Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №606/1190/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1190/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

06 жовтня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103600763 в розмірі 23 495,05 грн, також стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 07.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №103600763.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. За умовами Договору, кредитні кошти надаються ТОВ «МІЛОАН» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням Кредитного договору Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами, а також те що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу за №24042026, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №103600763 від 07.09.2025 в розмірі 23 495,05 грн перейшло до позивача.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором з повернення отриманих коштів належним чином не виконав, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у вищезазначеному розмірі, яку позивач просить стягнути в судовому порядку та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 01.07.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2026, яке надалі було відкладено на 06.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" в судове засідання не з`явився, однак у позові клопотав про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позову наполягав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином, шляхом надіслання повісток про з`явлення до суду за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит за №103600763.

Згідно умов п. 1.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 6000.00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 07.09.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.09.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 21223.50 грн. Денна процентна ставка складає: (21223.50 грн. / 6000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2662.72 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 27223.50 грн. (п.п. 1.2-1.5. Договору).

Комісія за надання кредиту: 1350.00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 22.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9768.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 10105.50 грн. (п.п. 1.5.1. -1.5.4. Договору).

Згідно умов п. 1.6. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 Договору).

Вищевказана інформація також передбачена в паспорті споживчого кредиту №103600763.

24.04.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого з ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «МІЛОАН».

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 28.04.2026 слідує, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило на рахунок ТОВ «МІЛОАН» кошти у розмірі 11 367 879,25 грн, призначення платежу: оплата згідно Договору Факторингу № 24042026 від 24.04.2026.

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 24.04.2026 та Реєстру боржників до Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №103600763 в розмірі 23 495,05 грн, з яких:5 976,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 079,05 грн - сума заборгованості за відсотками; 4 440,00 грн - заборгованість за комісією (комісія за обслуговування); 9 000,00 грн -заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором №103600763 відповідачу було надано кредит у розмірі 6 000,00 грн. У розрахунку відображено часткову сплату відповідачем кредитного зобов`язання, зокрема 1 350,00 грн комісії за надання кредиту, 1776,00 грн комісії за обслуговування, 2216,40 грн процентів та 24,00 грн тіла кредиту та 2000,00 грн. - штрафу.

Нарахування процентів здійснювалось з 07.09.2025 по 24.04.2026 (включно), тобто в межах строку дії договору.

До стягнення позивачем заявлено заборгованість у розмірі 23 495,05 грн., з них: 5 976,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 4 079,05 грн - заборгованість по процентах; 4 440,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування; 9 000,00 грн - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил статті 1082 ЦК України, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що між відповідачем та ТОВ «Мілоан» належним чином укладено кредитний договір. У подальшому право грошової вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав у повному обсязі, заборгованість за кредитним договором відповідачем у повному обсязі не погашена, а тому позовні вимоги стосовно сплати відповідачем тіла кредиту та відсотків у доведеному розмірі є обґрунтованими та доведеними.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за тілом та відсотками за користування кредитними коштами, просив стягнути заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 4 440,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.

Судом також встановлено, що відповідно до умов кредитного договору відповідачу також була нарахована комісія за надання кредиту в розмірі 1 350,00 грн, яка відповідно до умов договору нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Зазначена сума була сплачена відповідачем у повному обсязі та до складу заборгованості, право вимоги якої перейшло до позивача, не включена.

Враховуючи наведене, суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 1 350,00 грн, як і положення щодо сплати комісії за обслуговування кредиту, не може бути підставою для покладення на відповідача відповідного фінансового обов`язку, оскільки позивачем не доведено надання відповідачу додаткових послуг, за які передбачена така плата.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 4 440,00 грн.

Стосовно вимоги про стягнення неустойки у розмірі 9 000,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки слід відмовити.

При цьому судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідач здійснив часткову сплату заборгованості, зокрема 1 350,00 грн комісії за надання кредиту, 1776,00 грн комісії за обслуговування, 2216,40 грн процентів та 24,00 грн тіла кредиту та 2000,00 грн. - штрафу.

Оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 350,00 грн та комісії за обслуговування кредиту, а також штрафів (неустойки) кошти в загальному розмірі 5126,00 грн, які були зараховані позивачем у рахунок погашення зазначених платежів, підлягають врахуванню при визначенні фактичного розміру заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом та частково за основним зобов`язанням.

Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості за основним боргом та процентами в загальному розмірі 10055,05 грн підлягає стягненню 4929,05 грн за тілом кредиту (10055,05 грн - 5126,00 грн).

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного звязку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 103600763 від 07.09.2025, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4929,05 грн за тілом кредиту.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 558,57 грн (ціна позову 23 495,05 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимог на суму 4929,05 грн, що становить 35,16%, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 558,57 грн = 2 662,40 х 20,98 %).

Керуючись статтями 12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за Кредитним договором № 103600763 від 07.09.2025 в розмірі 4929 (чотири тясячі дев`ятсот двадцять дев`ять) грн 05 коп. заборгованість за тілом кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 558 (п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 57 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 06.10.2026.

Суддя А.В.Мельник