Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №580/6432/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №580/6432/26

Суддя: Грибан Інна Олександрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/6432/26 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Тереза Ю.О.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору - Уманська міська територіальна виборча комісія Уманського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Черкаської обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», у якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Черкаської обласної організації Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» (відповідач-1) від 31.05.2026 про внесення пропозиції про відкликання його, як депутата Черкаської обласної ради, за народною ініціативою;

- визнати протиправним і скасувати рішення З`їзду Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» (відповідач-2) від 13.06.2026 про відкликання його, як депутата Черкаської обласної ради.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 та Черкаській обласній територіальній виборчій комісії вчиняти будь-які дії, що стосуються відкликання за народною ініціативою його, як депутата Черкаської обласної ради, до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом та шляхом зупинення дії рішення З`їзду Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» від 13.06.2026.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року задоволено заяву про забезпечення позову частково, а саме: зупинено дію рішення З`їзду політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» від 13.06.2026 № 14-XXVIII/26 щодо відкликання за народною ініціативою депутата Уманської міської ради ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.

У застосуванні інших заходів забезпечення позову відмовлено.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство не передбачає положень відновлення правового стану особи у разі визнання порушення закону та протиправності рішень про її відкликання, як депутата місцевої ради. Тому у випадку реалізації спірного рішення відповідача відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся в цій справі, у випадку встановлення факту їх порушення буде істотно ускладненим та неможливим.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Політична партія «ЗА МАЙБУТНЄ» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Також вказано, що забезпечення позову шляхом зупинки дії рішення З`їзду про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою є прямим втручанням у внутрішню діяльність політичної партії. Вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньо організаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, а тому такі питання в силу пункту 4 частини другої статті 19 КАС України не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є депутатом Уманської міської ради Уманського району Черкаської області за виборчим списком від Черкаської обласної організації політичної партії «За Майбутнє».

Рішенням Черкаської обласної організації Політичної партії «За Майбутнє» вирішено внести пропозицію про відкликання депутата Уманської міської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 за народною ініціативо.

Рішенням ХХУІІІ З`їзду Політичної партії «За Майбутнє» від 13.06.2026 вирішено відкликати депутата Уманської міської ради Уманського району Черкаської області ОСОБА_1 , обраного від Черкаської обласної організації Політичної партії «За Майбутнє» на чергових виборах депутатів місцевих рад 25 жовтня 2020 року, за народною ініціативою.

Вважаючи вказані рішення протиправними позивач звернувся з даним позовом та просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційних скарг колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акта.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Так, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Порядок відкликання депутатів місцевих рад і заміщення депутатів місцевих рад регулюється Законом №93-IV та Виборчим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до норм частини дев`ятої статті 38 Закону №93-IV рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції) (абзац перший).

Згідно з частиною сьомою статті 41 Закону №93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

За правилами частини дев`ятої статті 41 Закону №93-IV на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначав, що у випадку відкликання його як депутата Уманської міської ради чинне законодавство не передбачає механізму відновлення за особою такого статусу, з чим погодився суд першої інстанції, та вважав очевидним порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями.

Щодо очевидності ознак протиправності та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість, вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, що суперечить змісту інституту забезпечення позову.

Доводи позивача про те, що у разі визнання судом протиправним та скасування рішення про відкликання депутата за народною ініціативою, чинним законодавством України не передбачено механізму відновлення за особою статусу депутата, як і не передбачено підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним територіальною виборчою комісією, колегія суддів відхиляє враховуючи обставину фактично задоволення позовних вимог на етапі забезпечення позову.

Тим більше, що з урахуванням приписів частини дев`ятої статті 41 Закону №93-IV,остаточне рішення про визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі приймає відповідна територіальна виборча комісія, як суб`єкт владних повноважень, і таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

З огляду на законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що зупинення дії рішення з`їзду політичної партії не є дієвим способом забезпечення позовних вимог, оскільки питання припинення повноважень позивача як депутата відбудеться на стадії розгляду відповідних документів саме територіальної виборчої комісії.

Наразі, позивач не оскаржує ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року в частині відмови вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій саме територіальній виборчій комісії.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Частина 6 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить норм, які б надавали можливість відкликати голос депутата або визначати його недійсним після проведення голосування. Це у свою чергу унеможливлює «тимчасове повернення повноважень» депутату у контексті того, що у разі відмови у задоволенні позову, його повноваження є скасовані саме із дати прийняття рішення вищого керівного органу партії, а голосування, врахування, неврахування голосів або їх анулювання у період дії ухвали про забезпечення позову у даному випадку законодавством не передбачено.

Врахування голосу особи, повноваження якої були припинені рішенням вищого керівного органу партії, під час дії ухвали про забезпечення позову, несе пряму загрозу принципу правової визначеності як складової верховенства права. У разі подальшої відмови суду в задоволенні позову по суті, легітимність усіх рішень місцевої ради, прийнятих за участю такої особи, буде поставлена під сумнів. Це здатне повністю паралізувати роботу органу місцевого самоврядування через масове скасування його рішень у судовому порядку, що суперечить принципу «належного врядування» та інтересам територіальної громади.

У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зупинення дії спірних рішень зумовить виникнення невиправданого судового втручання у внутрішню діяльність Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», що, у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.

Крім того, у випадку залишення в силі оскаржуваної ухвали суду позивач протягом судового розгляду, який може тривати невизначений період, перебуватиме у статусі депутата, а його можливі дії чи рішення можуть суперечити цілям та завданням Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», що також не відповідає балансу інтересів сторін.

Відповідно, надання правової оцінки діям/бездіяльності та фактам, які позивач вважає підставою для задоволення позовних вимог, на етапі розгляду заяви до судового розгляду справи дослідження доказів вважатиметься вирішенням спору по суті.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

У межах перевірки правомірності рішення вищого керівного органу політичної партії суд не може втручатися у дискреційні повноваження та впливати на свободу вільного вибору керівництва партії щодо ставлення тих чи інших депутатів, обраних шляхом висування місцевою організацією політичної партії, натомість до повноважень суду належить саме перевірка дотримання визначеної законодавством процедури прийняття рішення про відкликання депутата за народною ініціативою (Постанова Верховного Суду від 30.09.2024 року у справі №380/4166/22).

Твердження заявника стосовно протиправності спірних рішень є передчасними, оскільки такі аргументи є, за своєю суттю, підставами позову, надання оцінки яким може здійснюватися виключно у ході судового розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України, а висновки суду першої інстанції є передчасними, то останнім задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову без урахування вказаних вище обставин.

Колегією суддів враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розглянувши доводи Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, та наявні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та відмовити у вжитті заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

Ю.О. Тереза

(повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 р.)

Оригінал: reyestr.court.gov.ua