Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №947/7475/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7475/26

Провадження № 1-кп/947/792/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в м.Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025160000000494 від 13.05.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бершадь, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого менеджером «Фор – Рест» ТОВ «ФІРМА», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2025, приблизно о 23 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES-BENZ E 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух у темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вул.Наукова, у м.Одесі, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху у протилежних напрямках, зі сторони вул.Купріна в напрямку вул.Люстдорфська дорога, у Київському районі м.Одеси, у смузі свого напрямку руху, з фактичною швидкістю близько 43 км/год.

В той же час, водій ОСОБА_3 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, вкрай уважним не був, не переконався, що прийоми керування транспортним засобом не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров`я цієї особи, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо.

Наближаючись до будинку №39 вул.Наукова, у м.Одесі, діючи з необережності, будучи неуважним, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, маючи об`єктивну спроможність виявити небезпеку для руху, створив передумови для виникнення і розвитку аварійної ситуації.

У той самий час, на проїзній частині вул.Наукова у м.Одесі перебував пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водій ОСОБА_3 , маючи об`активну можливість завчасно виявити на проїзній частині вказаного пішохода, за зміною дорожньої обстановки попереду не стежив, як наслідок, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу аж до зупинки, щоб безпечно проїхати повз пішохода, для якого може бути створена небезпека.

Через неуважність і грубе нехтування вимогами Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 , позбавив себе можливості своєчасно зреагувати на небезпечну зміну дорожньої обстановки і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

Своїми необережними діями водій ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги пунктів: 1.5.; 1.7., 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху» України, введені в дію з 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі – «Правила»), які зобов`язують водія:

п. 1.5.«Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.1.7. «Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а саме були виявлені наступні ушкодження:

а) відкрита черепно-мозкова травма: садна і забійна рана голови, вогнищевий крововилив в м?яких тканинах тім?яної ділянки голови справа, вдавлений перелом правої тім?яної кістки, крововилив під м?якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочку;

б) закрита травма грудної клітки і живота: вогнищевий крововилив в м?яких тканинах задньої поверхні грудної клітки зліва, переломи 6, 7, 8-го правих ребер по задній паховій лінії з крововиливами та розривами пристінкової плеври, переломи 2, 3, 4, 5-го лівих ребер - поміж навколохребетною і лопатковою лініями та 5, 6, 7, 8, 9-го лівих ребер поміж середньоключичною і передньою пахвовою лініями, крововилив у коренів обох легенів, забій легенів, неповний розрив грудної частини аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину, навколосерцеву сумку, середостіння та праву і ліву плевральні порожнини (в правій плевральній порожнині 150 мл рідкої крові, в лівій плевральній порожнині 250 мл рідкої крові), розтрощення селезінки, крововиливи під капсулою підшлункової залози, в товщі брижі тонкої і товстої кишок та в жировій капсулі обох нирок, розриви нирок;

в) травма кінцівок: рвана рана зовнішньої поверхні лівого плеча у верхній третині, відкритий багатоуламковий перелом верхньої третини лівої плечової кістки з циркулярним крововиливом в м?яких тканинах лівого плеча у верхній та середній третинах, множинні садна тильної поверхні проксимальних фаланг 2, 3, 4, 5-го пальців лівої кисті, закритий багатоуламковий перелом верхньої третини правої стегнової кістки з крововиливом в м?яких тканинах верхньої третини правого стегна, рвана рана передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки в середній та нижній третинах, відкритий багатоуламковий перелом правих великогомілкової та малогомілкової кісток, закритий багатоуламковий перелом верхньої і середньої третини лівої стегнової кістки з крововиливом в м?яких тканинахверхньої і середньої третини лівого стегна на ділянці розміром у вертикальній площині 15 см.

Перелічені вище ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини автомобіля, що рухався, в момент контакту із тілом пішохода, та дорожне покриття.

Смерть ОСОБА_6 настала від поєднаної травми голови, тулуба, кінцівок, спричиненої під час дорожньо-транспортної події, у вигляді відкритого перелому кісток черепу і крововиливу під м?якими мозковими оболонками, переломів правих і лівих ребер, розриву грудної частини аорти з крововиливом в плевральні порожнини, розтрощення селезінки, а також переломів кісток кінцівок.

Отже, водій ОСОБА_3 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 1.7., 2.3. б); 12.3. «Правил дорожнього руху» України, гарантовано мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді і його фактичні дії знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 .

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованого йому злочину, правову кваліфікацію своїх діянь. Крім того зазначив, що свою провину визнає в повному обсязі, щиро розкаюється та просив суд суворо його не карати.

Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що з матеріалами кримінального провадження він ознайомлений в повному обсязі, жодних зауважень до зібраних доказів не має та вважає за непотрібним досліджувати всі докази.

Крім пояснень обвинуваченого, судом було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_3 , яким підтверджено, що обвинувачений раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням матеріалів характеризуючих його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив ,мета, спосіб, стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.)

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання суд вважає фактичне визнання своєї вини, щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, суд не вбачає.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався, повністю визнав свою вину, надав зізнавальні покази, усвідомив суспільну небезпеку вчиненого, повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення, приймав участь у слідчих діях, а під час розгляду справи в суді клопотав про дослідження доказів у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, тобто демонструючи готовність нести покарання за вчинене, дійсно щиро розкаявся, веде законослухняний спосіб життя, що свідчить про його стійкі соціальні зв`язки, характеризується позитивно та те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України є необережним тяжким злочином, тобто обвинувачений не мав конкретних мотивів чи умислу на вчинення злочину.

Також, суд враховує поведінку обвинуваченого під час вчинення злочину та після його вчинення, а саме те, що останній не мав намір ухилятися від відповідальності, виконував покладені на нього обов`язки сумлінно та щиро розкаявся у вчиненому.

Тому, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, встановлене санкцією ч.2 ст.286 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами та застосувати до основного покарання положення ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання гарантуватиме безпеку для суспільства, яке необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з застосуванням вимог ст.75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

На переконання суду дане покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Бакланов проти Росії від 09 червня 2005 року; Фрізен проти Росії від 24 березня 2005 року; Ісмайлова проти Росії від 29 листопада 2007 року) та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Постановою слідчого від 13.05.2025 року речовим доказом у справі визнано автомобіль «MERCEDES-BENZE 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановами слідчого від 14.05.2025 року речовими доказами у справі визнано диски DVD-R з логотипом «MYMEDIA», які мають обсяг пам`яті 4 700 MB.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним речові докази по справі: автомобіль «MERCEDES-BENZ E 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику; диски DVD-R з логотипом «MY MEDIA», які мають обсяг пам`яті 4 700 MB – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого суді від 16.05.2025 року накладено арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZE 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 .

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого суді від 16.05.2025 року підлягає скасуванню.

Згідно актів здачі-приймання висновку експерта, процесуальні витрати на проведення судових експертиз складають 36 470, 88 гривень.

Згідно з ч.1 ст.126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч.1 ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

У даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого сплив 28.02.2026 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 337, 370, 371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним за ч.2 ст.286 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме: автомобіль «MERCEDES-BENZ E 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику; диски DVD-R з логотипом «MY MEDIA», які мають обсяг пам`яті 4 700 MB – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 16.05.2025 року на автомобіль «MERCEDES-BENZ E 320 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 .

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 36 470, 88 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1