Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №560/14253/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14253/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

09 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 560/14253/24 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у здійсненні з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року перерахунку та виплати пенсії позивача, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 вересня 2024 року № ХС46821.

Зобов`язано відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 19 червня 2025 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17 червня 2025 року.

03 жовтня 2025 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 560/14253/24.

13 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, посилаючись на те, що вона є дружиною померлого позивача та має право на одержання сум пенсії, які належали йому, проте залишилися недоодержаними за життя.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини щодо перерахунку та виплати пенсії померлому пенсіонерові не допускають автоматичного процесуального правонаступництва, тоді як право членів його сім`ї на одержання недоодержаних сум пенсії реалізується в порядку, встановленому спеціальним законодавством.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її заяви.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що як дружина померлого пенсіонера вона має право на отримання належних йому пенсійних сум, а тому є його правонаступником. Вважає, що заміна стягувача у виконавчому листі забезпечить виконання судового рішення та ефективний захист відповідного майнового права.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись, зокрема, на те, що рішення суду набрало законної сили після смерті пенсіонера, перерахунок пенсії не здійснювався, а тому підстави для заміни стягувача відсутні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас обов`язковість судового рішення не усуває необхідності дотримання встановлених законом умов та порядку його виконання, зокрема правил заміни сторони виконавчого провадження або стягувача у виконавчому листі.

За змістом статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною четвертою цієї статті передбачено можливість застосування відповідних положень також у разі необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Зазначені процесуальні норми передбачають необхідність встановлення факту переходу відповідних матеріальних прав та обов`язків від особи, яка вибула з правовідносин, до її правонаступника.

Сам собою факт смерті стягувача та наявність родинних відносин із заявником не є безумовною підставою для заміни сторони у виконавчому листі.

Вирішальним є характер спірних матеріальних правовідносин та можливість переходу відповідного права до іншої особи.

Спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За змістом частини першої статті 61 цього Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа осіб, які мають право на пенсію відповідно до зазначеного Закону, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини та виплачуються визначеним законом членам його сім`ї.

При цьому батьки та дружина (чоловік) померлого пенсіонера мають право на одержання таких сум незалежно від належності до кола осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Законом також установлено спеціальний шестимісячний строк звернення за відповідними сумами.

Отже, законодавець визначив спеціальний правовий режим недоодержаних сум військової пенсії та окремий порядок реалізації права членів сім`ї померлого пенсіонера на їх отримання.

Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію.

Водночас статтею 1227 ЦК України передбачено перехід до членів сім`ї сум пенсії та інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя.

Системне тлумачення зазначених положень свідчить про необхідність розмежування особистого права на пенсійне забезпечення та майнового права на одержання сум, які належали пенсіонерові, проте залишилися недоодержаними.

Право на призначення, перерахунок та одержання пенсії як періодичної виплати має особистий характер. Натомість право на визначені законом недоодержані пенсійні суми може належати іншим особам у порядку, встановленому законодавством.

Проте виникнення у члена сім`ї самостійного права на отримання таких сум не означає автоматичного переходу до нього всіх процесуальних прав померлого пенсіонера за судовим рішенням про перерахунок пенсії.

У постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20 Верховний Суд розглянув питання заміни стягувача у виконавчому листі, виданому на виконання судового рішення щодо пенсійного забезпечення за Законом № 2262-XII.

Верховний Суд виходив із необхідності розмежування права померлого пенсіонера на перерахунок пенсії та права членів його сім`ї на отримання недоодержаних пенсійних сум.

Суд зазначив, що спеціальне законодавче регулювання передбачає окремий порядок реалізації права членів сім`ї, а використання інституту процесуального правонаступництва не є належним способом вирішення спору щодо виплати таких сум.

Аналогічний підхід щодо необхідності застосування спеціального порядку захисту права на недоодержану пенсію та оцінки ефективності заміни стягувача відображено у постановах Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 240/9078/20 та від 24 липня 2025 року у справі № 240/17805/20.

Зокрема, у постанові від 24 липня 2025 року Верховний Суд звернув увагу, що під час вирішення питання про заміну стягувача необхідно оцінювати не лише можливість переходу відповідного матеріального права, а й те, чи забезпечує обраний заявником процесуальний механізм ефективний захист його права на отримання недоодержаних сум.

Водночас колегія суддів ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09 вересня 2025 року у справі № 300/2366/20.

У зазначеній справі Верховний Суд розглядав питання правонаступництва щодо конкретно визначеної заборгованості з виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, право на яку перейшло до спадкоємця.

Однак правовідносини у справі № 300/2366/20 відрізняються від правовідносин, які є предметом розгляду в цій справі.

Зокрема, у справі № 300/2366/20 йшлося про вже визначену суму заборгованості, існування якої було підтверджене матеріалами справи, тоді як у справі № 560/14253/24 рішення суду передбачає здійснення перерахунку військової пенсії, а доказів визначення відповідної суми заборгованості на виконання судового рішення матеріали, надані на розгляд, не містять.

Крім того, у справі, яка переглядається, застосуванню підлягає спеціальне правове регулювання статті 61 Закону № 2262-XII.

За таких обставин наведений висновок Верховного Суду не спростовує застосовності правової позиції щодо необхідності реалізації права на недоодержані суми військової пенсії у спеціально визначеному законом порядку.

Колегія суддів не заперечує, що ОСОБА_1 як дружина померлого пенсіонера може належати до кола осіб, які відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII мають право на одержання недоодержаних сум його пенсії.

Однак предметом розгляду в цьому провадженні є не встановлення розміру відповідних сум та не вирішення питання про обов`язок Пенсійного фонду виплатити їх заявниці, а виключно наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії безпосередньо ОСОБА_2 .

Це рішення не встановлює права ОСОБА_1 на одержання конкретної суми недоодержаної пенсії та не визначає її як особу, якій належить здійснити відповідну виплату.

При цьому матеріали, наведені на обґрунтування заяви про заміну стягувача, не підтверджують факту визначення Пенсійним фондом конкретної суми заборгованості за результатами виконання судового рішення, а також не дають підстав вважати встановленим перехід до заявниці саме того комплексу прав стягувача, який випливає з виконавчого листа.

Отже, посилання заявниці на наявність родинних відносин із померлим позивачем та її право на недоодержані суми пенсії не є достатнім для висновку про наявність підстав для процесуального правонаступництва за статтею 379 КАС України.

Колегія суддів також оцінює доводи Пенсійного фонду про те, що рішення суду набрало законної сили після смерті позивача, а відповідний перерахунок не було проведено.

Сам собою факт непроведення перерахунку пенсії до смерті пенсіонера не може безумовно свідчити про відсутність у членів його сім`ї матеріального права на відповідні пенсійні суми.

Протилежний підхід міг би поставити реалізацію такого права у залежність виключно від своєчасності виконання пенсійним органом покладених на нього обов`язків.

Разом із тим зазначена обставина не змінює правової природи спірного процесуального питання та не створює самостійної підстави для заміни стягувача у виконавчому листі.

Так само звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про заміну стягувача 13 січня 2026 року, тобто після спливу шести місяців із дня смерті пенсіонера, не є достатньою підставою для висновку про пропуск нею строку звернення до пенсійного органу, передбаченого статтею 61 Закону № 2262-XII.

Питання дотримання відповідного строку, наявності інших осіб, які мають право на недоодержані суми, а також визначення розміру таких сум не є предметом цього провадження та можуть бути встановлені під час розгляду відповідного матеріально-правового спору.

Відмова у заміні стягувача у виконавчому листі не означає відмови у визнанні за заявницею права на отримання недоодержаних пенсійних сум та не позбавляє її можливості реалізувати таке право в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених статтею 379 КАС України підстав для заміни ОСОБА_2 його дружиною ОСОБА_1 як стягувачем у виконавчому листі у справі № 560/14253/24.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийВатаманюк Р.В.

СуддіСапальова Т.В. Капустинський М.М.