Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №420/36252/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36252/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 20.08.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 420/36252/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки № ЮО101169 від 02.10.2025, -

В С Т А Н О В И В :

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнив, а саме вирішив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 11.10.2022 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення військової служби № ЮО101169 від 02 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019, з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.10.2022 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення військової служби № ЮО101169 від 02 жовтня 2025 року за нормами, чинними на 05.03.2019, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набрало законної сили 29.12.2025.

Ухвалою суду від 23.02.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25 – задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25 у місячний строк з моменту отримання відповідної ухвали. У задоволенні решти вимог – відмовлено.

Ухвалою суду від 31.03.2026 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту по справі № 420/36252/25 – відмовлено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом 3 (трьох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25.

14.07.2026 від представника позивачки надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду, в якій заявник просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року по справі № 420/36252/25, починаючи з 08 червня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року по справі № 420/36252/25, починаючи з 08 червня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про виконання ухвали суду у місячний строк з моменту її отримання.

Ухвалою від 20.08.2026 Одеський окружний адміністративний суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки № ЮО101169 від 02.10.2025 – відмовив.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, суд виходив з того, що рішення суду від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25 ухвалене в межах заявлених позивачкою позовних вимог і не може стосуватися обставин, які виникли після звернення позивачки до суду та не були предметом судового розгляду (зокрема, зміни правового регулювання, наступних перерахунків пенсії тощо). Таким чином, на переконання місцевого суду, суд не може надавати оцінку діям відповідача щодо виплати пенсії позивачці в меншому розмірі після її перерахунку з 01.03.2026 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», оскільки ці обставини не охоплювалися предметом розгляду у справі № 420/36252/25.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивачка подала апеляційну скаргу. Так, ОСОБА_1 вказала, що рішення зобов`язує відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачці на постійній основі, а отже, встановлює триваючий обов`язок регулярної виплати пенсії в правильно визначеному розмірі. У поданій заяві позивачка прямо посилалася на те, що постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова № 821) рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною, а тому, починаючи з 08.06.2026, Постанова № 821 не діяла і не могла застосовуватися жодним суб`єктом владних повноважень на законних підставах. Оскаржувана ухвала не містить жодної оцінки цього доводу, а саме суд не встановив, чи застосовував пенсійний орган Постанову № 821 при визначенні розміру виплати пенсії у липні 2026 року. При цьому, розмір пенсії ОСОБА_1 , визначений самим відповідачем на виконання рішення суду, становив 6 058, 68 грн без урахування індексації, а з урахуванням індексації за постановою КМУ № 236 - 6 791, 78 грн. Фактично за липень 2026 року позивачці виплачено 5 190, 00 грн.

З огляду на зазначене, на думку позивачки, є підстави для постановлення окремої ухвали та встановленням строку для надання відповідачем відповіді про вжиті заходи щодо усунення виявленого порушення.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому представник пенсійного органу вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25, яке набрало законної сили 29.12.2025, проведено перерахунок пенсії. Сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідач також зазначає, що виплата заборгованості позивачці здійснювалася відповідно до Постанови № 821, у сумі, пропорційній виділеним бюджетним асигнуванням. Іншого порядку, що регулює виплату пенсійних коштів на виконання рішень судів, станом на липень 2026 року немає. Також відповідач зауважує, що норма щодо постановлення окремої ухвали не є імперативною, а позивачкою не надано доказів того, що рішення суду не буде виконане відповідачем у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 20.08.2026 – без змін.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі № 826/17587/18, від 28.03.2023 у справі № 420/7631/22, від 05.08.2025 у справі № 620/15158/24.

Колегія суддів зауважує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25 позивачці було проведено перерахунок пенсії, і її щомісячний розмір станом на 01.07.2026 становить 6 791,78 грн. Водночас, фактично пенсія позивачці виплачується у розмірі 5 190, 00 грн, тоді як різниця (доплата) обліковується як заборгованість. Зокрема, відповідно до пояснень відповідача, наданих на виконання ухвали апеляційного суду, сума заборгованості за період з 01.03.2026 по 31.10.2026 становить 12 814, 24 грн.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу чи пояснень з приводу зменшення розміру пенсії позивачки.

