Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №522/15237/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/15237/26

Провадження №3/522/5121/26

09 жовтня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі – КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 року о 23:30 годині у м. Одеса, по вул. Успенська, 127, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокат JET в стані алкогольного сп`янінні, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою приладу газоаналізатор Драгер 7510, результат позитивний 0,27% проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР – Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку до суду не з`явився. Натомість законним представником ОСОБА_2 , який діє в інтересах не повнолітнього ОСОБА_1 була надана заява у якій він просить розглянути справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за їхньої відсутності на підставі наявних матеріалів та попросив на підставі ст. 13 КУпАП застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у вигляді попередження, звільнивши його від сплати адміністративного штрафу.

Крім того, на адресу надійшла заява законного представника ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності особи та застосування заходів впливу. Представник зазначив, що у зв`язку з тим, що вони наразі проживають та перебувають на значній відстані від міста Одеса (понад 700 км), прибуття в судове засідання особисто не має фізичної та фінансової можливості. Проти розгляду справи за їхньої відсутності не заперечують. Ознайомившись із суттю правопорушення, неповнолітній ОСОБА_1 свою провину визнає повністю, щиро кається та запевнив, що подібного більше не повториться. Зважаючи на мінімальний показник тесту (0,27%), незначне перевищення норми, відсутність негативних наслідків чи ДТП, а також те, що він є неповнолітнім і правопорушення вчинено вперше і він не має посвідчення водія.

Вивчивши матеріали справи, заяву представника, який діє в інтересах ОСОБА_1 , а також дослідивши відеозапис з місця події, суддя приходить до наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 суд дійшов позиції, що ДТП сталося внаслідок руху обох транспортних засобів, зокрема електричного самокату, на якому встановлений електричний двигун, за допомогою якого самокат приводиться в рух. Крім того, електричний самокат використовувався для перевезення водія. А використання самоката, як транспортного засобу, кваліфікується, як використання джерела підвищеної небезпеки.

У ПДР України відсутнє визначення електросамокату або самокату, разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що електросамокат відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 , а також викладені обставини підтверджуються:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725686 від 22.07.2026 року;

- довідкою, відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 21.07.2026 року ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;

- довідкою про те що протягом року ОСОБА_1 не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП станом на 21.07.2026 року;

- роздруківкою приладу «Drager Alkotest 7510», згідно якої результат огляду виявився позитивний та склав 0,27 ‰ проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з місця події, долученого до матеріалів справи.

Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно вимогст.13КУпАП,до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

При цьому, відповідно до вимог ст.24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3)догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725686 від 22.07.2026 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою особою. Відтак, останній вчинив адміністративне правопорушення у віці від 16 до 18 років, оскільки на день вчинення правопорушень йому виповнилося 16 років.

Притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності має особливий порядок.

Неповнолітні є однією з найнезахищеніших верств населення, що обумовлює необхідність створення особливих умов для забезпечення та реалізації їхніх прав.

Міжнародна Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року була ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року 89-XII, містить визначення, відповідно до якого «дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку». При цьому відповідно до законодавства України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою – у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, який є неповнолітнім, не має самостійних джерел доходів, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався та заслухавши пояснення, надані в судовому засіданні, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 захід впливу у вигляді суворої догани.

Дана міра впливу, на думку судді, буде необхідною і достатньою для попередження особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Оскільки відповідно до ст. 24-1 КУпАП сувора догана, яка застосовується до неповнолітньої є заходом впливу, а не видом стягнення, тому суддя вважає, що судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 24-1, 130 ч.1, 283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно до п. 2 ст. 241 КУпАП накласти на нього заходи впливу у виді суворої догани.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: К.О. Лагода