Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №604/681/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/681/26

Провадження № 2/604/532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

представника позивача — адвоката Колцуняка Ю.В.,

відповідача — ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (в особі Служби у справах дітей Скалатської міської ради), про визначення місця проживання дитини, —

в с т а н о в и в:

16 червня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якому просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю — ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну малолітню дитину — сина ОСОБА_4 . З квітня 2026 року ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_4 фактично проживає окремо від відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми батьками. З травня 2026 року сторони остаточно припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, подружні відносини між ними фактично припинені. Дитина фактично проживає разом з матір`ю, яка самостійно займається її вихованням, утриманням та розвитком. Мати створила для дитини належні умови проживання, дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, має окреме місце для відпочинку та занять. Відповідач не заперечує проти визначення місця проживання дитини з матір`ю. Орган опіки та піклування надав письмовий висновок, у якому вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю.

У судовому засіданні представник позивача — адвокат Колцуняк Ю.В. — позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на висновок органу опіки та піклування.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечував проти визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом з матір`ю. Будь-яких заперечень щодо позовних вимог, самостійних вимог або клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи — Органу опіки та піклування Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (в особі Служби у справах дітей Скалатської міської ради) — у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що висновок органу опіки та піклування підтримує, проти задоволення позову не заперечує.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20 жовтня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 2050.

Сторони перебувають у шлюбі з 10 серпня 2017 року. З квітня 2026 року ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_4 фактично проживає окремо від відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . З травня 2026 року сторони остаточно припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, подружні відносини між ними фактично припинені. У провадженні Підволочиського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа № 604/571/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Місце реєстрації матері — АДРЕСА_2 — не є перешкодою для визначення місця проживання дитини за фактичним місцем її проживання з матір`ю. Мати піклується про дитину, забезпечує її потреби, створила належні умови для виховання та гармонійного розвитку. Дитина має окрему кімнату, облаштоване місце для відпочинку та ігрової діяльності, необхідні речі, одяг, книги та іграшки. За місцем проживання створені задовільні побутові умови, наявні всі комунікації, будинок перебуває у належному стані.

Згідно з довідкою Скалатського дошкільного навчального закладу № 6 від 02.06.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до складу вихованців Скалатського дошкільного навчального закладу з 01.06.2026 року.

Мати дитини — ОСОБА_2 — працює у ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» на посаді електромонтажника-схемника, має стабільний дохід, за місцем роботи характеризується позитивно, як сумлінний, дисциплінований та врівноважений працівник. Шкідливих звичок не має, веде добропорядний спосіб життя.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Скалатської міської ради від 26 серпня 2026 року № 182, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю — ОСОБА_2 . У висновку зазначено, що мати створила належні умови для виховання та розвитку дитини, дитина проживає разом з матір`ю, батько не заперечує щодо місця проживання сина з матір`ю. При спілкуванні ОСОБА_4 маломовний, замкнений, що свідчить про необхідність стабільного та спокійного середовища для його розвитку. 22.06.2026 головний спеціаліст служби, керівник відділу соціального захисту населення, секретар ради провели обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 . Встановлено, що за даною адресою проживає бабуся ОСОБА_6 , 1975 р.н., дідусь ОСОБА_7 , 1972 р.н., та ОСОБА_8 з сином. Створені належні умови для дитини: має окрему кімнату, де облаштоване місце для відпочинку та ігрової діяльності.

Крім того, судом враховано, що відповідач ОСОБА_1 не звертався до служби у справах дітей щодо місця проживання дитини чи його участі у вихованні дитини. Будь-яких доказів, які б свідчили про неналежне виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків, суду не надано.

Щодо доводів позивачки про наявність у відповідача залежності від азартних ігор, отримання кредитів, вчинення домашнього насильства, суд зазначає, що ці обставини не є вирішальними для визначення місця проживання дитини, оскільки відповідач позов визнав повністю та не заперечує проти проживання сина з матір`ю. Разом з тим, суд не покладає ці обставини в основу рішення, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Відповідно до частини 2 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частиною 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Частиною 2 статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її виховання, місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зазначено, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини. Найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «HUNT v. UKRAINE» (заява № 31111/04, § 54, від 07 грудня 2006 року) зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ «MAMCHUR v. UKRAINE» (заява № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року) зазначено, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Судом враховано, що малолітній ОСОБА_3 тривалий час проживає разом з матір`ю, між ними склалися сталі соціальні зв`язки, дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, має звичне середовище, де почувається комфортно та безпечно. Мати піклується про дитину, забезпечує її матеріально, дбає про її фізичний, духовний та моральний розвиток. Будь-яких доказів, які б свідчили про неналежне виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків, суду не надано.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав повністю, не заперечує проти проживання сина з матір`ю, що свідчить про відсутність спору між сторонами щодо місця проживання дитини та узгодження їхніх дій в інтересах дитини.

Суд зауважує, що визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю не позбавляє батька дитини (відповідача) належних йому батьківських прав та не звільняє його від виконання обов`язків щодо дитини, зокрема права на особисте спілкування, участь у її вихованні, духовному та матеріальному забезпеченні, передбачених статтями 141, 150, 153, 157 СК України.

Вирішуючи спір, суд виходить не з презумпції переваги матері перед батьком, а з принципу рівності прав та обов`язків обох батьків щодо дитини та першочерговості забезпечення її найкращих інтересів, враховуючи узгоджену позицію самих батьків щодо подальшого проживання сина.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема малолітньої дитини, а тому є підстави для задоволення позову.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю — ОСОБА_2 — є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, відповідають найкращим інтересам дитини, а тому підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог. Згідно з протоколами судових засідань від 17 вересня 2026 року та від 29 вересня 2026 року визнання відповідачем позову заявлено під час розгляду справи по суті, тобто після початку розгляду справи по суті в розумінні статті 173 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки визнання позову мало місце після початку розгляду справи по суті, правові підстави для застосування приписів частини першої статті 142 ЦПК України та повернення позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 8417-6374-5345-4264 від 08.06.2026. Оскільки позов задоволено повністю, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 142, 173, 206, 263–265, 354 ЦПК України, статтями 7, 19, 141, 150, 153, 155, 160, 161, 171 СК України, —

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (в особі Служби у справах дітей Скалатської міської ради), про визначення місця проживання дитини — задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Сіянко