Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №521/19937/24 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №521/19937/24

Суддя: Громік Д. Д.

Справа № 521/19937/24

Номер провадження № 2/521/325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Громіка Д.Д.,

при секретарі - Котигорох Н.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

представника відповідача ТОВ «Будтехно С» - Недашківський А.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-Н» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Інноваційних Бетонних Технологій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехно С», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Юг Сервіс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гіперіон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Симетрія», ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ТОВ «Абріс-Н» звернулось до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Інноваційних Бетонних Технологій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехно С», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Юг Сервіс», в якому просило суд:

-скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Кухтик Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.06.2020 року № 53993871 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2164892051000 та припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нього (номер відомостей про речове право 38118776 та 38118315);

-визнати недійсним рішення єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО ІІННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (Код ЄДРПОУ 45466069) № 1 від 03.10.2024 року про передачу нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО ІІННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ», предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 216489205100;

-визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО ІІННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ» від 04.10.2024 року, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4441, 4442;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, укладений 18.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЮРО ІІННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (Код ЄДРПОУ 45466069) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНО С» (Код ЄДРПОУ 45422833), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі № 849;

-визнати недійсним іпотечний договір, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, укладений 18.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЮРО ІІННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (Код ЄДРПОУ 45466069) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНО С» (Код ЄДРПОУ 45422833), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі № 851;

-визнати недійсним договір оренди, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, укладений 18.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНО С» (Код ЄДРПОУ 45422833) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЮГ СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 40461930), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 853.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Абріс-Н» є власником 4/100 частин будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302637251101), на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2019 року, укладеного з ТОВ «Будівельна компанія «Гіперіон», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 338. Проте, ТОВ «Абріс-Н» стало відомо, що право власності на належне йому нерухоме майно вже вдруге у незаконний спосіб, за допомоги дублюючої державної реєстрації, було зареєстроване одночасно за іншим власником. Враховуючи, що одночасне існування державної реєстрації на один і той самий об`єкт нерухомого майна є незаконним, ТОВ «Абріс-Н», звернулось до суду із позовом про скасування спірних реєстраційних дій, а також визнання недійсними правочинів, якими було відчужене належне йому майно.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2024 року задоволено клопотання представника ТОВ «Абріс-Н» про витребування доказів та витребувано:

-у ТОВ «БЮРО ПННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (код ЄДРПОУ 45466069) рішення єдиного засновника ТОВ «БЮРО ІННОВАЦІЙНИХ БЕТОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ» № 1 від 03.10.2024 року;

-у Юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537) належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи № 2164892051000 на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,2 кв.м., за період з 01.10.2024 по 09.12.2024р.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року виправлено описку в ухвалі суду від 16 грудня 2024 року по цивільній справі № 521/19937/24.

28 лютого 2025 року до суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування поданого відзиву представник Саласіна М.А. вказує, що позивачем не доведено, що оспорювані ним рішення та правочини порушують його права або законні інтереси, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Крім того, представник відповідача вказує, що з матеріалів справи не вбачається факт вибуття спірного майна з володіння позивача на користь ОСОБА_2 , оскільки позивач набув право власності на майно у лютому 2019 року, а відповідач – ОСОБА_2 – в березні 2018 року, а тому, враховуючи моменти набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 та ТОВ «Абріс-Н», ОСОБА_2 не міг допустити порушення права власності ТОВ «Абріс-Н» шляхом заволодіння його майном, оскільки заволодіти майном на майбутнє є неможливим. Суб`єктивне право позивача не зазнавало порушення з боку відповідача ОСОБА_2 , відповідач по відношенню до позивача не вчиняв жодних дій, направлених на зменшення або зникнення як такого суб`єктивного права позивача, відповідач не позбавляв позивача можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Також представник відповідача посилається на недопустимість Висновку експерта № 183/21 від 16.06.2021, який складений судовим експертом Сікорською О.А.; а також на те, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2022 у справі № 521/2770/21 не має преюдиційного значення у даній справі.

Щодо заявлених позовних вимог, то представник відповідача окремо вказує, що вимоги про визнання недійним рішення засновника ТОВ «Бюро ІБТ» та акту приймання-передачі майна не підлягають задоволенню, оскільки рішення засновника є актом ненормативного характеру, а сам по собі акт приймання-передачі не має ознак правочину у розумінні ст. 202 ЦК України.

18 березня 2025 року до суду надійшов відзив ТОВ «Транс Юг Сервіс» на позову заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що з матеріалів справи не вбачається факт вибуття спірного майна з володіння ТОВ «Абріс-Н» на користь ОСОБА_2 , оскільки ТОВ «Абріс-Н» набув право власності на майно у лютому 2019 року, а ОСОБА_2 – в березні 2018 року, а тому, враховуючи моменти набуття права власності на відповідне майно сторонами у справі, ОСОБА_2 не міг допустити порушення права власності позивача шляхом заволодіння його майном, оскільки заволодіти майном на майбутнє неможливо. Відповідно інші учасники справи також не могли допустити порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки вимоги до інших відповідачів є похідними від позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 .

