Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №120/11467/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11467/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

09 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці та направленні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025 та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Позивач просив визначити посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, та відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2026 позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив із того, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 відпали підстави для застосування фіксованої розрахункової величини 1762 гривні, у зв`язку з чим відмова відповідача у видачі довідки є протиправною.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Служба зовнішньої розвідки України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що скасування в судовому порядку положень, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, не спричиняє автоматичного відновлення її попередньої редакції. Тому, на думку відповідача, підстав для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2025 замість фіксованої величини 1762 гривні немає.

Крім того, Служба зовнішньої розвідки України посилається на положення Закону України «Про розвідку», Закону № 2262-XII, Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144, зазначаючи, що підготовка довідок для перерахунку пенсій здійснюється за встановленою процедурою, зокрема на підставі списків осіб, наданих органами Пенсійного фонду України. Оскільки такі списки щодо позивача не надходили, відповідач вважає відмову правомірною.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, посилаючись на право отримати довідку із застосуванням прожиткового мінімуму, установленого законом на 01.01.2025, та безпідставність відмови відповідача.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

26.07.2025 позивач звернувся до Служби зовнішньої розвідки України із заявою про підготовку та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою № 704.

Листом від 14.08.2025 відповідач відмовив у підготовці довідки через відсутність правових підстав для її видачі.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів регулюються Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-XII) з урахуванням положень Закону України від 17.09.2020 № 912-IX «Про розвідку».

Відповідно до статті 45 Закону України «Про розвідку» пенсійне забезпечення співробітників розвідувальних органів із числа військовослужбовців здійснюється у порядку та розмірах, установлених Законом № 2262-XII.

За змістом частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII пенсії обчислюються з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Раніше призначені пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розміри грошового забезпечення військовослужбовців установлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — постанова № 704) визначено структуру грошового забезпечення, тарифні розряди та відповідні коефіцієнти.

Первинна редакція пункту 4 постанови № 704 передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, пункт 4 постанови № 704 викладено в редакції, що передбачає застосування фіксованої розрахункової величини 1762 гривні.

Оцінюючи доводи апелянта щодо правових наслідків скасування зазначених змін, колегія суддів ураховує постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, якими пункт 2 постанови № 481 було визнано протиправним та нечинним, і ухвалено нове рішення про відмову в позові. Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що положення нормативного акта про внесення змін після їх реалізації вичерпують свою дію.

Отже, висновок суду першої інстанції про відновлення первинної редакції пункту 4 постанови № 704 саме внаслідок набрання законної сили судовим рішенням від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 не узгоджується з результатом касаційного перегляду цієї справи.

Водночас наведена обставина не виключає обов`язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили відповідно до частини третьої статті 7 КАС України під час вирішення індивідуального публічно-правового спору.

У постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність застосування пункту 4 постанови № 704 у первинній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року, а не фіксованої величини 1762 гривні.

Цей правовий підхід підтверджено Верховним Судом у постанові від 17.09.2026 у справі № 520/33118/25, предметом якої була відмова уповноваженого органу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму, установленого законом на 01.01.2025. Верховний Суд визнав необхідним застосування первинної редакції пункту 4 постанови № 704, скасував постанову апеляційного суду про відмову в позові та залишив у силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення відповідних вимог.

Колегія суддів ураховує, що у справі № 320/29450/24 вирішувалося питання правомірності дій Кабінету Міністрів України під час прийняття нормативного акта та належності способу його оскарження, тоді як у справах № 520/5814/24 і № 520/33118/25 — питання застосовного правового регулювання під час оформлення пенсійних довідок.

За таких обставин колегія суддів застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.02.2026 та від 17.09.2026, які безпосередньо стосуються подібних правовідносин.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028 гривень.

Хоча зазначений показник не збільшився порівняно з 2024 роком, Верховний Суд у постанові від 17.09.2026 у справі № 520/33118/25 визнав право на оформлення оновленої довідки за 2025 рік із застосуванням прожиткового мінімуму, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Отже, доводи апелянта щодо необхідності застосування виключно фіксованої розрахункової величини 1762 гривні не спростовують висновку суду першої інстанції про протиправність відмови у видачі довідки.

Стосовно посилань відповідача на недотримання процедури підготовки довідок колегія суддів зазначає таке.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі — Порядок № 45).

Пунктами 1–3 Порядку № 45 визначено процедуру перерахунку пенсій, зокрема формування списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та підготовки уповноваженими органами довідок про розмір грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (далі — постанова № 144) урегульовано спеціальний механізм перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у зв`язку зі зміною грошового забезпечення у 2021 році. Пунктом 4 цієї постанови передбачено підготовку довідок на підставі списків, сформованих органами Пенсійного фонду України.

Водночас у постанові від 19.05.2026 у справі № 320/49258/23 Верховний Суд розмежував перерахунок пенсій за постановою № 144 та право на оформлення довідок за наступні календарні роки, зазначивши, що постанова № 144 не може бути самостійною правовою підставою для перерахунку пенсій за 2022 і 2023 роки.

Таким чином, відсутність списків, передбачених процедурою реалізації постанови № 144, сама собою не виключає оформлення довідки за 2025 рік за наявності інших передбачених законодавством підстав.

Крім того, у постанові від 11.02.2026 у справі № 380/752/25 Верховний Суд зазначив, що непідготовка та неподання Пенсійним фондом України списків, необхідних для проведення перерахунку відповідно до постанови № 144, свідчать про невиконання покладеного на державний орган обов`язку, а не про відсутність у пенсіонера права на перерахунок пенсії.

При цьому оформлення довідки уповноваженим органом та здійснення органом Пенсійного фонду України фактичного перерахунку пенсії є різними процедурами.

Отже, посилання відповідача на відсутність списків Пенсійного фонду не спростовує права позивача на оформлення довідки відповідно до застосовного нормативного регулювання.

За змістом пункту 5 Порядку № 45 складові грошового забезпечення враховуються відповідно до встановлених ним правил. Зокрема, передбачені цим пунктом щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія визначаються у відповідних середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною посадою.

У рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, сформульовано висновок щодо визначення надбавки за особливості проходження служби та премії за фактичними середніми показниками відповідно до пункту 5 Порядку № 45.

Отже, відповідні складові грошового забезпечення мають зазначатися в довідці за встановленими спеціальним законодавством правилами. Водночас предметом цього спору є правомірність відмови у видачі довідки, а не перевірка вже визначених відповідачем конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності вирішення спору судом першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 та статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті. Висновок про протиправність відмови у видачі довідки узгоджується з актуальними правовими висновками Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови № 704 до правовідносин з оформлення пенсійних довідок за 2025 рік.

За наведених обставин апеляційна скарга Служби зовнішньої розвідки України задоволенню не підлягає, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2026 слід залишити без змін.

Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіЯремчук К.О. Сушко О.О.