Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №521/12720/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 521/12720/26

Провадження № 3/496/2735/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

12.07.2026 року поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717235 і ставиться йому в вину те, що він 12.07.2026 року о 03 год 33 хв. в м. Одеса на 22 км Тираспольського шосе керував автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у визначеному законом порядку на місці зупинки водія за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 7510, огляд становив 2,29 ‰, з результатом погодився, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області як порушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення поліцейським процедури проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому вказав, що вночі 12.07.2026 року він їхав додому в смт Хлібодарське на своєму автомобілі «Renault», днз НОМЕР_1 . Жодних алкогольних напоїв перед тим, як сісти за кермо, не вживав. Він зупинився на блок-посту, де після перевірки документів, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер. При цьому поліцейський не повідомив про наявність у нього будь-яких ознак, нібито, сп`яніння, що викликало у нього сумнів у правомірності пред`явлених вимог, однак, незважаючи на це, він погодився, так як був впевнений в тому, що він тверезий. Після того, як поліцейський вставив мундштук в газоаналізатор Драгер, він не провів контрольний (пробний) забір повітря, який мав би надати гарантію, що прилад чистий та не містить залишків алкоголю чи інших речовин. Він одразу не звернув на це увагу та продув газоаналізатор Драгер, який показав 2,29 ‰, що викликало у нього здивування. На запитання поліцейського, чи згоден він з цим результатом, він відповів «напевно», так як є юридично необізнаним і на той момент не знав процедуру та порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а поліцейські йому її не роз`яснили. Він одразу мав сумніви у правильності показників газоаналізатора Драгер, у зв`язку з чим відмовився ставити свій підпис на роздруківці чеку газоаналізатора Драгер. Проте поліцейські, замість того, щоб чітко з`ясувати у нього, чи згоден він з результатом газоаналізатора чи ні та роз`яснити йому, що у випадку незгоди, йому буде запропоновати поїхати в медичний заклад для проведення огляду на стан сп`яніння, на що він би безумовно погодився, склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Коли поліцейський надав йому підписати названий акт, він мав намір написати в ньому свою незгоду із показниками газоаналізатора Драгер, проте поліцейський не дозволив йому цього зробити, забрав акт і власноручно написав, що він, нібито, відмовився від підпису. Таким чином, поліцейський грубо порушив його права, порядок проведення огляду на стан сп`яніння та не дотримався вимог інструкції з експлуатації газоаналізатора Драгер, а тому вказаний огляд є недійсним.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717235 вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2026 року о 03 год 33 хв. в м. Одеса на 22 км Тираспольського шосе керував автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

З оглянутого відеозапису вбачається, що обставини мали місце за іншою адресою ніж та, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме за адресою: Одеська область Одеський район с-ще Хлібодарське Тираспільське шосе 22/7.

Згідно з пунктом 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок).

Вимогами статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів або незгоди із результатами такого огляду, водію має бути запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Із відеозапису, оглянутому в судовому засіданні вбачається, що після продуття приладу Драгер та оголошення його результатів, ОСОБА_1 повідомив, що «напевно погоджується» з цим результатом. Натомість поліцейські, замість того, щоб чітко з`ясувати у ОСОБА_1 , чи згоден він з результатом газоаналізатора чи ні, та роз`яснити йому, що у випадку незгоди, йому буде запропоновати поїхати в медичний заклад для проведення огляду на стан сп`яніння, склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Коли поліцейський надав ОСОБА_1 підписати названий акт, останній мав намір написати в ньому свою незгоду із показниками газоаналізатора Драгер, проте поліцейський не дозволив йому цього зробити, забрав акт і власноручно написав, що він, нібито, відмовився від підпису. Таким чином, поліцейський порушив порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що при висловленні незгоди із результатами газоаналізатора Драгер, поліцейський зобов`язаний був запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та не мав право забороняти йому писати свою незгоду у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів.

Факт незгоди ОСОБА_1 із проведеним оглядом підтверджується і самим актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, в якому зазначено результат огляду 2,29 ‰, в графі з результатами згоден вказано « ОСОБА_1 відмовився від підпису». Водночас, в матеріалах справи наявний і другий екземпляр вказаного акту, який поліцейський мав вручити ОСОБА_1 , проте замість цього долучив його до матеріалів справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що зміст відеозапису вказує на недотримання поліцейським Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог Інструкції, Порядку чи статті 266 КУпАП, вважається недійсним.

Вбачаючи порушення поліцейським порядку проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння згідно вимог чинного законодавства, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з цих підстав.

За змістом частин другої та третьої статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в абзаці другому пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, беручи до уваги клопотання ОСОБА_1 та надані ним письмові пояснення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведена.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 251, 254, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Л.О. Пендюра

Строк пред`явлення постанови до виконання

згідно Закону України "Про виконавче провадження"

Постанова набрала законної сили

"___" ____________ 2026 року