Представник відповідача зазначає, що виходячи з обставин даної справи, ТОВ «Будтехно С» мало всі законні права передавати цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 в оренду ТОВ «Транс Юг Сервіс», у зв`язку з чим договір оренди від 18.10.2024, який укладений між ТОВ «Будтехно С» та ТОВ «Транс Юг Сервіс» є цілком правомірним правочином.

24 квітня 2025 року до суду надійшла відповідь ТОВ «Абріс-Н» на відзиви представника ОСОБА_2 та ТОВ «ТРАНС ЮГ СЕРВІС», в якому ТОВ «Абріс-Н» вказує, що підставою для дублюючої державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 стали ті самі договори купівлі-продажу № 290 та № 294 від 21.03.2018, в яких вказано первісний номер об?єкта нерухомого майна 1460502451101; подані ОСОБА_2 висновки експерта не спростовують Висновок експерта № 183/21 від 16.06.2021, оскільки на їх вирішення було поставлено абсолютно інші питання, не пов?язані із предметом даного судового розгляду; об?єкт з реєстраційним номером 2164892051000 тотожний об`єкту нерухомого майна із реєстраційним номером 1460502451101, визначений у судовому рішенні від 11.11.2022 року.

28жовтня 2025 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Абріс-Н» про зміну предмета позову, в якій ТОВ «Абріс-Н» просить суд:

-витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНО С» (Код ЄДРПОУ 45422833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБРІС-Н» (Код ЄДРПОУ 35473510) наступне нерухоме майно: літ. «ІІ» - фундамент під бетонозмішувальним вузлом, літ. «ІІІ» - місце під зберігання інертних матеріалів, літ. «IV» - місце під зберігання хімічних добавок, літ. «V» - стоянка автобетонозмішувачів, літ. «VI» - місце миття автобетонозмішувачів, літ. «VIІ» - вимощення, літ. «1» - приймальний пристрій інертних матеріалів, літ. «2» - підземна галерея, літ. «3» - зовнішній похилий конвеєр, літ. «4» - пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНО С» № 57172555, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2164892051000.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19 березня 2026 року задоволено заяву представника ТОВ «Абріс-Н» про зміну предмета позову та прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову від 28.10.2025 року.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19 березня 2026 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб ТОВ «Будівельна компанія «Гіперіон», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Симетрія», ОСОБА_4 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 521/19937/24 до судового розгляду по суті.

В судове засідання 29 вересня 2026 року з`явився представник позивача ТОВ «Абріс-Н», адвокат Купенко А.І., позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Також, у судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Кравченко І.В., проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Будтехно С», Недашківський А.В., підтримав позицію іншого представника відповідача, проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

Треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Гіперіон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Симетрія», ОСОБА_4 , належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Таким чином, суд під час розгляду цивільної справи повинен захищати порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб.

Судом встановлено, що 06 лютого 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гіперіон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Абріс-Н» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 338.

Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу Позивач набув право власності на 4/100 частин будівель та споруд загальною площею 565,1 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302637251101), до якої входять наступні будівлі та споруди: літ. «Г1» - трансформаторна, площею 32,6 кв.м; літ. «Р» - побутовий корпус ТЦ, площею 532,5 кв.м; БЗВ № 4, 5, IV – галерея інертних матеріалів; Х - басейн; ХІІІ – виставочна колія (під`їзна колія № 1); XІV- навантажувально-вивантажувальна колія; XV- навантажувально-вивантажувальна колія; XVІІ – деповська колія; XVІІІ - вагова колія; XІX - ходова колія; XX - ходова колія; XXІ - з`єднувальна колія; XXІІ - колія відстою вагонів; XXІV - вивантажувальна колія; XXV навантажувально-з`єднувальна колія; XXІІІ – навантажувально-вивантажувальна колія; XXVІ-рампа; № 2, 5, 7 - 16-стрілочний перевід.

Попереднім власником вказаних об`єктів було ТОВ «Будівельна компанія «Гіперіон». Згідно із пунктом 2 договору купівлі-продажу від 06.02.2019 року за реєстровим № 338, документом, що підтверджує право власності Продавця (як встановлено судом, це – ТОВ «БК «Гіперіон») на відчужуване ним нерухоме майно, є Договір про поділ нерухомого майна, посвідчений 17 липня 2017 року Сімоновою О.Ю. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 1717, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302637251101.

