Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №496/6312/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6312/26

Провадження № 3/496/2286/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

25.06.2025 року об 22 год 50 хв., за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Усатове, автодорога М-05 «Київ-Одеса», 464 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson» державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова ЕНА 7199119 від 15.05.2026 року, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій вину в скоєному адміністративному правопорушенні визнав та просив розглянути справу за його відсутності. Також ОСОБА_1 просив звільнити його від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703015 від 25.06.2026 року, постановою серії ЕНА № 7199119 від 15.05.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн, довідкою інспектора з САП ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко, відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, відеозаписом технічного засобу № 1113098706/235, на якому зафіксовано керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Відносно заявленого ОСОБА_1 клопотання про звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 22 КУпАП передбачена можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Аналізуючи норму законодавства, передбачену ст. 22 КУпАП слід дійти висновку, що законодавством прямо встановлення неможливість застосування принципу малозначності до правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, а тому заявлене клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про застосування відносно нього положень ст. 22 КУпАП, не підлягає задоволенню.

Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, вважаю доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703015, транспортний засіб не належить ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн 60 к.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Л.О. Пендюра