Суд: Любашівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №507/1884/26
Суддя: Дюдюн О. В.
Справа № 507/1884/26
Провадження № 2/507/1053/2026
Номер рядка звіту 40
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2026 р. селище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді – Дюдюна О.В.
при секретарі судового засідання – Демовській Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ :
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, у якому зазначає, що 21 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір позики №75177785 на умовах повернення позики наприкінці визначеного договором строку.
Позивач зазначає, що у зв`язку з виникненням заборгованості за договором позики №75177785 від 21 серпня 2021 року між первісним кредитором та відповідачем укладено додаткову угоду №5758309 про реструктуризацію заборгованості в розмірі 10 545,19 грн строком на 135 днів, із визначенням графіка її погашення частинами та призупиненням нарахування процентів.
03 липня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №034-030723, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги за вказаним договором позики. Право вимоги підтверджується витягом з Реєстру прав вимог №07/07/23 від 07 липня 2023 року, у якому право вимоги за договором позики №75177785 індивідуалізовано під порядковим номером 174 із зазначенням даних відповідача та складових заборгованості.
27 квітня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №27/04/26-02, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Передання права вимоги підтверджується Реєстром прав вимоги №27/04/26_2, у якому право вимоги щодо відповідача зазначено під порядковим номером 65. Оплатність операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт передання документації засвідчено актом приймання-передачі документації за договором факторингу №27/04/26-02 від 27 квітня 2026 року.
У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позики утворилася заборгованість у розмірі 9 490,19 грн., з яких: 5 500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 3 990,19 грн. заборгованості за процентами за користування позикою.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №75177785 від 21 серпня 2021 року в розмірі 9 490,19 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а також документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Представник позивача надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач – ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.
Відповідно до поштової довідки відповідач відсутня за зареєстрованим місцем проживання.
В силу положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.
Також відповідач повідомлена про розгляд справи направленням повідомлення у додаток "Вайбер", що підтверджується довідкою.
З огляду на вказане, відповідач вважається такою, що повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.
Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяву до суду про розгляд справи без її участі не надала. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 14 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с.13).
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл.11розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
21 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договір позики №75177785, за умовами якого відповідачу надано позику в розмірі 5 500 грн. строком на 7 днів зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1,99 % на день. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором pRQvgWTI3y, відомості про який, сторони договору, його істотні умови, дату та час підписання відображені безпосередньо в договорі.
На виконання умов договору позики №75177785 від 21 серпня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5 500 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
До договору позики №75177785 від 21 серпня 2021 року, сторонами укладено додаткову угоду №5758309, яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором D4aJTmjk3U. Відповідно до умов додаткової угоди, у зв`язку з виникненням заборгованості за договором позики та зверненням позичальника з проханням про розстрочення її погашення, сторони погодили реструктуризацію заборгованості, яка на дату укладення додаткової угоди становила 10 545,19 грн, строком на 135 днів. Зазначена сума заборгованості була визначена як фіксована, а нарахування процентів до сплати згідно з умовами договору призупинялося.
Згідно з додатковою угодою погашення заборгованості мало здійснюватися частинами відповідно до погодженого графіка, а саме: 26 січня 2022 року – 1 054,51 грн.; 10 лютого 2022 року – 1 054,52 грн.; 25 лютого 2022 року – 1 054,52 грн.; 12 березня 2022 року – 1 054,52 грн.; 27 березня 2022 року – 1 054,52 грн.; 11 квітня 2022 року – 1 054,52 грн.; 26 квітня 2022 року – 1 054,52 грн.; 11 травня 2022 року – 1 054,52 грн.; 26 травня 2022 року – 1 054,52 грн.; 10 червня 2022 року – 1 054,52 грн.
03 липня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №034-030723, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за договором позики №75177785 від 21 серпня 2021 року. Право вимоги підтверджується витягом з Реєстру прав вимог №07/07/23 від 07 липня 2023 року, у якому право вимоги за вказаним договором індивідуалізовано під порядковим номером 174 із зазначенням даних відповідача та складових заборгованості.
27 квітня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №27/04/26-02, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Передання права вимоги підтверджується Реєстром прав вимоги №27/04/26_2, у якому право вимоги щодо відповідача зазначено під порядковим номером 65. Оплатність факторингової операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт передання документації засвідчено актом приймання-передачі документації за договором факторингу №27/04/26-02 від 27 квітня 2026 року.
Згідно з розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за договором позики №75177785 від 21 серпня 2021 року становить 9 490,19 грн., з яких 5 500 грн.– заборгованість за основною сумою боргу та 3 990,19 грн. – заборгованість за процентами за користування позикою.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046, ч.1 ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75177785, за умовами якого відповідачу надано позику в розмірі 5 500 грн. строком на 7 днів зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1,99 % на день. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором pRQvgWTI3y, відомості про який, сторони договору, його істотні умови, дату та час підписання відображені безпосередньо в договорі.
На виконання умов договору позики №75177785 від 21 серпня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5 500 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
До договору позики №75177785 від 21 серпня 2021 року, сторонами укладено додаткову угоду №5758309, яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором D4aJTmjk3U. Відповідно до умов додаткової угоди, у зв`язку з виникненням заборгованості за договором позики та зверненням позичальника з проханням про розстрочення її погашення, сторони погодили реструктуризацію заборгованості, яка на дату укладення додаткової угоди становила 10 545,19 грн, строком на 135 днів. Зазначена сума заборгованості була визначена як фіксована, а нарахування процентів до сплати згідно з умовами договору призупинялося.
Згідно з додатковою угодою погашення заборгованості мало здійснюватися частинами відповідно до погодженого графіка, а саме: 26 січня 2022 року – 1 054,51 грн.; 10 лютого 2022 року – 1 054,52 грн.; 25 лютого 2022 року – 1 054,52 грн.; 12 березня 2022 року – 1 054,52 грн.; 27 березня 2022 року – 1 054,52 грн.; 11 квітня 2022 року – 1 054,52 грн.; 26 квітня 2022 року – 1 054,52 грн.; 11 травня 2022 року – 1 054,52 грн.; 26 травня 2022 року – 1 054,52 грн.; 10 червня 2022 року – 1 054,52 грн.
03 липня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №034-030723, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за договором позики №75177785 від 21 серпня 2021 року. Право вимоги підтверджується витягом з Реєстру прав вимог №07/07/23 від 07 липня 2023 року, у якому право вимоги за вказаним договором індивідуалізовано під порядковим номером 174 із зазначенням даних відповідача та складових заборгованості.
27 квітня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №27/04/26-02, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Передання права вимоги підтверджується Реєстром прав вимоги №27/04/26_2, у якому право вимоги щодо відповідача зазначено під порядковим номером 65. Оплатність факторингової операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт передання документації засвідчено актом приймання-передачі документації за договором факторингу №27/04/26-02 від 27 квітня 2026 року.
Вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
З розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок неналежного виконання обов`язків за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла заборгованість за відсотками у розмірі 3 990,19 грн. Вказана сума відсотків підлягає стягненню, зважаючи на те, що надані розрахунки заборгованості є належним, допустимим і достовірним доказом по справі, і відповідачем спростовані не були.
З огляду на викладене, відповідач (позичальник) ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором кредиту не виконала належним чином, допустила прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів. Крім того, відповідач не оспорила дані розрахунки, не подала до суду доказів на їх повне або часткове спростування.
Тому суд, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9 490,19 грн., яка складається з 5 500,00 грн. основного боргу та 3 990,19 грн. процентів за користування позикою.
Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно із частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 5000 грн.
Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат необхідно:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ» надало договір від 02.02.2026 року №ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Богомоловим Віктором Вікторовичем, заявку про надання правової допомоги № 1746, витяг з акту № 1746. Сума наданих послуг складає 5000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.
Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, яка не є складною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ» підлягає стягненню 4 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №2693 позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 1).
Вимоги позивача задоволені повністю, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284,354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України , суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором №75177785 від 21 серпня 2021 року, у сумі 9490 грн. 19 коп., суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. та судові витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу, у розмірі 381 грн. 74 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, приміщення 321, код ЄДРПОУ 43950742.
Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: О.В. Дюдюн
Оригінал: reyestr.court.gov.ua