Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №320/25700/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/25700/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоус А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262940017261 від 9 грудня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 07.10.1992 по 16.09.1993 на посаді менеджера Колективного малого науково-виробничого підприємства "РАНГ" відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.08.1983 та повторно розглянути заяву від 3 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком на підставі частини першої статті 26 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки згідно з попереднім рішенням ГУ ПФУ у Київській області №262940017261 від 16.02.2024 р., страховий стаж позивача був визначений у розмірі 21 рік 7 місяців 18 днів. Проте у спірному рішенні №262840017261 від 09.12.2024 р. стаж безпідставно зменшено до 20 років 8 місяців 8 днів.

Відмова у призначенні пенсії мотивована твердженням відповідача про те, що запис у трудовій книжці про прийняття на роботу від 07.10.1992 р. нібито "дописаний чорнилом іншого кольору". Позивач наголошує, що оскаржуване рішення не містить посилань на жодну норму права, яка б дозволяла органу ПФУ нівелювати стаж на такій підставі.

Додатково зазначено, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначальною умовою для призначення пенсії є фактична наявність страхового стажу, а не суворе дотримання формальних вимог до заповнення документів. Трудова книжка НОМЕР_1 підтверджує, що всі записи виконані кульковою ручкою у відповідності до стандартів діловодства, а ознаки внесення правок чорнилом іншого кольору - відсутні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 09.12.2024 №262940017261 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоди його роботи з 07.10.1992 по 16.09.1993.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з`ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.

Зокрема, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано те, що за доданими документами до страхового стажу не може бути враховано період роботи з 07.10.1992 по 16.09.1993, оскільки наказ про прийняття дописаний чорнилом іншого кольору. Тому, у пенсійного органу відсутні підстави для повторного розгляду заяви позивача від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 63-річного віку, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" має право на призначення пенсії за віком.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Київській області від 16.02.2024 № 262940017261 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішенні вказано, що страховий стаж особи становить 21 рік 7 місяців 18 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Право на пенсійну виплату набуде 20.09.2024.

Позивач повторно звернувся до пенсійного органу із заявою від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 09.12.2024 №262940017261 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 20 років 08 місяців 08 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано період роботи з 07.10.1992 по 16.09.1993, оскільки наказ про прийняття дописаний чорнилом іншого кольору.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 09.12.2024 №262940017261 про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів спірного рішення відповідача про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За пунктом 1.7 цього Порядку, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Таким чином, профільним порядком передбачено можливість особи звернутися до пенсійного органу із відповідною заявою про призначення пенсії не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

У межах спірних правовідносин, позивач звернувся до відповідача із заявами від 08.02.2024 та від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На момент подачі вказаних заяв про призначення пенсії позивачу виповнилося 63 роки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 09.12.2024 №262940017261 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підставою для незарахування періоду з 07.10.1992 по 16.09.1993 до страхового стажу позивача, у тому числі і підставами для відмови у призначенні пенсії за віком зазначено, що наказ про прийняття дописаний чорнилом іншого кольору.

Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 04.08.1983 позивач працював у період з 07.10.1992 по 16.09.1993 менеджером в Колективному малому науково-виробничому підприємстві "РАНГ".

У трудовій книжці наявні посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток.

Відтак, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що стаж ОСОБА_1 у період з 07.10.1992 по 16.09.1993 підтверджений належними доказами, й, як наслідок, про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області у зарахуванні вказаного вище стажу.

В контексті наведеного та доводів апелянта, покладених ним в основу своїх заперечень проти задоволення даного позову, суд апеляційної інстанції враховує, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, апелянт, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача стажу, що дає право на пенсію за віком, враховуючи конкретні обставини цієї справи, мав право на звернення до підприємства, на якому працює особа, із вимогою про надання необхідних додаткових документів, здійснення відповідної перевірки достовірності поданих відомостей та умов праці, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, проте доказів вчинення таких дій суб`єктом владних повноважень у ході судового розгляду надано не було, як і не доведено відсутності у трудовій книжці ОСОБА_1 , яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідних записів чи наявність неточностей.

Підставою ж для відмови позивачу у призначенні виду пенсії, передбаченої Законом №1058-IV, як установлено судом, була відмінність кольору чорнила у наказу про прийняття, що не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 160/18173/23.

На підставі вищенаведеного у сукупності, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Кузьмишина