Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/32344/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32344/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року (суддя Хлімоненкова М.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.05.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецький області №155950024705 від 21.08.2025 року;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецький області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з моменту звернення та зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах такі періоди:

- з 12.10.1988 по 03.01.2012 тракторист (19 років)

- з 21.12.1988 по 30.11.1990 служба в армії (1 рік 11 місяців 6 днів) підтверджується копією військового квітка.

- період роботи з 02.04.2012 по 13.11.2012 і період з 26.03.2013 по 26.09.2014 в ООО «Бессарабія Плюс» (2 роки 5 місяців)

- період роботи в ФГ «Дулкас» з 01.05.2015 по 1.11.2015 р та період 01.05.16 р по 31.10.2016 р. (11 місяців).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецький області №155950024705 від 21.08.2025 року про відмову в призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Донецький області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007 (включаючи час проходження військової служби з 21.12.1988 по 26.11.1990), з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012, з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_1 звертався із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058) від 14.08.2025 №1370. Страховий стаж заявника становить – 33 роки 00 місяців 03 дні, пільговий стаж - 02 роки 01 місяць 14 днів. До пільгового стажу роботи не зараховано: - періоди роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012 згідно архівної довідки 26.05.2025 №719/03-21, оскільки довідка не відповідає вимогам Додатку №5, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 №637, або у разі ліквідації підприємства потребують підтвердження Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та в довідці зазначена посада «тракторист», не відповідає посаді, яка дає право на пільгову пенсію згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058; - періоди роботи з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 згідно довідки від 08.07.2025 №3, оскільки в довідці зазначена посада «тракторист-комбайнер», не відповідає посаді, яка дає право на пільгову пенсію згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058.

Апелянт звертає увагу на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнювальні довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Також, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних із заявником спільною роботою.

Отже, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.02.1991 отримав посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 .

14.08.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

За принципом екстериторіальності указана заява була розглянута Головним управлінням ПФУ у Донецькій області.

21.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення №155950024705 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у якому зазначено, що страховий стаж особи становить 33 роки 00 місяців 03 дні, пільговий стаж заявника становить 02 роки 01 місяць 14 днів. При обчисленні страхового стажу згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховано:

- періоди роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012 згідно архівної довідки 26.05.2025 №719/03-21, оскільки довідка не відповідає вимогам Додатку №5, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 №637, або у разі ліквідації підприємства потребують підтвердження Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та в довідці зазначена посада «тракторист», не відповідає посаді, яка дає право на пільгову пенсію згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» «тракторист-машиніст».

- періоди роботи з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 згідно довідки від 08.07.2025 №3, оскільки в довідці зазначена посада «тракторист-комбайнер», не відповідає посаді, яка дає право на пільгову пенсію згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» «тракторист-машиніст».

Вважаючи рішення відповідача від 21.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на зарахування періодів роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007 (включаючи час проходження військової служби з 21.12.1988 по 26.11.1990), з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012, з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 до свого пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецький області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи з 02.04.2012 по 13.11.2012 і період з 26.03.2013 по 26.09.2014 в ООО «Бессарабія Плюс» суд зауважив, що згідно оскаржуваного рішення та розрахунку стажу позивача, пільговий стаж позивача складає 2 роки 1 місяць 14 днів, та включає періоди з 02.04.2012 по 13.11.2012, з 26.03.2013 по 26.09.2014, отже у вказаній частині права позивача не є порушеними, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту Закон №1058-ІV).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Документи, необхідні для призначення пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку №22-1.

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є зокрема, довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105. Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), у розумінні пунктів 1, 2 якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно п. 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №444/2480/16-а.

При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до наведених норм чинного законодавства, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З матеріалів справи, а саме копії трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 06.03.1991 вбачається, що вона містить наступні записи про зайнятість позивача на таких роботах:

№1 - №5 з 12.10.1988 по 03.12.2007 трактористом в колгоспі ім. Калініна (КСП «Кубей», СВК «Кубей»).

№10 - №11 з 08.04.2008 по 01.12.2008 трактористом в тракторній бригаді СПК «Кубей»;

№16 - №17 з 01.04.2009 по 14.12.2009 трактористом в СВК «Кубей»;

№22 - №23 з 26.04.2010 по 07.12.2010 трактористом в СВК «Кубей».

