Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №580/13983/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/13983/25 суддя першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Воловика С.В., суддів Кравченка Є.Д., Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 580/13983/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) в особі представника - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області), у якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови позивачу в проведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 08.09.2025 № ФР40511 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01.02.2023 на підставі зазначеної довідки з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження її максимальним розміром, та виплатити різницю між нарахованим і фактично виплаченим розміром пенсії за період з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.09.2025 № ФР40511 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та зобов`язано відповідача перерахувати й виплатити позивачу пенсію згідно з цією довідкою, починаючи з 18.06.2025, з урахуванням проведених раніше виплат. Позовні вимоги за період з 01.02.2023 по 17.06.2025 залишено без розгляду, а в іншій частині позову відмовлено.

Підставою для часткового задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, у відповідача виник обов`язок перерахувати пенсію позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням частини другої статті 51 Закону № 2262-XII.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги за період з 01.02.2023 по 17.06.2025, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду 18.12.2025, а тому його права можуть бути захищені лише в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тобто з 18.06.2025, та послався на постанову Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.

Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд першої інстанції зазначив, що перерахунок пенсії відповідачем ще не проведено, а тому така вимога є передчасною.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає про те, що спірні правовідносини врегульовано спеціальним законом, а саме Законом № 2262-XII, частина третя статті 51 якого передбачає проведення перерахунку пенсії, не здійсненого з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки, з дати виникнення права на нього без обмеження строком, що виключає застосування до цього спору шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, апелянт зауважив на тому, що довідку від 08.09.2025 № ФР40511 видано на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 580/6072/25, яким ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано видати довідку станом на 01.01.2023 саме для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023, та послався на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 03.02.2026 у справі № 560/17663/24.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 2026 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу з Черкаського окружного адміністративного суду.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подав, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 580/6072/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано виготовити та надати до ГУ ПФУ в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військове звання, надбавок і премії, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023.

На виконання цього рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 видав довідку від 08.09.2025 № ФР40511 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, у якій розміри посадового окладу та окладу за військове звання визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, з відповідним перерахунком надбавок та інших додаткових видів грошового забезпечення.

25.09.2025 представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 08.09.2025 № ФР40511.

Листом від 29.10.2025 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, пославшись на те, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 Кабінет Міністрів України не приймав нормативно-правових актів щодо умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.

Не погоджуючись з відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду і, за результатами розгляду справи, позов було задоволено частково.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначає Закон № 2262-XII, який є спеціальним законом у цій сфері правовідносин.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Строки перерахунку пенсій визначено статтею 51 Закону № 2262-XII, частиною другою якої (у редакціях, чинних у спірний період) передбачено, що перерахунок пенсій, призначених військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Водночас частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм реалізації перерахунку визначає Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), пунктами 2, 3 якого передбачено складання головними управліннями Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та підготовку уповноваженими органами на підставі таких списків довідок про розмір грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції, яка діє з 29.01.2020 у зв`язку з визнанням протиправним та скасуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684 гривні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у зразковій справі № 400/6254/24 виснувала, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на 1 січня календарного року, в осіб із числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки станом на 01.01.2023 відповідає нормам матеріального права, а оскільки обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, настали 01.01.2023, такий перерахунок відповідно до речення першого частини другої статті 51 Закону № 2262-XII мав бути проведений з 01.02.2023.

З приводу застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, процесуальний закон прямо допускає встановлення іншими законами іншого правила щодо строку, протягом якого особа може отримати судовий захист, а наслідки, передбачені статтею 123 КАС України, застосовуються лише у випадку, коли позивач дійсно пропустив строк, установлений для відповідної категорії спорів.

Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17 виснував, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду, тоді як спеціальним законом, що регулює пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку їх пенсій, є Закон № 2262-XII.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 зазначив, що централізований механізм, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення.

У цій же постанові Судова палата сформулювала висновок, згідно з яким видача довідки про розмір грошового забезпечення є одним з етапів реалізації права на перерахунок пенсії в порядку статті 63 Закону № 2262-XII, а застосування шестимісячного строку звернення до суду унеможливить реалізацію цього права з урахуванням частини третьої статті 51 зазначеного Закону, тому обмеження права пенсіонера на перерахунок пенсії, не проведений своєчасно з вини державних органів, будь-яким строком є неприпустимим.

Розвиваючи наведений підхід, Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 у справі № 240/22402/24, ухваленій у подібних правовідносинах щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дійшов висновку, що такий перерахунок не поставлений у залежність від звернення пенсіонера, а видача довідки не створює нового права, а лише документально підтверджує складові грошового забезпечення, які мають бути враховані під час виконання вже існуючого обов`язку.

При цьому Верховний Суд наголосив, що частина третя статті 51 Закону № 2262-XII є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, невиконання обов`язку з перерахунку пенсії з моменту підвищення прожиткового мінімуму свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 цього Закону.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 03.02.2026 у справі № 560/17663/24, на яку посилається апелянт, а в постанові від 30.04.2026 у справі № 320/53770/24, застосувавши ці висновки, скасував судові рішення про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, з мотивів пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки цю постанову ухвалено у правовідносинах щодо індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у яких Верховний Суд виходив з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, і не вирішував питання застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.

Водночас у постанові від 19.02.2026 у справі № 240/22402/24 Верховний Суд окремо зазначив, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а та Верховного Суду у справі № 240/12017/19 стосуються інших фактичних обставин і не підлягають застосуванню до спорів щодо перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача, настали 01.01.2023, однак перерахунок його пенсії з 01.02.2023 у порядку, визначеному Порядком № 45, своєчасно здійснено не було.

Довідку від 08.09.2025 № ФР40511 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав лише на виконання рішення суду у справі № 580/6072/25, що свідчить про невиконання державним органом, який видає довідки для перерахунку пенсії, покладеного на нього обов`язку, а ГУ ПФУ в Черкаській області після отримання такої довідки відмовило у перерахунку пенсії, що визнано протиправним рішенням суду першої інстанції, яке в цій частині не оскаржується.

Отже, перерахунок пенсії позивача не проведено з вини органу Пенсійного фонду України та державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина третя статті 51 Закону № 2262-XII, згідно з якою такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

За таких обставин ані обмеження, передбачене реченням другим частини другої статті 51 Закону № 2262-XII щодо виплати різниці в пенсії за минулий час не більш як за 12 місяців, ані шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивач звернувся до суду 18.12.2025, тобто менш ніж через два місяці після отримання відмови відповідача, викладеної в листі від 29.10.2025, що свідчить про відсутність з його боку пасивної поведінки, з якою судова практика пов`язує негативні наслідки пропуску строку звернення до суду.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин частину другу статті 122 та статтю 123 КАС України, які не підлягали застосуванню, і не застосувавши частину третю статті 51 Закону № 2262-XII, яка підлягала застосуванню, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.02.2023 по 17.06.2025.

При цьому, оскільки суд першої інстанції встановив обставини справи, дослідив наявні в ній докази та по суті вирішив питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки від 08.09.2025 № ФР40511, а дата, з якої має бути здійснено такий перерахунок, є складовою єдиної позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії, колегія суддів відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України вважає за необхідне ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі зазначеної довідки з 01.02.2023 з урахуванням проведених раніше виплат.

Стосовно вимоги про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром колегія суддів зазначає, що апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, а отже, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зазначеної вимоги охоплюється межами вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні цієї вимоги з мотивів її передчасності, суд першої інстанції не врахував, що вона не є самостійною вимогою про захист права, порушення якого може відбутися в майбутньому, а є складовою позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки від 08.09.2025 № ФР40511 і визначає зміст обов`язку, який покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 та частини четвертої статті 245 КАС України одним із способів захисту порушеного права є зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. Обраний судом спосіб захисту має бути ефективним, тобто забезпечувати реальне та повне відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду, що узгоджується з вимогами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на ефективний засіб юридичного захисту.

Право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки від 08.09.2025 № ФР40511 уже порушено відповідачем, що встановлено судом першої інстанції, а умови, на яких такий перерахунок має бути проведений, є предметом спору між сторонами. За таких обставин зобов`язання відповідача провести перерахунок без визначення того, чи підлягає перерахована пенсія обмеженню максимальним розміром, не усуває правової невизначеності у спірних правовідносинах і не забезпечує повного відновлення порушеного права.

При цьому загроза застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром не є гіпотетичною. Протягом усього періоду, за який підлягає перерахунку пенсія позивача, органи Пенсійного фонду України застосовують до пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, положення частини першої статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), а також положення законів про Державний бюджет України та постанов Кабінету Міністрів України, якими запроваджувалося обмеження виплати частини пенсії, що перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, зокрема статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», статті 30 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778. Відтак перерахунок пенсії позивача на підставі довідки, складеної із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням наведених положень, якими керується відповідач, неминуче створює реальну загрозу порушення права позивача на отримання пенсії в належному розмірі.

Залишення такої вимоги без задоволення фактично зобов`язує позивача повторно звертатися до суду після проведення перерахунку з приводу тих самих правовідносин, що суперечить принципу ефективного судового захисту та призводить до необґрунтованого збільшення кількості судових спорів.

Надаючи оцінку цій вимозі по суті, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було запроваджено Законом № 3668-VI як шляхом викладення в новій редакції статті 43 Закону № 2262-XII, так і положеннями частини першої статті 2 Закону № 3668-VI.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими передбачалося обмеження пенсії максимальним розміром, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Верховний Суд у постанові від 11.07.2022 у справі № 620/613/21 зазначив, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин та є однаковими за змістом, а тому існує колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI, яка з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, про тлумачення неоднозначних норм на користь особи має вирішуватися шляхом застосування норм Закону № 2262-XII з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України. Відтак обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, є протиправним.

Такий висновок є сталим у практиці Верховного Суду та викладений, зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21, а в постанові від 15.07.2025 у справі № 160/6306/25 Верховний Суд наголосив на сталості правової позиції про протиправність будь-якого обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.

Крім того, у постанові від 17.06.2026 у справі № 580/1002/26 Верховний Суд, застосувавши принцип lex specialis derogat generali та враховуючи усталену практику Конституційного Суду України щодо неможливості зміни законом про Державний бюджет України прав і соціальних гарантій, встановлених іншими законами, дійшов висновку, що застосування під час обчислення або перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 є протиправним, оскільки зміни до Закону № 2262-XII щодо обмеження розміру пенсій не вносилися.

Отже, пенсія позивача, перерахована на підставі довідки від 08.09.2025 № ФР40511, підлягає виплаті без обмеження її максимальним розміром, а висновок суду першої інстанції про передчасність відповідної вимоги є помилковим.

Частинами першою - третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 317 КАС України).

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина третя статті 317 КАС України).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, однак неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині періоду, з якого підлягає перерахунку та виплаті пенсія позивача, та в частині вимоги щодо перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 580/13983/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 580/13983/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 18.06.2025, у частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.02.2023 по 17.06.2025, а також у частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром - скасувати

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2025 № ФР40511 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, починаючи з 01.02.2023, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 580/13983/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статей 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.О. Осіпова