В той же час, судом встановлено, що 21.03.2018р. між фізичною особою – ОСОБА_2 , як покупцем, та ТОВ «Нова Будова», як продавцем, було укладено два нотаріально посвідчених договори купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (реєстрові номери 290 та 294 від 21.03.2018 р.), відповідно до умов яких Відповідач - ОСОБА_2 набув право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,2 кв.м., який в цілому складається з:літ «А» - операторська, літ. «Б» - допоміжне, «І» бетонозмішувальний вузол, «ІІ» - фундамент під бетонозмішувальним вузлом, «III» місце під зберігання інертних матеріалів», «IV» - місце для замивання автобетонозмішувачів, «VII» - вимощення, №2 підземна галерея, №1 – приймальний пристрій інертних матеріалів; № 3 - зовнішній похилий конвеєр, № 4 - пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів.

Відповідно до пунктів 2 договорів № 290 від 21.03.2018р. та № 294 від 21.03.2018р., право власності на цілісний майновий комплекс зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Комунальним підприємством «Реєстраційна служба Одеської області», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим Комунальним підприємством «Реєстраційна служба Одеської області», 07.02.2018 року, індексний номер витягу: 113226573, згідно якого номер запису про право власності: 24368309, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101.

Цілісний майновий комплекс, 1/2 (одна друга) частка якого відчужується, розташований на земельній ділянці, відповідно якої не зареєстровано право власності (користування) на земельну ділянку, за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Нова Будова», що підтверджується довідкою, виданою Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (відділ у м. Одесі), від 20.03.2018 року, за № 1172/112-18.

21 березня 2018 року, приватним нотаріусом Калінюком О.Б. на підставі наведених договорів купівлі-продажу за реєстровим № 290 від 21.03.2018р. та № 294 від 21.03.2018р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано перехід права власності на дві частки по 1/2 цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,2 кв.м., від ТОВ «Нова Будова» до ОСОБА_2 .

В подальшому, як вбачається з поданих сторонами матеріалів, 23 березня 2018 року, за скаргою ТОВ «БК «Гіперіон», Наказом Міністерства юстиції України № 895/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2018 № 39185058, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Манютою С.В., від 19.01.2018 № 39279716, від 07.02.2018 № 39568426, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортовим І.О., від 21.03.2018 №№ 40240455, 40241092, прийняті приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., та наказано внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цих рішень.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_2 було оскаржено Наказ Міністерства юстиції України № 895/5 від 23.03.2018 року до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі № 815/1446/18 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ТОВ «Сіббудінвест», ТОВ «Нова Будова», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ТОВ «БК «Гіперіон», про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2018 № 895/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та про зобов`язання Міністерства юстиції України поновити скасовані ним реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовлено в повному обсязі.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 року у справі № 815/1446/18 було скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 : визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2018 № 895/5; зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення реєстраційних дій, скасованих на підставі зазначеного наказу, шляхом скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Мін`юсту Сторчака С.П. від 23.03.2018 № 40279503.

26 квітня 2019 року Наказом Міністерства юстиції України № 1350/5 «Про скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2018 р. № 895/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» наказано скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2018 р. № 895/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Постановою Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі № 815/1446/18 було скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 року, а провадження у справі закрито у зв`язку із неналежністю справи для розгляду в адміністративному судочинстві.

Як вказано Позивачем у позові та не заперечується сторонами, в ході виконання вказаного судового рішення, а саме 14.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О., у зв`язку із скасуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 року прийнято рішення № 52239437 про скасування інформації про об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1460502451101, та перенесено відомості про обтяження до спеціального розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом з цим, ухвалою Верховного Суду від 26.03.2020 року справу № 815/1446/18 було передано до Малиновського районного суду міста Одеси.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11.02.2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 09.12.2021 року, у справі № 815/1446/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ТОВ «Сіббудінвест», ТОВ «Рамтек Турз», ТОВ «БК «Гіперіон» про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2018 № 895/5 та про зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення реєстраційних дій, скасованих на підставі наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2018 № 895/5 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 815/1446/18 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09.12.2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23 березня 2018 року № 895/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» ухвалено змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

16 червня 2020 року Наказом Міністерства юстиції України № 1997/5 «Про задоволення скарги» прийнято рішення про скасування рішення від 14.05.2020 № 52239437, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. Виконання вказаного наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

Як було встановлено судом, згідно із Інформаційною довідкою № 248697916, 10.09.2020 о 15:10:30 державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, виконуючи наказ Міністерства юстиції України № 1997/5 «Про задоволення скарги», було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53993871, за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна – дві частки по 1/2 цілісного майнового комплексу, загальною площею 29,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164892051000.

Підставами для державної реєстрації права власності на 1/2 цілісного майнового комплексу стали: договір купівлі-продажу частки цілісного майнового комплексу, серія та номер: 294, виданий 21.03.2018, видавник: ПН ОМНО Калінюк О.Б.; договір купівлі-продажу, серія та номер: 1872, виданий 23.04.2018, видавник: ПН ОМНО Іллічова Н.А.; протокол про проведення аукціону, серія та номер: 09-02/18, виданий 09.02.2018, видавник: ПП «АГЕНЦІЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНИХ АКТИВІВ ТЕХНОРЕАЛ»; акт про передання права власності на нерухоме майно, серія та номер: бн, виданий 13.02.2018, видавник: ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», ОСОБА_2 , ПП «АГЕНЦІЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНИХ АКТИВІВ ТЕХНОРЕАЛ»; технічний паспорт, серія та номер: бн, виданий 29.07.2019, видавник: ТОВ «Агентство оцінки «ГРОШ ЦЕНА».

Підставами для державної реєстрації права власності на 1/2 цілісного майнового комплексу стали: договір купівлі-продажу частки цілісного майнового комплексу, серія та номер: 290, виданий 21.03.2018, видавник: ПН ОМНО Калінюк О.Б.; договір купівлі-продажу, серія та номер: 1872, виданий 23.04.2018, видавник: ПН ОМНО Іллічова Н.А.; протокол про проведення аукціону, серія та номер: 09-02/18, виданий 09.02.2018, видавник: ПП «АГЕНЦІЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНИХ АКТИВІВ ТЕХНОРЕАЛ»; акт про передання права власності на нерухоме майно, серія та номер: бн, виданий 13.02.2018, видавник: ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», ОСОБА_2 , ПП «АГЕНЦІЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНИХ АКТИВІВ ТЕХНОРЕАЛ»; технічний паспорт, серія та номер: бн, виданий 29.07.2019, видавник: ТОВ «Агентство оцінки «ГРОШ ЦЕНА».

Таким чином, з хронологічного викладу обставин даної справи судом у справі № 521/19937/24 встановлено, що похідним наслідком виконання наказу Міністерства юстиції України № 1997/5 «Про задоволення скарги» стала фактична зміна реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна – цілісний майновий комплекс, загальною площею 29,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 1460502451101 на 2164892051000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 .

В подальшому, як було встановлено судом, 03 жовтня 2024 року на підставі рішення єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ» № 1 ОСОБА_2 було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інноваційних бетонних технологій», код ЄДРПОУ 45466069, визначено місцезнаходженням товариства наступну адресу: 65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29.

Відповідно до пункту 3 вказаного рішення, єдиний засновник Товариства вирішив затвердити статутний капітал Товариства у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, 00 копійок. Сформувати статутний капітал Товариства за рахунок майнового внеску засновника протягом шести місяців з дати реєстрації у вигляді нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, загальною площею 29,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2164892051000, який оцінений у 700 000 (сімсот тисяч) гривень, 00 копійок.

04 жовтня 2024 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Бюро ІБТ» від 04.10.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрованого а реєстрі за №№ 4441, 4442, ОСОБА_2 передав як вклад у негрошовій формі до статутного капіталу ТОВ «Бюро інноваційних бетонних технологій», а ТОВ «Бюро інноваційних бетонних технологій» прийняло до статутного капіталу такий вклад у вигляді наступного майна: цілісного майнового комплексу, загальною площею 29,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2164892051000.

З урахуванням відомостей Інформаційної довідки від 07.11.2024 № 402740115 судом встановлено, що 14 жовтня 2024 року державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Заболотним О.О. було прийнято рішення № 75541170, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 29,2 кв.м., за ТОВ «Бюро ІБТ».

18 жовтня 2024 року між ТОВ «Бюро ІБТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехно С» було укладено договір купівлі-продажу від 18.10.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 849, згідно з яким ТОВ «Бюро ІБТ» продав та передав, а ТОВ «Будтехно С» купив та прийняв від ТОВ «Бюро ІБТ» цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164892051000.

Одночасно з цим, 18.10.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (м. Київ) Коротюк О.В. було прийнято рішення № 75625666, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 29,2 кв.м., за ТОВ «Будтехно С».

Також, 18 жовтня 2024 року між ТОВ «Будтехно С» та ТОВ «Бюро ІБТ» було укладено договір іпотеки від 18.10.2024, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 851, згідно з яким з метою забезпечення повного виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу від 18.10.2024 року за реєстровим № 849 ТОВ «Будтехно С» передано цілісний майновий комплекс в іпотеку ТОВ «Бюро ІБТ».

Одночасно з цим, 18.10.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (м. Київ) Коротюк О.В. було прийнято рішення № 75627936, яким було проведено державну реєстрацію іпотеки на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 29,2 кв.м., за ТОВ «Бюро ІБТ» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Будтехно С» (Іпотекодавець) на строк виконання основного зобов`язання до 18.10.2026 року.

Також, 18 жовтня 2024 року між ТОВ «Будтехно С» та ТОВ «Транс Юг Сервіс» було укладено договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) від 18.10.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 853, згідно з яким ТОВ «Будтехно С» передав у строкове платне користування та володіння ТОВ «Транс Юг Сервіс» цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164892051000.

Одночасно з цим, 18.10.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (м. Київ) Коротюк О.В. було прийнято рішення № 75630835, яким проведено державну реєстрацію іншого речового права (право користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, оренда) на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 29,2 кв.м., за ТОВ «Транс Юг Сервіс».

Таким чином, на підставі викладеного, судом встановлено, що станом на сьогодні власником цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 29,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164892051000, є ТОВ «Будтехно С».

Вважаючи, що належне ТОВ «Абріс-Н» на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2019 № 338 нерухоме майно було вже вдруге у незаконний спосіб, шляхом створення дублюючої державної реєстрації з реєстраційним номером 2164892051000, зареєстровано за іншою особою, ТОВ «Абріс-Н» звернулось до суду за захистом своїх прав.

В ході вивчення матеріалів даної справи, судом встановлено, що правовідносинам, які склалися у даній справі щодо спірного нерухомого майна, вже надавалася оцінка судами всіх інстанцій під час розгляду цивільної справи № 521/2770/21. При цьому в межах зазначеної справи вже вирішувалося питання щодо витребування належного позивачу майна з чужого незаконного володіння.

Зокрема, рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11.11.2022 року, залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21.02.2023 року та постановою Верховного Суду від 19.09.2023 року, у справі № 521/2770/21 позовні вимоги ТОВ «Абріс-Н» було задоволено, а саме: «Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-Н» (код ЄДРПОУ: 35473510) наступне нерухоме майно: літ. «ІІ» - фундамент бетонозмішувальним вузлом, літ. «ІІІ» - місце під зберігання інертних матеріалів, літ. «ІV» - місце під зберігання хімічних добавок, літ. «V» - місце для стоянки авто бетонозмішувачів, літ. «VІ» - місце для замивання авто бетонозмішувачів, літ. «VІІ» - вимощення, спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів, літ. «1» - приймальний пристрій інертних матеріалів, літ. «2» - підземна галерея, літ. «3» - зовнішній похилий конвеєр, літ. «4» - пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 № 25357758 та 25357190 про право власності реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101».

Вказане судове рішення було ухвалене у справі за позовом ТОВ «Абріс-Н» до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Сіббудінвест», ТОВ «Рамтек Турз», ТОВ «БК «Гіперіон» про витребування майна.

Як визначено частиною 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного суду України від 19 грудня 2019 року у справі №520/11429/17 зазначено, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19 грудня 2019 року по справі №916/1041/17).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Суб`єктивними межами преюдиції є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини (постанова КЦС ВС від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).

Тобто, рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 11 листопада 2022 року у справі № 521/2770/21 було ухвалене судом у справі за участі тих самих сторін (зокрема, позивача – ТОВ «Абріс-Н», та відповідача – ОСОБА_2 ), воно набрало законної сили у встановленому законом порядку, а відтак у розумінні частини четвертої статті 82 ЦПК України має преюдиційний характер відносно даної справи, що розглядається.

Згідно з описовою та мотивувальною частиною вказаного судового рішення вбачається, що судом було встановлено, що приміщення, зазначені в договорах від 21.03.2018 року між фізичною особою – ОСОБА_2 , як покупцем, та ТОВ «Нова Будова», як продавцем є частиною нерухомого майна у складі «IV галерея інертних матеріалів», що належала на праві власності ТОВ «БК «Гіперіон». ТОВ «БК «Гіперіон» наведене нерухоме майно а ні на користь ТОВ «Сіббудінвест», а ні на користь ТОВ «Нова Будова» не відчужувало. Натомість, зазначене майно було відчужено ТОВ «БК «Гіперіон» у власність позивача ТОВ «Абріс-Н» у встановленому законодавством порядку.

Отже, належне в дійсний час позивачу на праві власності спірне нерухоме майно вибуло з володіння його колишнього власника – ТОВ «БК «Гіперіон» поза волею останнього шляхом незаконного та безпідставного заволодіння цим майном та незаконної реєстрації права власності на це майно без будь-яких правових підстав за ТОВ «Сіббудінвест» та ТОВ «Нова Будова», та подальшого його незаконного відчуження на користь ОСОБА_2 .

Крім того, в обґрунтування прийнятого рішення суддя Малиновського районного суду міста Одеси посилається на результати проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021160000000143 за фактом заволодіння шляхом обману та підробки документів групою осіб (рейдерів) нерухомим майном ТОВ «Будівельна компанія «Гіперіон» та ТОВ «Абріс-Н» за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 31.

Зокрема, судом взято до уваги результати проведеної в рамках кримінального провадження №12021160000000143 судової будівельно-технічної експертизи (Висновок експерта №183/21 від 16.06.2021р.) та зроблено висновок про те, що за результатами вказаної судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що відповідачами у справі – ТОВ «Сіббудінвест», ТОВ «Нова Будова» та ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на об`єкти майна, що є власністю ТОВ «БК «Гіперіон» (на даний час майно належить ТОВ «Абріс-Н» на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2019 № 338).