Також, трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 від 06.03.1991 містить записи про роботу позивача трактористом ФГ «Дуглас» з 01.05.2015 по 01.11.2015 та з 01.05.2016 по 31.10.2016

Окрім того, трудова книжка НОМЕР_2 від 06.03.1991 у розділі «членство у колгоспі» містить записи про членство позивача в СВК «Кубей» трактористом у період з 12.05.2011 по 03.01.2012.

Також в ході розгляду справи судом досліджена архівна довідка №719/03-21 видана 26.05.2025 відділом трудовий архів Болградської міської ради Одеської області, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі ім. Калініна (КСП «Кубей» СВК «Кубей» с. Червоноармійське) с. Кубей Болградського району Одеської області за періоди з 1988, 1991-2011трактористом.

Окрім того, згідно довідки №2 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана 16.05.2025 Фермерським господарство «Дулкас», ОСОБА_1 працював повний робочий день і за період з 01.05.2015р по 01.11.2015р., з 01.05.2016р. по 31.10.2016р. виконував сільськогосподарські роботи і був безпосередньо занятий у виробництві сільськогосподарської продукції рослинництва у зазначені періоди (характер виконуваних робіт)за професією, посадою тракторист-комбайнер, що передбачена підпунктом 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» код КП 8331.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012 згідно архівної довідки 26.05.2025 №719/03-21 на посаді «тракториста», а також періоди роботи з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 згідно довідки від 08.07.2025 №3, на посаді «тракториста-комбайнера» не відповідає посаді, яка дає право на пільгову пенсію згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» «тракторист-машиніст», колегія суддів зазначає наступне.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Єдина назва професії «тракторист-машиніст» запроваджена в 1961 році та охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Апеляційний суд зауважує, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Отже, враховуючи те, що протягом спірних періодів позивач був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді «тракториста» та «тракториста-комбайнера», що охоплюється професією «тракторист-машиніст», не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012, з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 з підстав зазначення посад «тракторист» та «тракторист-комбайнер» колегія суддів вважає, що це суперечить вищезазначеним роз`ясненням та є протиправним.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012 згідно архівної довідки 26.05.2025 №719/03-21, оскільки довідка не відповідає вимогам Додатку №5, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 №637, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок №637.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Додатково в уточнюючій довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, копією трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 06.03.1991 підтверджується його зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді «тракториста» у періоди з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012 яка, як виснував вище суд, належить до професії «тракторист-машиніст», що, в свою чергу передбачена пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 1 Порядку №637 стаж роботи може підтверджуватися і іншими документів, зокрема виданими архівними установами.

Робота позивача на посаді «тракториста» у періоди з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012 додатково підтверджується архівною довідкою №719/03-21, виданою 26.05.2025 відділом трудовий архів Болградської міської ради Одеської області, що оцінюється судом як належний доказ підтвердження зайнятості позивача у вказані періоди на посаді, робота за якою дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області №155950024705 від 21.08.2025 та, викладених у ньому підстав для відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів роботи позивача з 12.10.1988 по 03.12.2007, з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012, з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 та призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Також із наявного в матеріалах справи розрахунку стажу форми РС-право позивача вбачається, що до страхового стажу позивача зараховано період військової служби з 21.12.1988 по 26.11.1990 (тривалістю 1 рік 11 місяців 6 днів), проте вказаний період не зарахований до пільгового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 06.03.1991, 12.10.1988 позивач був прийнятий в члени колгоспу ім. Калініна та направлений на роботу в 1-й загін як тракторист. Також, згідно з копією військового квитка № НОМЕР_3 від 04.10.1988, позивач 21.12.1988 призваний на військову службу та 26.11.1990 звільнений з військової служби в запас. Після звільнення продовжив роботу в колгоспі (а. с. 13, 25).

Ураховуючи те, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (тракторист), час проходження строкової військової служби з 21.12.1988 по 26.11.1990 підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецький області №155950024705 від 21.08.2025 року про відмову в призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 12.10.1988 по 03.12.2007 (включаючи час проходження військової служби з 21.12.1988 по 26.11.1990), з 08.04.2008 по 01.12.2008, з 01.04.2009 по 14.12.2009, з 26.04.2010 по 07.12.2010, з 12.05.2011 по 03.01.2012, з 01.05.2015 по 31.10.2015, з 01.05.2016 по 31.10.2016 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду в цій справі.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Веуеіег v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (ОпегуэЫэг v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, и. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal V. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румуни» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Відтак, рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Відповідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов