Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/30925/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/30925/26 Суддя першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів - Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі за заявою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з заявою до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, у якому позивач просив суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України», застосованого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків рішенням від 30.07.2026 №11/31-00-07-01-05-33.

В обґрунтування заяви контролюючий орган зазначає, що ним було прийнято наказ про проведення позапланової виїзної перевірки, сформовано направлення на перевірку, однак уповноважені представники Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України» не допустили перевіряючих до проведення перевірки у зв`язку з чим контролюючим органом 30.07.2026 було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна банку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято без дотримання норм матеріального права, та із порушенням норм процесуального права, без з`ясування всіх обставин справи, з огляду на наступне.

Зокрема, апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив формальну відсутність текстуального опису порушення в самому наказі з відсутністю фактичної обізнаності платника щодо підстав перевірки. При цьому, скаржник зазначив, що наказ №366/Ж1 містить усі обов`язкові реквізити, передбачені абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України - дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта перевірки, мету, вид, підстави за пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, дату початку і тривалість перевірки та період діяльності, який перевірятиметься (правильність декларування та сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:049:0006 за період з 01.01.2018 по 29.07.2026).

Також, заявник зазначив, що у даній справі прізвища, імена та по батькові всіх трьох перевіряючих ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) в направленнях і актах повністю збігаються, а деталізація в актах назви відділу є не приховуванням інформації, а, навпаки, її розширенням - вона надає платнику додаткові відомості про повноваження перевіряючих, а не звужує їх. Визнання такої деталізації підставою для висновку про недопустимість перевіряючих осіб суперечить принципу пропорційності юридичних наслідків процедурних недоліків.

Разом з тим, апелянт зазначив про те, що судом помилково застосовано заборону, встановлену п.78.2 ст. 78 ПК України, оскільки акти попередніх планових перевірок Банку (від 03.10.2023 №2288/Ж5 за період до 30.09.2021 та від 24.12.2025 №2726/Ж5 за період до 30.06.2025) стосувалися загальної правильності декларування та сплати орендної плати за земельну ділянку, тоді як предметом нової перевірки, призначеної наказом №366/Ж1, є, зокрема, обґрунтованість застосування конкретної пільгової ставки 2% за період з 01.01.2018 по 29.07.2026 - питання, актуалізація якого відбулася вже після завершення останньої планової перевірки, у процесі листування з Департаментом земельних ресурсів Києва щодо внесення змін до договору оренди (лист Банку від 16.04.2026 №0026401/9085-26, відповідь Департаменту від 20.05.2026 №057- 7079).

Крім того, апелянт наголосив на помилковості висновків суду першої інстанції щодо ненастання умов передбачених пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, позаяк сам факт формальної відповіді на запит не тотожний наданню повних і достатніх документальних підтверджень, які усувають сумніви контролюючого органу по суті поставлено питання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

05.10.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому АТ «УКРЕКСІМБАНК» просив відмовити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі № 320/30925/26 залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву заявник зазначив, що у своїй апеляційній скарзі скаржник не навів жодних належних доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Зокрема, скаржником не зазначено, які саме норми матеріального чи процесуального права були неправильно застосовані або порушені судом, які обставини справи залишилися недослідженими, які докази не були оцінені судом або були оцінені неналежним чином, а також у чому саме полягає невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Відтак, доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції.

Доводи другого відзиву АТ «УКРЕКСІМБАНК» на апеляційну скаргу повністю дублює доводи першого відзиву.

Крім того, заявник у прохальній частині відзиву заявив клопотання про здійснення апеляційного розгляду справи за участі АТ «УКРЕКСІМБАНК».

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Водночас, приписами ч. 2 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно із приписами частини десятої статті 283 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів, перевіривши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі та інші чинники, які впливають на вирішення питання про розгляд справи в судовому засіданні чи в порядку письмового провадження, за відсутності клопотання іншої сторони щодо розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні, не вбачає підстав для розгляду апеляційної скарги у цій справі в судовому засіданні з викликом сторін.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний Банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112) як платник податків перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позивачем прийнято наказ від 28.07.2026 № 366/Ж1 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ «УКРЕКСІМБАНК» з 29.07.2026 тривалістю 15 робочих днів. за адресою: 03150. м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127.

Відповідно до направлень на перевірку від 29.07.2026 за № 728, 729, 730 з метою проведення перевірки АТ «УКРЕКСІМБАНК» працівниками ЦМУ ДПС по роботі з ВПП 29.07.2026 здійснено виїзд за відповідною адресою.

Проте, голова правління АТ «УКРЕКСІМБАНК» Віктор Пономаренко та головний бухгалтер АТ «УКРЕКСІМБАНК» Наталія Потьомська відмовили у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

На підставі зазначеного вище, посадовими особами ЦМУ ДПС по роботі з ВПП складені акти «Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» та/або посадових (службових) платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 393/Ж6/31-00-07-01-05-18 від 29.07.2026, «Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» розписатися в направленнях на перевірку» від 29.07.2026 № 394/Ж6/31-00-07-01-05-18», «Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» розписатися в наказі на перевірку» від 29.07.2026 № 395/Ж6/31-00-07-01-05-18.

Таким чином, у зв`язку з тим, голова правління АТ «УКРЕКСІМБАНК» Віктор Пономаренко та головний бухгалтер АТ «УКРЕКСІМБАНК» Наталія Потьомська відмовилися від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та допуску посадових осіб контролюючого органу, на підставі звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 30.07.2026, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення від 30.07.2026 № 11 131-00-07-01-05 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків АТ «УКРЕКСІМБАНК», яке направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, виходив із того, що законність не допуску АТ «УКРЕКСІМБАНК» посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки підтверджено в судовому порядку, оскільки контролюючий орган не довів наявність реальних законних підстав для проведення перевірки.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Абзацами першим та другим п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) обумовлено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПУ України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п. 78.1.1);

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.п. 78.1.4);

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому п. 81.1 ст. 81 цього Кодексу.

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Нормами п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Визначення цього терміну вказує на «стимулювальний» характер цього механізму правового регулювання, який застосовують контролюючі органи до платників податків з метою спонукання їх до виконання податкових обов`язків, він полягає в тимчасовій забороні платнику податків вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження його майном, до якого застосовано арешт.

Судом встановлено, що відповідач відмовив податковому органу в допуску до проведення позапланового заходу, оскільки перевіряючими не було пред`явлено службові посвідчення, а наказ № 366/Ж1 оформлено з порушенням вимог податкового законодавства.

Як було вказано вище, відповідно до абзацу 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, серед іншого зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Верховним Судом сформовано усталені підходи до тлумачення положень ст. 81 ПК України, в частині що стосується змісту наказу про проведення податкових перевірок, такий підхід полягає в тому, що поруч з зазначенням юридичних підстав про проведення перевірок, в наказі повинні чітко визначатися і фактичні підстави, конкретизована інформація, яка стала підставою перевірки.

Так, в постанові від 31.05.2019 у справі №813/1041/18 Верховний Суд зазначав, відповідно до ст. 81 ПК України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Як вище зазначено, однією з підстав для проведення перевірки позивача визначено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, реалізація якого передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства. З метою застосування такого підходу необхідно, щоб зі змісту спірного наказу вбачалося за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної перевірки, правопорушення.

В постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 320/45535/24 застосовуючи наведений вище висновок щодо необхідності зазначення в наказі про призначення перевірки чітких підстав для її проведення зазначав, що виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи. Недотримання вимог щодо конкретизації та викладення в оскаржуваному наказі фактичних та правових підстав його прийняття призводить до протиправності останнього.

Тобто, контролюючий орган зобов`язаний відобразити конкретну фактичну підставу (або декілька, в обсязі, достатньому для їх ідентифікації), не тотожну нормі (вживання загального формулювання), але чітко визначену.

Перевіряючи питання дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, колегія суддів виходить з того, що у Наказі № 366/Ж1 від 28.07.2026 року підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1. та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпунктів 69.22, 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами).

Тобто, зі змісту цього наказу вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78 ПК України), однак фактична підстава для проведення перевірки не зазначена.