Також, під час розгляду справи № 521/2770/21 судом було взято до уваги вирок Приморського районного суду міста Одеси від 08.10.2021р. по кримінальній справі № 522/18402/21 (провадження № 1-кп/522/2512/21, кримінальне провадження № 12021162470001147 від 30.08.2021 року) відносно державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , який визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України. Зокрема, в ході розгляду приведеної кримінальної справи судом встановлено, що державним реєстратором Манютою С.В. несанкціоновано змінено інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: відкрито розділ та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1460502451101; проведено державну реєстрацію за ТОВ «Сіббудінвест» нібито об`єкту нерухомого майна – цілісного майнового комплексу площею 14,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно включивши до складу нового об`єкту нерухомості нерухоме майно, що перебувало у приватній власності ТОВ «БК «Гіперіон» та яке відображено у технічному паспорті від 13.11.2017, виготовленому ТОВ «Південьжитлобуд».

Таким чином, з урахуванням поданих доказів, у рішенні від 11.11.2022 року по справі № 521/2770/21 Малиновським районним судом міста Одеси було констатовано, що ТОВ «Сіббудінвест», ТОВ «Нова Будова» та в подальшому ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, що є власністю ТОВ «БК «Гіперіон» (на даний час майно належить ТОВ «Абріс-Н» на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2019 № 338), а саме: літ. «ІІІ» - місце під зберігання матеріалів, літ. «ІV» місце під зберігання хімічних добавок, літ. «V» - місце для стоянки авто бетонозмішувачів, літ. «VІ» - місце для замивання авто бетонозмішувачів, літ. «VІІ» вимощення, спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів, літ. «1» - приймальний пристрій інертних матеріалів, літ. «2» - підземна галерея, літ. «3» - зовнішній похилий конвеєр, літ. «4» пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів, підземна галерея, «місце під зберігання інертних матеріалів», «приймальний пристрій інертних матеріалів», «зовнішній похилий конвеєр», «пристрій для розділення, завантаження інертних матеріалів», «місце під зберігання хімічних добавок», споруда літ. «БЗВ № 4», що є невід`ємною частиною літ. «IV» - галереї інертних матеріалів.

Суд зауважує, що до матеріалів справи № 521/19937/24 позивачем також було подано копії відповідних документів, а саме: копії договорів купівлі-продажу року № 290 та № 294 від 21.03.2018 року; копію Висновку експерта № 183/21 від 16.06.2021 року та копію вироку Приморського районного суду міста Одеси від 08.10.2021 року по кримінальній справі № 522/18402/21, на підставі яких позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Отже, беручи до уваги той факт, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11.11.2022 року по справі № 521/2770/21 встановлено, що приміщення, зазначені у договорах від 21.03.2018 року № 290 та № 294, є частиною нерухомого майна у складі «IV галерея інертних матеріалів», яка на даний час належить ТОВ «Абріс-Н» на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2019 № 338, то відповідно, дані обставини, відповідно до ст. 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню у даній справі.

Надаючи оцінку поданим у справі доказам, суд приходить до висновку, що державна реєстрація цілісного майнового комплексу з реєстраційним номером 1460502451101, як і державна реєстрація цілісного майнового комплексу з реєстраційним номером 2164892051000 – були проведені на підставі одних і тих самих правочинів, а саме: договорів купівлі-продажу № 290 та № 294 від 21.03.2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калінюком О.Б.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що проведення державної реєстрації цілісного майнового комплексу з реєстраційним номером 2164892051000 на підставі тих самих правочинів, які були підставою для державної реєстрації цілісного майнового комплексу з реєстраційним номером 1460502451101 (щодо якої вже набрало законної сили рішення про витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння), не може свідчити про виникнення окремого права власності ОСОБА_2 на відповідне нерухоме майно та зумовлює наявність дублюючої державної реєстрації прав щодо одного й того самого майна.

Суд приходить до висновку, що 10.09.2020 на підставі рішення державного реєстратора Кухтик О.С. ОСОБА_2 було вдруге зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, що є власністю ТОВ «Абріс-Н», а саме: літ. «ІІІ» - місце під зберігання матеріалів, літ. «ІV» місце під зберігання хімічних добавок, літ. «V» - місце для стоянки авто бетонозмішувачів, літ. «VІ» - місце для замивання авто бетонозмішувачів, літ. «VІІ» вимощення, спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів, літ. «1» - приймальний пристрій інертних матеріалів, літ. «2» - підземна галерея, літ. «3» - зовнішній похилий конвеєр, літ. «4» пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів, підземна галерея, «місце під зберігання інертних матеріалів», «приймальний пристрій інертних матеріалів», «зовнішній похилий конвеєр», «пристрій для розділення, завантаження інертних матеріалів», «місце під зберігання хімічних добавок», споруда літ. «БЗВ № 4», що є невід`ємною частиною літ. «IV» - галереї інертних матеріалів.

