Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/23073/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23073/26

Провадження № 3/947/2277/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., за участю адвоката Врони А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №670468 від 20.05.2026 року, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №670468 від 20.05.2026 року, 19.01.2026 року о 23:50 годин на вул. Адмиральський проспект, 23в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Audi Q8 державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України» в стані алкогольного сп`яніння. Згідно висновку №001016 виданого лікарем КНП «ООМЦПЗ`ООР , від керування водія відстронено.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, сповіщенний належним чином, клопотання про відкладення слухання справи та розгляд справи за його особистою участю суду не надавав.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Врона А.В. не наполягав на слуханні справи в присутності ОСОБА_1 , просив суд розглянути справу за його відсутністю. Пояснив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає. Зазначив, що 19.05.2026 року ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем Audi Q8 державний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки або в медичному закладі, при цьому не встановивши ознак алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 не заперечував протии проходження медичного огляду в медичному закладі, проїхав в медичний заклад. Просив лікаря надати йому можливість пройти огляд шляхом забору крові, однак працівники медичного закладу йому в такому дослідженні відмовили не пояснивши причину відмови. В медичному закладі лікар, який його оглядав дав висновок, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Такий висновок він зробив тільки оглянувши його. Крім того, навіть беручи до уваги ту обставину, що лікарі відмовили ОСОБА_1 здати аналіз шляхом забирання у нього крові, а лише повідомили про можливість проведення даного тесту шляхом здачі сечі, дане не може бути підставою для зазначення відомостей про те, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у лікарів не було жодних підстав для такого висновку, адже ніяких ознак алкогольного сп`яніння таких як запах з роту, червоні очі, тощо, а також пройденого тесту, який би у випадку перебування особи в алкогольному сп`яніння показав наявність в організмі відсотків проміле у ОСОБА_1 як співробітники поліції, так і лікарі не вбачали, що вбачається із матеріалів справи. Лабораторних досліджень лікар не робив. Крім того відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001016 від20.05.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду за допомогою приладу Драгер та від здачі біосередовища. При цьому звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи, а саме в уривках відеозапису чітко зафіксовано відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від проходження газоаналізатора драгер на місці. Також співробітниками патрульної поліції після відмови ОСОБА_1 від проходження газоаналізатора драгер було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився. Однак, на відеозапису, який доданий до матеріалів справи не можливо зрозуміти подальших подій, які відбувались у закладі охорони здоров`я. Ним було скеровано адвокатський запит до КНП «ООМЦПЗ» з проханням надати інформацію на якій підставі уповноваженими особами КНП «ООМЦПЗ» було видано та виготовлено висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , на що захиснику було надано копії направлення на огляд, сторінки журналу реєстрації медичних оглядів, та акт медичного огляду, які в подальшому долучені до матеріалів справи. Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме п.18 – ухилився від проведення дослідження за допомогою Alcotest 6820; п.21 – ОСОБА_1 ухилився від проходження здачі біосередовища, що підверджує відстуність підстав на яких було видано та виготовлено висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , доданий до протоколу серії ЕПР1 № 670468. Крім того,що у разі відмови проходження ОСОБА_1 огляду у закладі охорони здоров?я, в діях останього вбачається порушення п. 2.5 ПДР України (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння), а не 2.9 «а» ПДР України (керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння), як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження. У випадку, якщо такі дії ОСОБА_1 , що виразились у здачі аналізу на стан алкогольного сп`яніння шляхом забирання крові, а не сечі як бажали цього у медичному закладі, співробітники поліції розцінили як відмову у проходженні тесту на алкогольне сп`яніння, то останні у протоколі про адміністративне правопорушення повинні були вказувати підставою притягнення до відповідальності п. 2.5. ПДР, замість п. 2.9.а. На підставі вищевикладеного, вважаємо такі дії співробітників поліції та лікарів медичного закладу протиправними, а також такими, що суперечать дійсним обставинам справи, що стало підставою для безпідставного притягнення відповідальності. Просив суд закрити справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання викликався працівник поліції старший лейтенант поліції Бондаренко М.А., яка в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Від адвоката Врони А.В. інших клопотань до суду не надходило.

При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного переконання.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 порушення п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.

В судовому засіданні був переглянутий відео запис,який був залучений працівниками поліції до матеріалів справи. З відеозапису вбачається, як лікар КНП «ООМЦПЗ» ООР ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд за допомогою спеціального технічного засобу (42:52 відеозапису файл 00ЕПР1 670468 НЄДОВ О С ч1ст130 + чат), однак останній від такого методу відмовився та наполягав на заборі крові. Конкретні причини неможливості здійснення зазначеного методу лабораторного дослідження ОСОБА_1 пояснені не були, лікар в свою чергу повідомив, що у ОСОБА_1 є три години здати аналізи, але лише тим методом, яким бажає лікар. Тобто з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду.

Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1ст. 130 КУпАПє бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі X «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п.2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В свою чергу, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

В матеріалах адміністративної справи відносно ОСОБА_1 наявні: висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських перпаратів, що знижують увашута швидкість реакції складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2026 року» №001016, копії «Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських перпаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складеного відносно ОСОБА_1 , від 19.05.2025 року, «Акт про відмову від здачі біосередовищ» від 20.05.2025 року, довідка ДСУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» вих. № 2276-18 від 26.05.2026 року, Дослідження № 2276, судово-токсикологічне відділення лабораторії «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» повідомляє, що при газохроматографічному дослідженні 25.05.2026 року в крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , етиловий спирт не виявлений, довідка КНП Міської клінічної лікарні №1 ОМР, згідно якої у ОСОБА_1 20.05.2026 року о 05 год.40 хв. була відібрана кров на аналіз.

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Згідно п. 16 розділу ІІІ Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Пунктом 19 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Однак, зміст Висновку від 20.05.2026 року ОСОБА_1 в присутності поліцейського повідомлено не було, відповідний Висновок складався не у присутності поліцейського, тож висновок складено з порушенням вимог Інструкції.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними .

Тобто беззаперечних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР України, матеріали справи не містять. Не можливо встановити поза розумним сумнівом, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що працівниками поліції було грубо порушено наведені вище вимоги щодо проведення огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 , оскільки у разі незгоди особи із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, та у разі ухилення від проходження такого огляду, дії особи повинні кваліфікуватись як порушення п. 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130,247,268,279,280,283,284 КУпАП, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. В. Войтов