Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №495/2307/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2307/26

Номер провадження 2/495/2379/2026

10 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Шевчук Ю.В.,

секретаря судового засідання Зінченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Стислий виклад позиції позивача

Як вказує позивач, у 1989 році на імя її чоловіка ОСОБА_3 був виданий ордер №56 на квартиру АДРЕСА_1 , а 25 березня 1989 року був укладений договір найму вказаного житлового приміщення. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого додана до даної позовної заяви. Після смерті чоловіка позивачки особовий рахунок було переоформлено на імя позивачки, яка і є станом на зараз наймачем вказаного приміщення. Також, як вказує позивачка, у цій квартирі зареєстрований син позивачки – ОСОБА_2 , який фактично не проживає у цій квартирі більше ніж 10 років, через те, що він виїхав на постійне місце проживання до російської федерації. Там він набув громадянство іншої країни, не бере участі в утриманні житла, не сплачує комунальні платежі. Відповідач не звертався до будь-яких органів з питаннями або позовами про вселення або усунення перешкод у користування вказаною квартирою. На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позов.

Процесуальні дії у суді

14.04.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

28.05.2026 від представника позивача у справі – адвоката Тулянцевої В.В. до суду надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду без участі представника позивача.

03.06.2026 від представника відповідача - Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду надійшло клопотання, згідно якого просять дану справу розглянути без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та дату судових засідань неодноразово сповіщався належним чином шляхом надіслання судових повісток на адресу місця його реєстрації.

09.07.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області підготовче провадження по даній сраві було закрито та справа була призначена до судового розгляду.

10.09.2026 від представника позивача у справі – адвоката Тулянцевої В.В. до суду надійшла заява, згідно якої вона просить розглянути справу без її присутності,позовнів вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без постановлення окремого документу, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до Договору найму житлового приміщення у будинках державного та суспільного житлового фонду Молдавської ССР, ОСОБА_4 на підставі ордеру на вселення №56 від 25.03.1989 року, є наймачем квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого наявна у матеріалах справи.

Згідно довідки КП «Курорт-Сервіс» Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 02 від 14.01.2026, ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться на балансі Сергіївської селищної ради та перебуває в оперативному управлінні КП «Курорт-Сервіс» Сепргіївської селищної ради. Згідно відповіді Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на запит адвоката Тулянцевої В.В., за ОСОБА_1 , яка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , закріплений особовий рахунок НОМЕР_2 .

Згідно довідки Сергіївської селищної ради №01-06/18 від 14.01.2026. у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані : ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_6 .

Згідно Акту обстеження на предмет проживання від 17.03.2026 (а.с.8), ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 більше десяти років. І відповідно, не здійснює утримання цієї квартири.

Згідно заяви-приєднання №538 від 22.08.2022, ОСОБА_1 приєдналась до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Курорт-Сервіс» Сергіївської селищної ради.

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відібраних адвокатом Тулянцовю В.В. 06.07.2026, кожна окремо, свідки пояснили, що проживають у будинку АДРЕСА_3 . Також пояснили, що приблизно у 2015 році, після смерті свого батька, син позивачки ОСОБА_2 виїхав на постійне місце проживання до російської федерації, і з того часу свідки його не більше не бачили.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що позивач та/або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали відповідачу у користуванні вказаною квартирою, а також не встановлено обставин, які б дозволяли вважати, що право користування цим жилим приміщенням зберігається на законних підставах, понад встановленого законом строку за відповідачем.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 328ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас, відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника,що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів,які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземця, осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, як випливає із вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення статті 7цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з положеннями статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною другою статті 405ЦК України передбачено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1, 3, 15, 16, 316, 317, 318, 319, 321, 328, 391, 405 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування/ім`я сторін:

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, с-ще Сергіївка, вул. Незламності 3, код ЄДРПОУ: 05383649).

Повний текст рішення виготовлений 22.09.2026.

Суддя Юлія ШЕВЧУК