За таких обставин, належне в дійсний час позивачу на праві власності спірне нерухоме майно фактично вже вдруге вибуло з його володіння поза волею останнього шляхом незаконного та безпідставного заволодіння цим майном та створення незаконної дублюючої реєстрації права власності на це майно без будь-яких правових підстав за ОСОБА_2 та подальшого його незаконного відчуження на користь ТОВ «Будтехно С».

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За нормою ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Норми ст. 330 ЦК України встановлюють, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

У постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12 Верховний Суд України сформулював висновок, що права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

В Постановах від 04.07.2018р. по справі №653/1096/16-ц, від 17.12.2014р. по справі №6-140цс14, від 14.11.18р. по справі №183/1617/16, від 11.02.2020р. по справі №922/614/19 Верховний Суд України та Велика Палата Верховного суду встановили правовий висновок, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення що відповідач є добросовісним набувачем суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Окрім того, у постановах від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України вправі посилатись на незаконність рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів та інших правочинів щодо спірного майна без заявлення вимоги про визнання їх незаконними чи недійсними. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-цта від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку про те, що реєстрація права власності на належне позивачу нерухоме майно, а саме: літ. «ІІ» - фундамент під бетонозмішувальним вузлом, літ. «ІІІ» - місце під зберігання інертних матеріалів, літ. «ІV» - місце під зберігання хімічних добавок, літ. «V» - місце для стоянки авто бетонозмішувачів, літ. «VІ» - місце для замивання авто бетонозмішувачів, літ. «VІІ» вимощення, спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів, літ. «1» - приймальний пристрій інертних матеріалів, літ. «2» - підземна галерея, літ. «3» - зовнішній похилий конвеєр, літ. «4» пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 2164892051000 є незаконною, оскільки проведена державним реєстратором Кухтик О.С. на підставі документів, легітимність яких була спростована рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11.11.2022 року у справі № 521/2770/21, яке набрало законної сили, та яке в силу ст. 82 ЦПК України є преюдиційним для обставин даної справи.

Таким чином, вимога позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає задоволенню.

Щодо вимог про визнання недійсними правочинів, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд бере до уваги, що ТОВ «Абріс-Н» спірне нерухоме майно будь-якій особі не відчужувало, тобто не було волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна, окрім того, судом встановлено, що правові підстави набуття ОСОБА_2 відповідного майна у власність – договори купівлі-продажу № 290 та № 294 від 21.03.2018 року – є такими, що викликають обґрунтований сумнів у своїй легітимності, що встановлено рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11.11.2022 року у справі № 521/2770/21, та які в подальшому стали підставою для послідовного відчуження ним спірного майна на користь ТОВ «Бюро ІБТ», ТОВ «Будтехно С» та у користування ТОВ «Транс Юг Сервіс», то відповідно, суд приходить до висновку, що всі оспорювані за таким відчуженням правочини порушують права та законні інтереси ТОВ «Абріс-Н», оскільки спірне нерухоме майно незаконно вибуло з його власності.

В той же час, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними рішення єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ» та акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Бюро ІБТ», у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зазначити про таке.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду, ТОВ «Абріс-Н» мало намір вирішити долю та остаточно визначити правовий статус спірного об`єкту нерухомого майна, який вже більш як сім років протиправно експлуатується Відповідачем. Така можливість виникла у ОСОБА_2 на підставі двох документів – рішення єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ» від 03.10.2024 року та акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «БЮРО ІБТ» від 04.10.2024 року – які своїм змістом відображають власне волевиявлення ОСОБА_2 на відчуження спірної нерухомості у власність юридичної особи та фактично змінюють її правовий режим. На переконання ТОВ «Абріс-Н», в даному випадку, і рішення єдиного засновника, і акт приймання-передачі очевидно були направлені на зміну обсягу цивільних прав ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно у зв`язку з чим такі документи набули всіх ознак правочинів, які грубо порушують майнові права законного власника – ТОВ «Абріс-Н», адже прийняті у явно незаконний спосіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 по справі № 916/379/23 дійшла висновку, що залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як його змісту, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи. Таким чином, суд досліджує акт у кожному конкретному випадку та надає йому оцінку залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи створює він юридичні наслідки.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Бюро ІБТ» підписано на підставі рішення єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ». Акт приймання-передачі нерухомого майна підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт переходу права власності на нерухоме майно. Двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Прийняття рішення єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ» від 03.10.2024 та укладення на його виконання акта приймання-передачі нерухомого майна від 04.10.2024 є комплексом дій, вчинених з метою передачі майна до складу статутного капіталу ТОВ «Бюро ІБТ».

