Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/30927/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/30927/26 Суддя першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за заявою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зупинення видаткових операцій,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в якій просить суд:

- зупинити видаткові операції на рахунках АТ «УКРЕКСІМБАНК» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до АТ «державний експортно-імпортний банк України» про зупинення видаткових операцій повернуто заявникові на підставі ч. 3 ст. 283 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року, заявником подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу №320/30927/26 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначив, що на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2026 про залишення заяви без руху, строк на усунення якого визначено судом до 11:00 31.07.2026, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 31.07.2026 о 10:25 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків, до якої додав фіскальний чек, що підтверджує направлення примірника заяви на адресу АТ «Укрексімбанк» через АТ «Укрпошта». Однак, всупереч виконання вимог ухвали суду, оскаржуваною Ухвалою від 31.07.2026 суд повернув заяву, мотивуючи це тим, що примірник заяви було направлено відповідачу (о 17:18) пізніше, ніж заяву подано до суду (о 16:42), а тому вважав, що вимоги статті 283 КАС України не дотримано.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про залишення без розгляду апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про залишення без розгляду апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року.

Від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просив апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування доводів відзиву, заявник зазначив, що тягар доведення обґрунтованості недопуску представника податкового органу до проведення перевірки покладено на платника податків, а весь розгляд обмежений 96 годинами, то платник податків, який не отримав заяви та доданих до неї матеріалів позбавлений будь-якої реальної можливості сформувати правову позицію та подати докази. Наведений підхід також порушує принцип змагальності , який є одним із основоположних у судочинстві, в тому числі адміністративному.

Також заявник посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 140/26236/23, наголосив на тому, що подана податковим органом заява у порядку статті 283 КАС України є особливою формою позовної заяви, відтак до неї застосовуються вимоги статті 161 КАС України.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року, справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Також судом продовжено строк апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як обумовлено п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 ст. 283 КАС України унормовано, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Приписами ч. 3 статті 283 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що за правилами ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Згідно із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30 липня 2026 року у справі №320/24643/24 Суд зазначив, що «З урахуванням наведеного, подана до суду податковим органом заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.

За приписами частин першої та другої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Системний аналіз вище зазначених норм чинного законодавства у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права податкового органу на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви доказів надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Невиконання відповідних вимог процесуального закону є підставою для постановлення судом ухвали про залишення заяви без руху.».

Водночас, Законом України від 29.06.2023 №3200-ІХ статтю 269 КАС України доповнено частиною другою, якою зокрема унормовано, що копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету, а за його відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

З огляду на вказану вище норму процесуального законодавства колегія суддів звертає увагу, що законодавцем установлено спеціальний порядок доведення копій заяви та доданих документів до відома інших учасників справи, у тому числі через електронний кабінет, а за його відсутності - засобами електронної пошти, якщо така відома суду, або шляхом надання відповідних матеріалів для ознайомлення в судовому засіданні.

Зазначена норма регулює саме порядок дій суду стосовно направлення копій заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи (у визначених КАС України окремих категоріях термінових адміністративних справ).

Як уже зазначалося вище, особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів унормовані ст.283 КАС України.

Частиною 1 та 2 цієї статті передбачено, що заява зазначених органів має бути подана до суду першої інстанції протягом 24 годин із моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення, та має відповідати вичерпному переліку вимог щодо її змісту. Разом із тим, аналіз наведеної статті чітко свідчить, що процесуальне законодавчо не містить жодного припису щодо обов`язку заявника (податкового органу) одночасно із поданням заяви до суду направляти її копію платнику податків.

Зі змісту статті 269 КАС України вбачається, що саме на суд покладено обов`язок забезпечити направлення копій заяв по суті справи іншим учасникам у відповідності до спеціального порядку, встановленого для цієї категорії термінових справ. Такий підхід узгоджується і з процесуальною природою проваджень, передбачених ст.283 КАС України, у яких законодавець визначив стислий строк на звернення до суду та фактично поклав на суд активну роль у забезпеченні оперативного інформування учасників.

Тобто, враховуючи спеціальний, терміновий характер проваджень, передбачених у ст.283 КАС України, особливі вимоги до форми і строків подання заяв, а також положення ст.269 КАС України відносно порядку направлення копій заяв та доданих до неї документів, судова колегія доходить висновку, що обов`язок щодо повідомлення платника податків про подання заяви у цій категорії справ покладається саме на суд, а не на податковий орган.

У цьому контексті, суд наголошує, що у справах, які розглядаються відповідно до ст.283 КАС України, податковий орган звертається до суду не з позовом, а зі спеціальною заявою, що підпадає під дію окремих процесуальних правил. У зв`язку із цим, загальні норми щодо подання позовної заяви, у тому числі відносно необхідності направлення її копій іншим учасникам (з наданням до суду відповідних доказів), не підлягають застосуванню. Також, порядок подання, оформлення та доведення заяв у таких термінових провадженнях чітко визначено нормами ст.ст.269 та 283 КАС України, які є спеціальними та мають пріоритет над загальними нормами Кодексу.

Отже, податковий орган, звертаючись до суду із заявою в межах строку та форми, визначених законом, виконав передбачені КАС України обов`язки, а не направлення ним копії заяви платнику податків не може свідчити про порушення процесуальних вимог, оскільки законодавством такий обов`язок для заявника у справах цієї категорії не встановлено.

Визначаючись щодо обґрунтованості поданої Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 податковим органом було надано до суду фіскальний чек, що підтверджує направлення примірника заяви на адресу АТ «Укрексімбанк» через АТ «Укрпошта» із описом вкладення цінного листа.

Загальною ж метою вимоги щодо надсилання копії процесуальних документів є забезпечення інформування інших учасників справи про їх подання, а не суворе відтворення форми документа незалежно від його змісту чи технічної доступності.

У цій справі, хоч така не передбачена процесуальним законодавством, але така ціль досягнута.

Враховуючи той факт, що податковий орган вжив заходів для інформування платника податків шляхом надсилання ідентичної за змістом заяви на його адресу, колегія суддів вважає, що апелянт діяв добросовісно та мав намір усунути недоліки заяви, про які, хоч і безпідставно, але зазначив суд першої інстанції.

Отже, повернення заяви за наведених вище обставин є надмірним формалізмом та таким, що взагалі не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У свою чергу, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» заява №28090/95, п.45).

Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

За правилами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.169, 241, 243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року - скасувати та направити справу №320/30927/26 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін