Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №502/2257/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2257/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки (інваліда з дитинства),

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки (інваліда з дитинства).

В обґрунтування поданого позову вказала, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є сторони по справі. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано рішенням Московського районного 2 суду м. Харкова від 09 березня 2016 року у справі № 643/258/16-ц. У цьому ж рішенні встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 мешкає разом зі своєю дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До досягнення Ксенією повноліття з ОСОБА_3 на підставі судового наказу № 502/369/19 від 19.03.2019, виданого Кілійським районним судом Одеської області, стягувалися аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до довідки Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області від 26.08.2026 виконавче провадження № 359145224 завершено у зв`язку з досягненням ОСОБА_2 повноліття.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 238/26/1947/В, рішення № 238/26/1947/Р від 09.07.2026, їй встановлено першу (I) групу інвалідності, підгрупу Б, безстроково. Причина інвалідності - інвалідність з дитинства.

Після досягнення повноліття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжує здобувати загальну середню освіту. Продовження навчання є додатковою обставиною, що підтверджує її поточну потребу у матеріальній допомозі та відсутність реальної можливості самостійно забезпечувати власні потреби.

Водночас основною матеріально- правовою підставою цього позову є саме ст. 198 СК України, оскільки право Ксенії на утримання зумовлене її непрацездатністю і не має обмежуватися строком навчання або досягненням 23 років.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання як повнолітньої непрацездатної дочки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цієї позовної заяви до суду та на весь період непрацездатності ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач про час, місце та дату судового засідання сповіщений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, письмових клопотань не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Виконкомом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області 18.03.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис № 20.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.03.2016 року по справі № 643/258/16-ц, позов – задоволено, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04.02.2007 року у Виконкомі Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис № 1 – розірвано.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 238/26/1947/В, рішення № 238/26/1947/Р від 09.07.2026, вбачається, що ОСОБА_2 встановлено першу (I) групу інвалідності, підгрупу Б, безстроково. Причина інвалідності - інвалідність з дитинства. Датою встановлення інвалідності визначено 05.03.2026, тобто день досягнення ОСОБА_5 повноліття. З рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, вбачається серйозний/значний ступінь обмеження здатності Ксенії до самообслуговування, орієнтації, спілкування, контролю своєї поведінки, здобуття освіти та трудової діяльності. Документами також визначена потреба у реабілітаційній допомозі у сфері охорони здоров`я, соціальних послугах та соціальній і побутовій реабілітації.

Згідно довідки Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області від 26.08.2026 виконавче провадження № 359145224 завершено у зв`язку з досягненням ОСОБА_2 повноліття, заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Відповідно довідки за вих. № 02-10/110 від 18.08.2026 року, виданої ОЗО «Вилківський ліцей № 1» Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 є ученицею 11-Б класу.

Згідно з статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Тобто вказана стаття передбачає, що батьки продовжують бути зобов`язаними утримувати своїх дітей після досягнення ними повноліття за наявності сукупності таких обставин: дочка або син є непрацездатними; непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надати таку допомогу.

Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ст. 201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: - один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю; - дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; - цей з подружжя опікується нею; - другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Відповідно до частини восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.

Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.

Згідно з статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом беззаперечно встановлено, що повнолітня донька сторін є особою з інвалідністю першої групи з дитинства. Проживає з матір`ю, за станом свого здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд виходить з принципів розумності та справедливості та вважає за необхідне задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі - 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

На підставі ст. 88, 182, 200, 201 СК України, ст. 12,13,81,263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки (інваліда з дитинства) - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання як повнолітньої непрацездатної дочки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цієї позовної заяви до суду, а саме з 15.09.2026 року та на весь період непрацездатності ОСОБА_2 .

Допустити негайне виконання рішення щодо стягування аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Березніков