Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №606/629/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/629/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у місті Теребовлі в залі судових засідань Теребовлянського районного суду у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12026211080000042 від 21 лютого 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області, місце реєстрації та проживання – АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, депутатом не є, раніше не судимого,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2026 року, близько 23 год. 20 хв. ОСОБА_6 , грубо порушуючи вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. із змінами та доповненнями (далі - ПДР), а також вимог, які наведені в абзаці 5 ч. 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», із змінами та доповненнями, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем марки «Opel» моделі «Vectra» р.н. НОМЕР_1 , з п`ятьма пасажирами в салоні, а саме: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , рухався вул. Антонівка с. Сущин Теребовлянської ТГ Тернопільського району Тернопільської області у напрямку до с. Лошнів Тернопільського району Тернопільської області.

Рухаючись в межах населеного пункту с. Сущин Теребовлянської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, із швидкістю близько 62 км/год., водій ОСОБА_6 внаслідок алкогольного сп`яніння, не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.4 Правил дорожнього руху, які зобов`язували його рухатися у населеному пункті із швидкістю, не більше 50 км/год., і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Під час руху ділянкою автодороги із заокругленням ліворуч, по напрямку руху до с. Лошнів, із засніженим дорожнім покриттям, ОСОБА_6 не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, внаслідок чого на заокругленій ділянці автодороги допустив зміну напрямку руху керованого автомобіля марки «Opel» моделі «Vectra» р.н. НОМЕР_1 , праворуч та допустив виїзд автомобіля на конструктивно виділений елемент автомобільної дороги, який не призначений для руху транспортних засобів – праве узбіччя , при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.10 (в частині визначення понять: «маневрування (маневр)», «узбіччя», і належне виконання їх вимог), 10.1 ПДР.

Своїми діями, які не відповідали вище вказаним вимогам пунктів Правил дорожнього руху, ОСОБА_6 , виїхавши за межі проїзної частини дороги, а саме на праве узбіччя, не забезпечив безпеку дорожнього руху та як наслідок допустив зіткнення передньою частиною керованого автомобіля із задньою частиною нерухомого автопоїзда у складі тягача марки «Volvo» моделі «Fh 500», р.н. НОМЕР_2 та напівричепа марки «Stas» моделі «SA33-9K», р.н. НОМЕР_3 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Opel» моделі «Vectra» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому дистального (нижнього) кінця проксимальної фаланги 4-го пальця лівої кисті.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог вищезазначених пунктів ПДР, за вищевказаних обставин, перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинуваченим суду надано угоду про примирення, укладену 24 вересня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_6 і неповнолітньою потерпілою ОСОБА_4 та її законним представником ОСОБА_5 на підставі п. 1 ст. 468 КПК України.

Згідно з умовами угоди, сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, надає свою згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання.

Цивільний позов в кримінальному провадженні – не заявлений. Збитки відшкодовано у повному обсязі. Претензії майнового та морального характеру відсутні.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 : визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 відсутні.

Позиція потерпілої ОСОБА_11 та її законного представника ОСОБА_5 про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого, вид та тяжкість отриманих тілесних ушкоджень у вигляді перелому фаланги пальця, які не вплинули на її звчину життєдіяльність, те, що вони примирилися та вона простила обвинуваченого.

Обставини, які характеризують обвинуваченого та знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь : вчинення кримінального правопорушення вперше;

позитивна характеристика; є напівсиротою (батько помер); проживає разом з матірю, яка сама виховує неповнолітню дитину; вітчим мобілізований та вважається таким, що зник без вісті; не вчиняв інших кримінальних та адміністративних правопорушень; молодий вік (20 років).

Крім того, ОСОБА_6 зобов`язується перерахувати на користь Збройних Сил України 50000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень).

Сторони дійшли згоди та погоджуються з тим, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, обставини, які пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який не вчиняв інших неправомірних дій та не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює свої дії та вжив заходів до усунення його наслідків, примирився з потерпілою за власною ініціативою, його позитивну характеристику, характеризуючі особу обвинуваченого обставини (молодий вік, є напівсиротою (батько помер), проживає разом з матір`ю, яка сама виховує неповнолітню дитину, вітчим мобілізований та вважається таким, що зник без вісті) та подальшу бездоганну поведінку, відсутність жодних претензій від потерпілої та прохання потерпілої суворо не карати та застосувати більш м`яке покарання, ніж передбачене законом, як такі обставини, що істотно знизили ступінь тяжкість вчиненого злочину, тобто мали вагомий вплив на його суспільну небезпечність, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 3 років пробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Покласти обов`язки, передбачені п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України.

Згідно ч.2 ст.474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди.

В силу п.1 ч.3 ст.314 КПК України, ч.2 ст.474 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, тому угода про примирення між обвинуваченим та потерпілими може бути укладена у даному провадженні на підставі ч.3 ст.469 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком і повністю розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про примирення.

Неповнолітня потерпіла та її законний представник укладену угоду про примирення підтримують, претензій до обвинуваченого не мають, збитки їм відшкодовано.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо затвердження угоди про примирення, так як ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення не відповідає обраному покаранню.

Суд не погоджується з запереченнями прокурора, з огляду на наступне.

Кримінально – процесуальний кодекс України передбачає два види угод: угода про примирення та угода про визнання винуватості. Перша з них може бути укладена між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, друга між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. В обох випадках зміст угоди має містити узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Правила призначення покарання встановлені Кримінальним кодексом України, зокрема, розділом ХІ його Загальної частини. Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Отже, закон дозволяє зазначеним вище суб`єктам кримінального провадження самостійно визначити вид покарання яке понесе винна особа.

Зі змісту Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» вбачається, що внесені ним зміни до Кримінального кодексу України не передбачали заборони застосування ст. 69 КК України у справах щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, санкція ч.1 ст. 286-1 КК України визначена Законом №1231-ІХ в такому розмірі, який згідно ст.12 КК України відносить її до категорії нетяжких злочинів. При цьому, вказаний Закон не вніс зміни і не передбачив жодних обмежень щодо можливості укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні за ч.1 ст.286-1 КК України.

Крім того, Законом №1231-IХ не було змінено положення ст.475 КПК України і не передбачено повноваження суду призначати інше покарання ніж узгоджене сторонами угоди.

За змістом ст. 1 КПК України та ст. 75 Конституції України Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами України, а єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Оскільки законодавець при прийнятті Закону № 1231-IХ не передбачив жодних заборон чи обмежень на застосування ст.69 КК України та укладення угод у кримінальних провадженнях за ч. 1 ст. 286-1 КК України, то доводи прокурора є безпідставними.

Судом встановлено, що згідно з пред`явленим ОСОБА_6 обвинуваченням, внаслідок його дій було завдано шкоду лише неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 .

Та обставина, що безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, є суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху та експлуатацію транспорту, сама по собі не є підставою для висновку про те, що в будь-якому випадку угода про примирення між потерпілим та обвинуваченими не відповідає інтересам суспільства.

Зазначене узгоджується також з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі № 284/1083/24, де зокрема визначено, що угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу, оскільки сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують правовий інститут примирення саме до конкретного випадку, чим фактично задовольняється як власні (приватні) інтереси, так і за результатом укладення угоди суспільний (публічний) інтерес. При цьому публічний інтерес в такому випадку задовольняється шляхом притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, призначення їй узгодженого, але ж покарання, та настання відповідних наслідків кримінально правового характеру.

Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами кримінального провадження покарання.

При цьому суд зобов`язаний врахувати при прийнятті рішення обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире розкаяння обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій заподіяних збитків, яка претензій до нього не має, про що надала письмову заяву. Також суд визнає як обставину, що пом`якшує покарання наявність на утриманні особи похилого віку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якою він спільно проживає.

Суд зобов`язаний врахувати при прийнятті рішення особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання законом.

Отже, у даній справі наявні декілька обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом`якшують покарання та відсутні обмеження, визначені законом, для застосування ст.69 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, не встановлено.

Судом перевірено угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди та КК України щодо узгодженого виду покарання; підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

Тому суд вважає, що угоду про примирення слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 24 вересня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_6 і неповнолітньою потерпілою ОСОБА_4 та її законним представником ОСОБА_5 на підставі п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні №12026211080000042 від 21 лютого 2026 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.286-1 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення у виді 3 років пробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Згідно п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2026 року на автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra» р.н. НОМЕР_4 який поміщено на арешт майданчик ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 13 Тернопільської області.

Речові докази :

автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra» р.н. НОМЕР_5 , який поміщено на арешт майданчик ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 13 Тернопільської області – повернути власнику ОСОБА_13 ;

напівпричіп марки «Stas» моделі «SA33-9K», р.н. НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_14 – залишити останньому;

медична картка стаціонарного хворого №1093/189 та диск з обстеженнями, медична картка стаціонарного хворого №1094/190 та диск з обстеженнями, медична картка стаціонарного хворого №1091/188 та диск з обстеженнями, медична картка стаціонарного хворого №1092/92/499 та диск з обстеженнями, які передані на зберігання до КНП ТМР «Теребовлянська МЛ» (адреса: м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 24) – залишити останнім;

копія журналу обліку внаслідок ДТП на 3-х аркушах, копія журналу реєстрації амбулаторних хворих на 2-х аркушах, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави судові витрати за проведення:

судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» № СЕ-19/120-26/2617-ІТ від 23.03.2026 року у розмірі 5348 грн. 40 коп.;

судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ-19/120-26/2623-ІТ від 24.03.2026 року у розмірі 3565 грн. 60 коп.;

судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригоди» № СЕ-19/120-26/3724-ІТ від 26.03.2026 року у розмірі 5348 грн. 40 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо вирок не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Копії вироку після проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій, прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1