Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №495/2292/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2292/26

Номер провадження 2/495/2366/2026

09 вересня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Зінченко С.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 19.03.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 84 років, помер батько позивачки ОСОБА_5 . На момент смерті батько проживав зі свою другою дружиною - ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 .

Позивачка вказує, що вважала, що після смерті чоловіка ОСОБА_6 прийняла спадщину і цього питання ніхто не підіймав, хоча вони з нею постійно спілкувалися, зустрічались по тим чи іншим святам, пам`ятних дат чи просто зустрічей.

8 березня 2026 року позивачка відвідала ОСОБА_7 з нагоди дня жіночої солідарності і вона несподівано для неї заявила, що ще при житті батько позивачки склав на неї заповіт, більш того вона повідомила, що заповіт вона знайшла серед книжок та документів.

Вона також сповістила позивачку, що після смерті батька вона спадщину не оформлювала і в нотаріальну контору взагалі не зверталась, хоча позивачка вважала, що саме вона прийняла спадщину.

Заповіт вона передала позивачці і оглянувши його, встановила, що його складено ще 24 жовтня 2007 року і він зареєстрований приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, реєстровий № 556. Згідно заповіту батько все майно, де б воно не було і з чого б не складалось заповідав позивачці.

Спадковим майном є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , що складає 14/2000 частин зазначеного житлового будинку.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.08.2026 залучено третю особу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнала, пояснила суду, що дійсно нею було подано заяву про прийняття спадщини після смерті померлого чоловіка, але вона від неї відмовляється на користь його доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У судовому засіданні 07.09.2026 суд повідомив учасників справи, що переходить на стадію ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 09.09.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 24.05.1974).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 21.07.2022).

За життя, 24 жовтня 2007 року, ОСОБА_5 залишив заповіт, яким на випадок свої смерті зробив таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, в тому числі всі мої права та обов`язки, і взагалі все те, що буде мені належати на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, у тому числі 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що згідно з технічним паспортом від 08 грудня 1992 року складає 14/2000 (чотирнадцять двохтисячних) частин зазначеного житлового будинку, заповідаю своїй доньці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .». Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Макогончук Н.В. та зареєстровано у реєстрі за № 556.

Згідно відповіді, наданої Першою Білгород-Дністровською державною нотаріальної контори Одеської області, після смерті ОСОБА_5 , була заведена спадкова справа № 450/2022, відкрита за заявою про прийняття спадщини від ОСОБА_4 .

Нормативно-правове обґрунтування та релевантна судова практика

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суд зазначає, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

В законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.

В абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців: 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Висновок суду

Досліджені судом докази достовірно вказують на те, що позивачка є спадкоємцем майна покійного батька бабусі, однак пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку.

Суд вважає, що позивач пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки згідно усталеної практики ВСУ необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Заповіт є таємницею до моменту його відкриття, а тому спадкоємець за заповітом об`єктивно позбавлений можливості вчасно реалізувати свої спадкові права, не знаючи про волевиявлення заповідача. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що позивачка знала про існування заповіту до закінчення шестимісячного строку, судом не встановлено.

Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_9 повністю визнає позов, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими. Так, Європейський суд з прав людини вказав, що виконуючи завдання цивільного судочинства суд враховує, що у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

В даному випадку, з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини з метою фактичної реалізації нею своїх спадкових прав за відсутності інших претендентів на спадщину.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

ОСОБА_3 , яка пропустила встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, необхідно надати додатковий достатній строк - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 258, 263, 265 273, 293, 315 ЦПК України, ст. 1220, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 (три) місяці з моменту набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач – Перша Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Олімпійська, 12).

Третя особа: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_4 ).

Суддя Юлія ШЕВЧУК