідача у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вирішення спору судом першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вони не спростовують правильності вирішення спору судом першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України слід залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2026 — без змін. Підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції залишається без змін, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіЯремчук К.О. Сушко О.О.