Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №494/1766/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

07.10.2026

Справа № 494/1766/26

Провадження № 2/494/1327/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/1766/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області, а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 18.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №18.06.2025-100002741, згідно умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8000.00 грн., строком на 189 днів, процентна ставка «Стандарт» - у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» у розмірі 0.5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісія за надання кредиту становить 7% від суми кредиту та дорівнює 560.00 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 560.00 грн. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору надавши відповідачу кредит. Водночас, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 21760.00 грн., з яких: 8000.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10080.00 грн. - заборгованість за процентами, 1120.00 – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 2560.00 грн. - неустойка. Посилаючись на вищевказне, позивач просив задовольнити позов, а також стягнути судові витрати.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

У судове засідання 07.10.2026 року представник позивача не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі (а.с.10 зворотній бік).

Відповідач у судове засідання 07.10.2026 року також не з`явився, однак 02.10.2026 року надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.65-66), також 04.09.2026 року до суду надіслав відзив на позовну заяву, вказав, що з позовними вимогами в заявленому розмірі не погоджується, факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечує, однак не погоджується з розміром заборгованості. ОСОБА_1 зазначив, що здійснював платежі на погашення заборгованості у розмірі 3680.00 грн., просить врахувати вказаний платіж при визначенні розміру заборгованості. Необхідно перевірити правомірність нарахування заявленої суми процентів, комісії, штрафних санкцій. Відповідач не погоджується з заявленими витратами на професійну правничу допомогу, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині сум, які не підтверджені належними та допустимими доказами (а.с.51-52).

07.09.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, вказала, що жодних нарахувань поза межами строку кредитування позивачем не здійснювалось, відповідачем здійснювались заходи, спрямовані на визнання боргу, проведено часткову сплату заборгованості у розмірі 3680.00 грн., яка була врахована під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до справи позивачем. Доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними. Безоплатність надання послуг законодавством не встановлена, тому комісія нарахована правомірно. Своїм підписом у договорі ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, порядком та строками повернення кредиту та зобов`язався їх виконувати. З зв`язку з вищевикладеним представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити без його участі (а.с.53-58).

08.09.2026 року ОСОБА_1 на адресу суду надіслав заперечення на відповідь на відзив, зазначив, що з доводами позивача у відзиві не погоджується у частині розміру заявленої до стягнення заборгованості та вважає, що заявлена сума 21760.00 грн. підлягає детальній перевірці, сума заборгованості нарахована без належних правових підстав. Заперечує проти стягнення сум, які не підтверджені належними доказами або розмір яких не підтверджений детальним розрахунком, також заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с.61-64).

Вивчивши матеріали справи, врахувавши думку представника позивача, викладену ним в його заяві, відзив на позов відповідача, відповідь на відзив представника позивача, заперечення на відповідь на відзив відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №18.06.2025-100002741, згідно умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8000.00 грн., строком на 189 днів, процентна ставка «Стандарт» - у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» у розмірі 0.5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісія за надання кредиту становить 7% від суми кредиту та дорівнює 560.00 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 560.00 грн. (а.с.16-22).

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем підписано кредитний договір за №18.06.2025-100002741 та пропозицію (про укладення кредитного договору (оферти), шляхом підписання вказаних документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е796.

В силу вимог ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В силу вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В той же час суд вважає такими, що підлягає частковому задоволенню вимога ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.

Суд вважає зменшити розмір заборгованості за простроченими відсотками до 2826.66 грн., виходячи з наступного.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обв`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності спорінодному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ст.ст.6,627 ч.1 ЦК України, визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, вимога щодо врахування принципу розумності, як і принципу справедливості, є прямою вимогою закону до договору.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004.

Так, суд вважає зазначити, що у пункті 4.1.Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004 зазначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

З огляду на вказані положення, суд вважає, що нарахування заборгованості за простроченими відсотками фактично перевищує заборгованість за кредитом, що може свідчити на не справедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту, а тому суд вважає зменшити їх у цій частині до 2826.66 грн.

При оцінці наслідків порушення зобов`язань відповідача за кредитним договором, застосовуючи принципи добросовісності, розумності і справедливості, враховуючи відсутність чіткого нормативно закріпленого механізму зменшення розміру кредитних зобов`язань, суд вважає можливим і необхідним зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення суми за відсотками з 10080.00 грн до 2826.66 грн.

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково та стягнути з останнього на користь позивача заборгованість у розмірі 14506 грн. 66 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1774.93 грн. та витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у розмірі 75.32 грн. відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 10, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статями 526, 530, 1046,1048-1050 ЦК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №18.06.2025-100002741 від 18.06.2025 року у розмірі 14506 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шість) грн. 66 коп.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 93 копійок. та витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у розмірі 75 (сімдесят п`ять) грн. 32 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.10.2026 року.

Суддя І.А. Римар