Так, у наказі № 366/Ж1 контролюючий органом не відобразив жодних відомостей про те, якою саме контролюючий орган володіє інформацією, що свідчить про порушення банком податкового, валютного, чи будь-якого іншого законодавства, як і не відображено наявність факту ненадання банком відповіді на запит контролюючого органу (надання відповіді та документів не в повному обсязі).

Крім цього, в наказі № 366/Ж1 контролюючим органом не зазначається про те, що ним виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих банком, як і не зазначається про те, що банком не надано пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу з цього приводу.

З огляду на викладене, колегія суддів стверджує, що контролюючим органом не зазначено конкретизації фактичної підстави, зокрема не здійснено опису яка саме інформація отримана контролюючим органом або яка недостовірність даних виявлена слугувала підставою для призначення перевірки.

З урахуванням наведеного зі змісту наказу не вбачається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної позапланової перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення банку, що в сукупності призводить до висновку, що банком було правомірно недопущено осіб до проведення перевірки на підставі наказу № 366/Ж1.

Відтак, колегія суддів констатує, що обсяг зазначеної у наказі інформації у повному обсязі не відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, а тому підстави для допуску посадових осіб у АТ «УКРЕКСІМБАНК» були відсутні та платник податку реалізував своє право визначене абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Отже, у контексті висновків, які викладені у цій постанові, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що у матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження наявності підстав для призначення документальної позапланової перевірки АТ «УКРЕКСІМБАНК». Разом з тим, зміст спірного наказу про проведення такої перевірки не відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам. Таким чином, висновок суду першої інстанції про не зазначення контролюючим органом жодних чітких фактичних підстав для перевірки, є правильними.

Щодо пред`явлення службових посвідчень посадовими особами контролюючого органу, які прибули для проведення перевірки, варто зазначити наступне.

Положеннями абз.4 п. 81.1 ст. 81 ПК визначено, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки».

З неданих сторонами пояснень вбачається, що 29.07.2026 за адресою місцезнаходження банку прибуло три особи, які назвалися працівниками контролюючого органу та повідомили про прибуття для проведення перевірки на підставі наказу № 366/Ж1, однак останнім було відмовлено посадовими особами АТ «УКРЕКСІМБАНК» у допуску до перевірки, про що посадовими особами ЦМУ ДПС ВПП о 16 год. 50 хв. складено акт № 393 /Ж6/31- 07-01-05-18 від 28.07.2026 Про відмову АТ «УКРЕКСІМБАНК» (код 00032112) та/або посадових (службових) осіб платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами ЦМУ ДПС ВПП. Зокрема, зазначений акт містить посилання про те, що причини недопуску викладені у окремих поясненнях Голови Правління АТ «УКРЕКСМІМБАНК» В. Пономаренка.

Акт складений та підписаний уповноваженими особами контролюючого органу, зокрема, заступником начальника відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків - Манучарян Тамара, державним інспектором відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків - Сергій Кенез, інспектором відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків - ОСОБА_3.

Також додатком до вказаного акта долучено «Обгрунтування підстав для відмови у допуску посадових осіб Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до проведення документальної позапланової виїзної перевірки», за підписом Голови Правлння АТ «УКРЕКСІМБАНК».

Крім того, матеріали справи містять Акт № 391/Ж6/31-00-07-01-05-19 від 29.07.2026 складений зазначеними посадовими особами Про відмову АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112) розписатися в направленнях на перевірку та Акт № 395/Ж6/31-00-07-01-05-18 від 29.07.2026 Про відмову АТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112) розписатися в наказі на перевірку.

Наказом Державної фіскальної служби України від 16.01.2017 № 23 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення актів (довідок) документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» затверджено Методичні рекомендації щодо оформлення актів (довідок) документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи .

Приписами пункту 1.9 розділу І Методичних рекомендацій унормовано, що у разі відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки посадовими особами контролюючого органу складається акт про відмову в допуску до проведення документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, зразок форми якого наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Так, додатком 3 Методичних рекомендацій викладено зразок Акта, який зокрема містить відомості «було пред`явлено посвідчення на право проведення перевірки від ________ № ______, який (яка) після ознайомлення з зазначеними документами, без заявлення мотивів відмовив (відмовила) у допуску до проведення перевірки посадовим особам ______________________________________.».

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на ту обставину, що методичні рекомендації носять рекомендаційний характер для посадових осіб контролюючого органу, посадовими особами ЦМУ ДПС ВПП підлягали застосуванню.

Таким чином, обов`язок щодо пред`явлення службових посвідчень, а також належної фіксації факту їх пред`явлення і документального підтвердження виконання посадовими особами вимог статті 81 ПК України покладається виключно на Контролюючий орган та його посадових осіб. Відповідно, саме Контролюючий орган повинен довести належне виконання передбачених законом процедурних вимог, які є обов`язковою передумовою проведення перевірки.

Щодо доводів апелянта про те, що відсутність у поясненнях Банку будь-яких зауважень щодо непред`явлення службових посвідчень не може розцінюватися як підтвердження факту пред`явлення службових посвідчень.

Однак, посадовими особами податкового органу в акті про недопуск не зафіксовано факт пред`явлення посвідчень, як і не надано таких доказів до суду в ході розгляду заяви, що вказує на те, що заявник не спростував зауваження платника про їх непред`явлення, відтак колегія суддів трактує такий акт як неналежний доказ правомірності дій податкового органу в частині пред`явлення службових посвідчень.

В наданих направленнях на перевірку вбачається, що для її проведення направлено: заступника начальника відділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 , в той час як з актів, які складалися представниками контролюючого органу, вбачається, що для проведення перевірки прибула заступник начальника відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ Управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 .

Крім цього, з наданих до банку направлень вбачається, що на перевірку також направлено головних державних інспекторів Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в той час як зі складених працівниками контролюючого органу актів вбачається, що для проведення перевірки прибули: головні державні інспектори відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ Управління податкового аудиту галузей економіки Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ненадання службових посвідчень у поєднанні з розбіжністю між посадами, зазначеними у направленнях на перевірку, та посадами, вказаними в актах, складених тими самими особами, свідчить про недотримання контролюючим органом імперативних вимог абзаців 1 та 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо пред`явлення посвідчення особи та підтвердження повноважень посадових осіб як обов`язкової передумови допуску до перевірки, також про те, що направлення на перевірку оформлене без дотримання положень абз. 2 п. 81.1 ст. 81 ПКУ, оскільки вказаним положенням законодавства визначено, що в направленні на перевірку, серед іншого, зазначаються посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку і виконання цього припису безумовно передбачає необхідність зазначення саме коректних посад перевіряючих осіб.

Зазначені висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п. 78.2 ст. 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки , передбачені п.п. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Зі змісту тексту наказу № 366/Ж1 вбачається, що перевірка призначена за період діяльності з 01.01.2018 по 30.06.2026 з питань правильності декларування та сплати орендної плати з юридичних осіб за земельною ділянкою загальною площею 0,7553 га за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 127 (кадастровий номер 8000000000:79:049:0006).

В той же ж час, питання правильності декларування та сплати банком орендної плати за земельну ділянку площею 0,7553 га за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 127 (кадастровий номер 8000000000:79:049:0006) уже були предметом дослідження під час попередніх документальних планових виїзних перевірок банку, проведених контролюючим органом, зокрема під час документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт від 03.10.2023 № 2288/Ж5/31-00 07-03-01-15/00032112. Документальної планової виїзної перевірки за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 за результатами якої складено акт від 24.12.2025 № 2726/Ж5/31-00 07-03-05-17/00032112.

За результатами зазначених перевірок контролюючим органом не встановлено заниження чи завищення податкових зобов`язань з орендної плати за вказану земельну ділянку та не встановлено порушень порядку декларування такого платежу.

Верховний Суд в постановах від 21.12.2018 у справі № 813/2028/16 та від 03.04.2020 у справі № 815/3614/15 дійшов висновку, що положення п. 78.2 ст. 78 ПК України мають імперативний характер та прямо забороняють проведення документальних позапланових перевірок з питань, які вже були предметом попереднього податкового контролю. Проведення повторної перевірки можливе лише щодо питань, які раніше не досліджувалися та чітко визначені контролюючим органом.

Отже, оскільки предмет перевірки, визначений наказом № 366/Ж1 охоплений та вже був досліджений під час попередніх перевірок банку, призначення такої перевірки суперечить прямій забороні, встановленій п. 78.2 ст. 78 ПК України.

Разом з тим, в ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що листом № 8663/6/31-00-07-01-05-06 від 25.06.2026 ЦМУ ДПС звернулося до АТ «Укрексімбанк» з вимогою про надання інформації та документів, які підтверджують правомірність та причини застосування ставки 2% при розрахунку орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,7553га за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 127 (кадастровий №8000000000:79:049:0006) (далі Земельна ділянка) за період з 01.01.2018 по 31.12.2025.

Натомість з резолютивної частини Наказу 366/Ж1 вбачається, що перевірка призначена з питань правильності декларування та сплати орендної плати з юридичних осіб за земельною ділянкою загальною площею 0,7553 га за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 127 (кадастровий номер 8000000000:79:049:0006) за період часу з 01.01.2018 по 29.07.2026.

З огляду на викладене, вказане спростовує твердження апелянта про те, що предметом нової перевірки була обґрунтованість застосування конкретної пільгової ставки 2%, оскільки з Наказу 366/Ж1 чітко вбачається, що предметом перевірки було питання правильності декларування та сплати орендної плати.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що питання правильності декларування та сплати АТ «УКРЕКСІМБАНК» орендної плати за земельну ділянку площею 0,7553 га за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 127 (кадастровий номер 8000000000:79:049:0006) уже були предметом дослідження під час попередніх документальних планових виїзних перевірок, проведених контролюючим органом, зокрема під час: документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, за результатами якої складено Акт від 03.10.2023 №2288/Ж5/31-00 07-03-01-15/00032112; документальної планової виїзної перевірки за період з 01.10.2021 по 30.06.2025, за результатами якої складено Акт від 24.12.2025 №2726/Ж5/31-00 07-03-05-17/00032112.

З урахуванням викладеного, колегія суддів наголошує на тому, що призначення перевірки на підставі наказу № 366/Ж1 є протиправним, оскільки порушує імперативні приписи положень податкового законодавства, відтак у контролюючого органу були відсутні законні підстави для проведення такої перевірки.

Щодо умов для призначення перевірки на підставі п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, слід зазначити наступне.

Положення п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачають, що підставами для призначення податкової перевірки є (і) отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків вимог законодавства (п.п. 78.1.1); (іі) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

При цьому, в обох випадках, обов`язковою для призначення перевірок є ненадання платником податків пояснень та документальних підтверджень на запит контролюючого органу.

Як зазначалося раніше, на адресу банку від контролюючого органу 25.06.2026 надійшов запит № 8663/6/31-00-07-01-05-06 в порядку п. 73.3 ст. 73 ПК України, яким контролюючий орган просив надати пояснення щодо причин застосування ставки 2% при сплаті орендної плати за користування згаданої вище земельною ділянкою за період часу з 01.01.2018 по 31.12.2025, а також просив надати документи, розрахунки та будь-які інші документи, які підтверджують правомірність її застосування - копія запиту додається, оригінал знаходиться у відповідача.

Банківською установою було надано на цей запит відповідь разом із документальними підтвердженнями листом від 10.07.2026 № 0022600/15478-26. Також останній повідомив, що що ним вчинялися заходи, направлені на внесення відповідних змін до договору згідно з рішенням Київради від 26.02.2010 № 30/3468 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок» (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 14.07.2011 № 787/6174 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26.02.2010 № 30/3468 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок», однак, такі зміни до договору не були внесені з незалежних від банку причин.

АТ «УКРЕКСІМБАНК» листом від 16.04.2026 №0026401/9085-26 повторно звернувся до Департаменту земресурсів з проханням опрацювати питання щодо актуальності внесення до Договору змін з урахуванням рішення Київради та повідомити АТ «УКРЕКСІМБАНК» про результати (з наданням до банку проєкту додаткової угоди/договору про внесення змін до Договору).

Листом від 20.05.2026 №057-7079 Департамент земресурсів повідомив, що Департаментом може бути підготовлений проєкт договору про внесення змін до Договору з урахуванням, у тому числі, рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 313/10780 «Про бюджет міста Києва на 2026 рік», за наявності відомостей від АТ «Укрексімбанк» про фактичне використання земельної ділянки та наявність (відсутність) орендарів будівель і споруд, розташованих на ній.

Вищезазначений лист банку отриманий 16.07.2026 про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини у справі, погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначення та проведення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу позивачем були надані пояснення та їх документальні підтвердження в строк, передбачений вищезазначеною нормою, проте відповідачем не було надано доказів того, що ним проводилась будь - яка оцінка та аналіз наданих позивачем пояснень та їх документального підтвердження, і за їх результатами, контролюючий орган дійшов висновку, що такі пояснення та документи не усувають сумніви щодо можливих порушень допущених АТ «УКРЕКСІМБАНК».

Отже, відсутня обов`язкова умова у вигляді ненадання платником відповіді на запит контролюючого органу для призначення перевірок на підставі п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Варто при цьому додатково наголосити, що в наказі № 366/Ж1 відсутні будь-які відомості про те, що банком не надано будь-які документи чи пояснення, чи що надані банком пояснення та документи є недостатніми, що свідчить про безпідставний характер цього наказу.

Також варто звернути увагу на постанову Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 де зазначено, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Порядок застосування адміністративного арешту врегульовано наказом Міністерства фінансів України №632 від 14.07.2017 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (далі - «Порядок»).

Пунктом 1 розділу IV порядку передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини. У зверненні відповідного підрозділу, серед іншого, зазначаються обставини зазначаються обставина або кілька обставин, якими обґрунтовується необхідність застосування адміністративного арешту, майно якого підлягає адміністративному арешту.

Саме шляхом вивчення зазначеного звернення та доданих до нього матеріалів, керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу і приймає рішення про наявність чи відсутність підстав для адміністративного арешту.

Адміністративний арешт до майна банку застосовано на підставі рішення №11/31-00 07-01-05-33 від 30.07.2026, з якого вбачається що воно прийнято на підставі звернення управління податкового аудиту галузей економіки контролюючого органу, в той же ж час рішення не містить відомостей, які можуть ідентифікувати зазначене звернення, зокрема його номер та дату, підписанта, як і не містить обставин зі звернення, які керівник контролюючого органу вважає достатніми для обґрунтованими для застосування адміністративного арешту.

Не додане це звернення і до заяви контролюючого органу до суду. Рішення по суті текстуально обмежується відтворенням диспозиції пп. 94.2.3 та загальним посиланням на «звернення та додані до нього матеріали управління податкового аудиту…».

У ньому не зазначено, ані реквізитів акта про недопуск, ані обставин (дата, час, місце, тощо), що дали б змогу застосувати адміністративний арешт.

З рішення контролюючого органу не вбачається, що воно будь-яким чином базується чи випливає з наказу № 366/Ж1 у зв`язку з чим відсутня можливість встановити обставини на підставі яких відомостей чи документів він дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Оскільки обов`язок доведення обґрунтованості рішення покладається на заявника, а первинний документ, що мав би підтверджувати таку обґрунтованість, суду не надано, рішення № 12131-00-07-01-05-33 від 30.07.2026 не може вважатися обґрунтованим в розумінні недостатності наведених мотивів, а саме чи існували такі мотиви та підстави для його прийняття.

На думку суду, умовний адміністративний арешт майна не є автоматичним наслідком відмови у допуску до фактичної перевірки. Для його застосування мають значення законність підстав перевірки, належне оформлення документів податковим органом, повноваження осіб, які прибули на проведення перевірки.

Зазначені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним.

Частиною 1 статті 73 КАС України, встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

ПО С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді О.О. Осіпова

С.В. Златін