Отже, у спірних правовідносинах сторони вчинили правочин, внаслідок якого право власності на нерухоме майно перейшло від фізичної особи ОСОБА_2 до ТОВ «Бюро ІБТ». Рішенням єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ» № 1 від 03.10.2024 було виражено волю товариства, яку в подальшому реалізовано підписанням уповноваженими особами акта приймання-передачі. Рішення єдиного засновника в цьому випадку є актом ненормативного характеру органу управління юридичної особи.

Таким чином, до суду може бути оскаржений та визнаний недійсним саме кінцевий результат комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу ТОВ «Бюро ІБТ» - правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.10.2024. В той же час, вимога про визнання недійсним рішення єдиного засновника ТОВ «Бюро ІБТ», яке, як встановлено судом, є актом ненормативного характеру, задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора Кухтик О.С., то суд зазначає про таке.

Як вже встановлено судом та вбачається з матеріалів даної справи, державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на цілісний майновий комплекс з реєстраційним номером 2164892051000 була проведена 10.09.2020 державним реєстратором Кухтик О.С. на підставі двох договорів купівлі-продажу № 290 та № 294 від 21.03.2018 (відповідно до пунктів 2 яких вказано, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна є 1460502451101)

У зв`язку з цим та враховуючи, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 11.11.2022 року у справі № 521/2770/21 вже було надано оцінку вказаним договорам та встановлено, що вони не можуть свідчити про законність переходу права власності, то відповідно державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на цілісний майновий комплекс, проведена 10.09.2020 на підставі рішення державного реєстратора Кухтик О.С. з відкриттям розділу 2164892051000, за цими ж договорами на даний час не має належної правової підстави для існування, що зумовлює необхідність у її скасуванні.

При цьому, ТОВ «Абріс-Н» також посилається на те, що проведеною державною реєстрацією вже вдруге допущено порушення його права власності на частину нерухомого майна, належного позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2019 року № 338, та створено перешкоди у реалізації прав власника.

Суд враховує, що державна реєстрації речових прав на нерухоме майно має похідний характер від існування відповідного речового права та не може змінювати зміст або обсяг права власності, встановленого законом чи судовим рішенням.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 по справі № 823/378/16 вказав, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав на один об`єкт суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право зареєстровано первинно та не припинялося.

Судом враховано, що ТОВ «Абріс-Н» дійсно є власником 4/100 частин будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1302637251101, за яким право власності виникло у передбаченому законом порядку та на даний час не припинялось.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права та їх обтяження, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підлягають зміні або припиненню у випадках та в порядку, передбачених законом.

Водночас у разі, якщо державна реєстрація права проведена з порушенням прав іншої особи, належним способом захисту є усунення наслідків такої реєстрації та приведення відомостей Державного реєстру речових прав у відповідність до дійсного правового статусу нерухомого майна.

У зв`язку із викладеним, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приймаючи рішення Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 282 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Абірс-Н» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Інноваційних Бетонних Технологій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехно С», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Юг Сервіс», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гіперіон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Симетрія», ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації та витребування майна - задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехно С» (Код ЄДРПОУ 45422833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-Н» (Код ЄДРПОУ 35473510) наступне нерухоме майно: літ. «ІІ» - фундамент під бетонозмішувальним вузлом, літ. «ІІІ» - місце під зберігання інертних матеріалів, літ. «IV» - місце під зберігання хімічних добавок, літ. «V» - стоянка автобетонозмішувачів, літ. «VI» - місце миття автобетонозмішувачів, літ. «VIІ» - вимощення, літ. «1» - приймальний пристрій інертних матеріалів, літ. «2» - підземна галерея, літ. «3» - зовнішній похилий конвеєр, літ. «4» - пристрій для розподілення, завантаження інертних матеріалів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехно С» № 57172555, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2164892051000.

Визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро інноваційних бетонних технологій» від 04.10.2024 року, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4441, 4442.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, укладений 18.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро інноваційних бетонних технологій» (Код ЄДРПОУ 45466069) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехно С» (Код ЄДРПОУ 45422833), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі № 849.

Визнати недійсним іпотечний договір, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, укладений 18.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро інноваційних бетонних технологій» (Код ЄДРПОУ 45466069) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехно С» (Код ЄДРПОУ 45422833), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі № 851.

Визнати недійсним договір оренди, предметом якого є цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 2164892051000, укладений 18.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехно С» (Код ЄДРПОУ 45422833) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Юг Сервіс» (Код ЄДРПОУ 40461930), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 853.

Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Кухтик Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.06.2020 року № 53993871 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2164892051000 та припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нього (номер відомостей про речове право 38118776 та 38118315).

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Абірс-Н» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя: Д.Д. Громік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua