Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/36498/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36498/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року (суддя Білостоцький О.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 29.04.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.10.2025 року про відмову у перерахунку пенсії;

зобов`язати відповідача, з урахуванням висновків суду у справі, здійснити перерахунок пенсії з 23.09.2025 року у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням періодів: з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997, з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025 - до пільгового стажу позивача на підземних роботах за списком №1.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р НОМЕР_1 від 02.10.2025 року про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2025 року про перерахунок її пенсії на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши періоди її роботи з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року на шахті Стаханова, з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року на приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» до пільгового стажу за Списком №1.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що до заяви про перерахунок пенсії від 23.09.2025 року позивачка надала довідки від 09.04.2024 року №402, згідно якої в період роботи з 17.05.2010 року по 10.01.2011 року, з 14.02.2011 року по 02.08.2016 року виконувала роботи, передбачені Списком №1 (без зазначення зайнятості повний робочий день на підземних роботах); №403, згідно якої в період роботи з 28.11.2022 по 09.04.2024, виконувала роботи повний робочий день на підземних роботах, та яка не підтверджена результатами атестації робочих місць. За результатами опрацювання заяви позивача винесено рішення від 02.10.2025 року №914550176758 про відмову в перерахунку пенсії.

Апелянт звертає увагу на те, що у зв`язку з ненаданням позивачем наказів про проведення атестації посади позивача, довідок про характер умов праці, та про зайнятість у шкідливих умовах праці повний робочий день у управління відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу вищевказаних періодів роботи.

Тобто, апелянтом установлено, що позивачка працювала на посадах, які не передбачають обов`язкову зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого дня.

Отже, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачки.

Позивачка своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, та з 29.03.2017 року отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.

23.09.2025 року позивач звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою довільної форми про перерахунок її пенсії за віком відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV, тобто, із врахуванням 80% заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши до її пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періодів з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997, з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03,2021 по 31,03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025.

До вказаної заяви було додано, зокрема, але не виключно, трудову книжку серії НОМЕР_2 , уточнюючі довідки №402 від 09.04.2024 року та №403 від 09.04.2024 року.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я позивача, вбачається наступне:

з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року - працювала на посаді підземного геолога, пов`язаній із підземними роботами (записи №9-10);

з 14.02.2011 року по 11.04.2025 року - працювала на посаді геолога в Приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» (записи №20-25).

Згідно довідки №402 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», вбачається, що позивач працювала 50% і більше в обліковому періоді на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 17.05.2010 року по 10.01.2011 року, з 14.02.2011 року по 02.08.2016 року виконувала роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за професією, посадою «геолог підземний». Дані професії підтверджені результатом атестації робочих місць.

Згідно довідки №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», вбачається, що позивач працює повний робочий день на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 28.11.2022 року по теперішній час виконує роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за професією, посадою «геолог підземний». Дані професії підтверджені результатом атестації робочих місць.

Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р НОМЕР_1 від 02.10.2025 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, в обґрунтування якого було зазначено, що положення статей 1, 8 Закону №345 поширюється на працівників, передбачених пунктами «а», «б», «в», та не поширюється на працівників, передбачених пунктами «г», «д» підрозділу І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях» видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №36. Водночас, згідно наданих довідок №402 та №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу, виданих ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», позивач працювала за посадою «геолог підземний», що передбачено пунктом «г» підрозділу І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях» видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.

До вказаного рішення оформлено розрахунок стажу позивача згідно форми РС-право.

Водночас, за твердженням позивача, згідно вищевказаного розрахунку стажу згідно форми РС-право вбачається, що періоди її роботи з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997, з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03,2021 по 31,03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025 не зараховані до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням пенсійного органу та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним. Також суд першої інстанції зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту Закон №1058-ІV).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналізуючи вищевказане, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є:

наявність професії чи посади у Списку №1;

підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць;

виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Колегія суддів зазначає, що з 29.03.2017 року позивачці вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI (далі – Закон №345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

За ч. 1 ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

За змістом пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 було затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У розділі І «Гірничі роботи» Списку №1 містяться посади, що пов`язані із видобуванням корисних копалин, геологорозвідувальними роботами, будівництвом, реконструкцією, технічним переозброєнням і капітальним ремонтом шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.