Єдиним доводом пенсійного органу є відсутність фінансування.

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП «Фея» та інші проти України" (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 14, 370 КАС України.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Отже, колегія суддів зазначає, що сам по собі перерахунок пенсії та внесення відомостей про заборгованість до внутрішніх інформаційних баз даних відповідача не є повним виконанням судового рішення.

Зважаючи на принцип обов`язковості судового рішення, його виконання вважається завершеним лише після фактичної виплати нарахованих коштів пенсіонеру як щомісячного належного розміру пенсії, так і всієї суми заборгованості.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що суд не може надавати оцінку діям відповідача щодо виплати пенсії позивачці в меншому розмірі після її перерахунку з 01.03.2026 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з тих підстав, що ці обставини нібито не охоплювалися предметом розгляду у справі № 420/36252/25.

Так, під час розгляду справи суд дійсно не може враховувати можливі майбутні перерахунки, обмеження чи зміни в законодавстві. Проте в спірних правовідносинах обмеження розміру пенсії внаслідок зміни законодавства не відбулося, а має місце фактична часткова невиплата належних позивачці сум пенсії через відсутність відповідного фінансування.

Водночас, звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивачка мала легітимні очікування, що після проведення перерахунку пенсії її розмір збільшиться та виплачуватиметься у відповідному (належному) розмірі.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі встановив обставини справи, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви позивачки про визнання дій відповідача, які вчинені на виконання судового рішення, протиправними.

Отже, заява позивачки в порядку статті 383 КАС України підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 420/36252/25, починаючи з 08 червня 2026 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 420/36252/25, починаючи з 08 червня 2026 року.

Водночас колегія суддів зауважує, що вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на майбутнє задоволенню не підлягають, адже під час розгляду заяви в порядку судового контролю оцінці підлягає факт належного виконання судового рішення щодо вже виплачених сум, тоді як обчислення та виплата пенсії у майбутніх періодах здійснюються органом Пенсійного фонду України з урахуванням поточного законодавства та можливих подальших перерахунків.

Разом із тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивачки щодо неможливості застосування до спірних правовідносин, починаючи з 08 червня 2026 року, приписів Постанови № 821.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 320/2841/26, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року та постановою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

З огляду на це, починаючи з 08 червня 2026 року, постанова Кабінету Міністрів України № 821 втратила чинність і не підлягає застосуванню суб`єктами владних повноважень.

Крім того, колегія суддів наголошує, що встановлені Порядком № 821 правила погашення заборгованості за судовими рішеннями через черговість і обмеження асигнувань фактично призводять до відтермінування або часткового виконання остаточних судових рішень, що ставить обов`язковість судового акта у залежність від обсягів бюджетного фінансування. Це суперечить вимогам статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України, за якими порядок виконання судового рішення визначається виключно законом і не може бути змінений підзаконним актом.

Так, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

В свою чергу, статтею 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Варто зауважити, що у цій справі відповідачем порушено приписи законодавства щодо обов`язковості судових рішень та необхідності їх повного й своєчасного виконання, а саме норм статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України.

З огляду на зазначені приписи законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у тридцятиденний строк з дня отримання копії даної постанови.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд апеляційної інстанції, здійснивши перегляд ухвали суду від 20.08.2026 в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та, як наслідок, наявність підстав для скасування ухвали суду із прийняттям нового судового рішення.

Керуючись статями 249, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 370, 383 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 420/36252/25 - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 420/36252/25 про відмову у визнанні протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки № ЮО101169 від 02.10.2025 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки № ЮО101169 від 02.10.2025 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 420/36252/25, починаючи з 08 червня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 420/36252/25, починаючи з 08 червня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у тридцятиденний строк з дня отримання копії даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко