Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №947/32872/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/32872/26

Провадження № 3/947/3855/26

09.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ВБА №181522 від 31.07.2026, складений ДОП СП ОРУП№1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Бородін Є.С. щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.07.2026, близько о 16.00 год., знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив дрібну крадіжку мідних труб на суму 1500 грн., чим вчинив дрібне викрадення чужого майна.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибув до суду, хоча достовірно знав, що матеріали щодо нього направлені до Київського районного суду м.Одеси, про що особисто розписався в протоколі, поводячись пасивно, не цікавився справою щодо нього, будучи додатково сповіщеним через дільничного офіцера поліції, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без його участі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не оспорює.

Винність ОСОБА_1 , крім визнання ним вини у вчиненому, підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом прийняття заяви від потерпілого, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тощо.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КпАП України.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КпАП України, на підставі якої піддати його штрафові в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.