У підрозділі І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділі І «Гірничі роботи» Списку №1 містяться наступні посади: геолог та дільничий геолог.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачкою до матеріалів справи надано довідки №402 та №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», з яких вбачається, що позивачка працювала на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 17.05.2010 року по 10.01.2011 року, з 14.02.2011 року по 02.08.2016 року, з 28.11.2022 року по теперішній час виконувала роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за, посадою «геолог підземний» (а.с. 29-30).

Верховним Судом у постановах від 11.07.2019 року у справі №345/3954/16-а та від 05.12.2019 року у справі №345/4462/16-а викладено правовий висновок, що статтю 1 Закону №345-VI слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

За ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день при наявності стажу на підземних роботах не менш як 7,5 року для жінок.

За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №о/р 914550176758 від 02.10.2025 року, яким позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії, в обґрунтування чого зазначено, що вона працювала за посадою «геолог підземний», а на вказану посаду не поширюються приписи ч. 1 ст. 8 Закону №345-VI.

Водночас, як уже було встановлено судом, позивачці з 29.03.2017 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, тобто за позивачкою встановлено факт роботи на посаді, передбаченій Списком № 1, а також факт виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Отже, апеляційний суд вважає, що відмова у перерахунку пенсії позивачки на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV через нібито невідповідність професії позивачки «геолог підземний» приписам ч. 1 ст. 8 Закону № 345-VI суперечить тому факту, що позивачці вже було з 29.03.2017 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, врахувавши при цьому до пільгового стажу саме періоди роботи позивачки на посаді геолога.

При цьому, згідно з розрахунком стажу форми РС-право, пільговий стаж позивачки за Списком № 1 становить 8 років 0 місяців 0 днів, що відповідає необхідній кількості стажу (7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивачка має право на перерахунок пенсії у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV, що свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № о/р НОМЕР_1 від 02.10.2025 року, та необхідність його скасування.

Також, позивачка посилається на те, що згідно розрахунку стажу згідно форми РС-право вбачається, що періоди її роботи з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997 безпідставно зараховані до пільгового стажу за Списком №2.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1 (далі Порядок № 22-1).

За приписами пункту 2.7 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

За пп. 2 п. 2.1 до заяви додаються такі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи).

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі №234/13910/17 зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Доцільно зауважити, що у наданій позивачем до суду довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів №142 від 16.02.2017 року, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Стаханова», вбачається, що позивач у період з 26.08.1993 року по 25.0.1997 року працювала повний робочий день на шахті Стаханова на посаді геолог, була зайнята на підземній роботі 50% и більше робочого часу, що передбачено Списком №1 розділом І підрозділом І.

Разом з тим, у вказаній довідці відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та підп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

В п. 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Отже, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.

Тобто, особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку №1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Тоді, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Вищевказана правова позиція буза викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі №540/1344/21.

Враховуючи той факт, що до суду та пенсійного органу позивачкою було надано довідку №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», з якої вбачається, що позивач працює повний робочий день на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року (дата видачі спірної довідки) виконувала роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за професією, посадою «геолог підземний». Дані професії підтверджені результатом атестації робочих місць.

Отже, відповідачем за час розгляду справи не було доведено необхідність для зарахування періоду роботи позивача з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року на шахті Стаханова на посаді геолога до пільгового стажу роботи за Списком №2, замість Списку №1 та підстав незарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1 з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року на приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» на посаді геолога підземного до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Водночас, варто зазначити, що позивачем не надано до суду доказів виконання роботи, яка підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, за період з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.11.2022 року, та з 10.04.2024 року по 11.04.2025 року.

Колегія суддів враховує, що у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я позивача, зазначено, що з 14.02.2011 року по 11.04.2025 року позивач працювала на посаді геолога в Приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ».

Водночас, позивачка не надає уточнюючої довідки Приватного акціонерного товариства «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» за період роботи позивача з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.11.2022 року, та з 10.04.2024 року по 11.04.2025 року, для можливості зарахування такого періоду до пільгового стажу за Списком №1, а тому у пенсійного органу відсутні підстави для врахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.10.2025 року про відмову у перерахунку пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2025 року про перерахунок її пенсії на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши періоди її роботи з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року на шахті Стаханова, з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року на приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» до пільгового стажу за Списком №1.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Веуеіег v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (ОпегуэЫэг v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, и. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal V. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румуни» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Відтак, рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Відповідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов