Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №560/3700/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3700/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

08 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року позов задоволено частково.

- визнати протиправною невиплату Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

- стягнути з Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні/компенсацію за несвоєчасний розрахунок в сумі 141045,75 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів відповідно до вимог закону). У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що проходив службу в Національній академії Державної прикордонної служби України та був звільнений з 01.08.2021. Належні при звільненні виплати не були проведені в повному обсязі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №560/6849/24 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за 2020–2021 роки з урахуванням відповідного прожиткового мінімуму. На виконання рішення 13.02.2025 позивачу виплачено 84 540,76 грн. Того ж дня позивач звернувся із заявою про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, однак листом від 28.02.2025 №09-01/1970-25-Вих відповідач у такій виплаті відмовив.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із статтею 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванні та вирішенні спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.

Отже, відповідно до статті 117 КЗпП України у чинній редакції час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає компенсації середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.

Спірний період затримки остаточного розрахунку підлягає поділу на два періоди: до 18.07.2022 — за правилами попередньої редакції ст. 117 КЗпП України, та з 19.07.2022 — з урахуванням встановленого законом шестимісячного обмеження. Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зокрема у справах №560/9586/22 та №560/11489/22.

Позивача виключено зі списків особового складу 01.08.2021, тому період затримки розрахунку розпочався 02.08.2021 та тривав до 13.02.2025, коли проведено остаточну виплату. Середньоденне грошове забезпечення позивача становило 641,70 грн, а розрахунковий період затримки — 1291 день, що становить 828 434,70 грн.

Водночас щодо періоду до 19.07.2022 суд може застосувати принцип співмірності та зменшити розмір виплати з урахуванням співвідношення заборгованості та середнього заробітку. Для періоду після 19.07.2022 таке зменшення не застосовується, оскільки законом встановлено шестимісячне обмеження. При визначенні розміру компенсації суд враховує критерії, сформульовані Верховним Судом щодо співмірності суми компенсації розміру заборгованості та обставинам її виникнення.

Оскільки відповідач не довів відсутності у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіМацький Є.М. Залімський І. Г.