Постанова від 11 лютого 2025 р. у справі №761/36804/24 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36804/24

Провадження № 3/761/75/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 096016 від 24 вересня 2024 року, 24 вересня 2024 року о 12 год 50 хв у м. Києві на Галицькій площі водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Lexus LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував черговість проїзду на регульованому світлофором перехресті, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Peugeot 301», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зазначені дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано як порушення пунктів 16.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Захисник Мойсей Г.М. у судовому засіданні заперечував винуватість ОСОБА_1 , зазначаючи, що останній рухався на дозволений сигнал світлофора. Просив витребувати додаткові докази, зокрема відеозапис із місця події, для з`ясування обставин ДТП.

Водій ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП під час розгляду справи необхідно всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати її обставини, зокрема встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку з`ясовуються наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за цією статтею необхідно встановити конкретне порушення нею Правил дорожнього руху, передбачені законом наслідки та причинний зв`язок між таким порушенням і цими наслідками. Сам факт участі особи в дорожньо-транспортній пригоді та пошкодження транспортних засобів не є достатнім для висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 24 вересня 2024 року вбачається, що він, керуючи автомобілем «Lexus LX 570», рухався на зелений сигнал світлофора з вул. Саксаганського на площу Перемоги, як зазначено в поясненнях, у напрямку Святошина. За його твердженням, автомобіль таксі «Uklon», державний номерний знак НОМЕР_2 , несподівано для нього в`їхав у правий бік його автомобіля.

ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 24 вересня 2024 року зазначив, що, керуючи автомобілем «Peugeot 301», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався з вул. Дмитрівської на зелений сигнал світлофора зі швидкістю близько 35 км/год. На його думку, водій іншого автомобіля збільшив швидкість та не надав йому дорогу. Також ОСОБА_2 зазначив про наявність у нього відеозапису.

Таким чином, водії надали різні пояснення щодо обставин виникнення дорожньо-транспортної пригоди, кожен із них посилається на рух на дозволений сигнал світлофора та пов`язує зіткнення з діями іншого водія.

Саме по собі твердження обох водіїв про рух на зелений сигнал світлофора не вирішує питання про черговість проїзду, оскільки для цього необхідно встановити конкретні напрямки та маневри транспортних засобів, сигнали світлофорів, якими керувався кожен із водіїв, і обставини виникнення обов`язку надати дорогу.

Разом із тим наявні у справі докази не дають можливості достовірно встановити зазначені обставини в обсязі, необхідному для висновку про порушення ОСОБА_1 інкримінованих йому вимог Правил дорожнього руху.

Схема місця ДТП від 24 вересня 2024 року містить відомості про розташування транспортних засобів після пригоди, елементи дорожньої обстановки, виміри та місце зіткнення. Відомості про пошкодження автомобілів підтверджують факт їх контакту. Водночас ці документи не фіксують сигнали світлофорів для кожного з водіїв у момент в`їзду на перехрестя та не дають самі по собі відповіді на питання, хто з водіїв мав перевагу в русі за конкретних обставин пригоди.

Локалізація пошкоджень на транспортних засобах також не є самостійним підтвердженням порушення черговості проїзду саме ОСОБА_1 . Вона підлягає оцінці разом з іншими даними про механізм пригоди, яких у матеріалах справи недостатньо для однозначного висновку про його винуватість.

Відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, про який зазначив ОСОБА_2 , у матеріалах справи відсутній. Посилання на наявність такого запису не дає можливості встановити його зміст та не може замінювати дослідження самого відеозапису. Відсутність відеозапису не виключає доказування обставин пригоди іншими засобами, однак наявна сукупність доказів не усуває суперечностей між поясненнями водіїв.

Суддя також враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про недотримання ОСОБА_1 пунктів 16.1 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.

Пункт 16.1 Правил дорожнього руху України визначає ознаки регульованого перехрестя, черговість проїзду якого встановлюється сигналами світлофора чи регулювальника, та передбачає, що на такому перехресті знаки пріоритету не діють.

Однак викладена у протоколі вказівка на те, що водій «не врахував черговість проїзду», не конкретизує, яким саме сигналом світлофора він мав керуватися, який маневр виконував та за яких обставин був зобов`язаний надати дорогу іншому транспортному засобу.

Пункт 2.3 «б» Правил дорожнього руху України встановлює обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування транспортним засобом. Проте матеріали справи не містять достатніх фактичних даних, які дозволяли б установити, у чому саме полягала неуважність ОСОБА_1 та яким чином вона спричинила зіткнення. Висновок про порушення цього обов`язку не може ґрунтуватися лише на факті настання ДТП.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із передбачених законом джерел доказів і підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами. Саме його складання стосовно ОСОБА_1 не надає викладеній у ньому версії події наперед установленої достовірності та не усуває необхідності доведення всіх ознак інкримінованого правопорушення.

За наявної доказової сукупності суддя не вбачає достатніх підстав для визнання пояснень ОСОБА_2 достовірними в частині порушення ОСОБА_1 черговості проїзду та відхилення пояснень останнього. При цьому суддя не встановлює винуватості ОСОБА_2 , оскільки предметом цього розгляду є обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності саме ОСОБА_1 .

Відповідно до презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшла висновку, що порушення ОСОБА_1 зазначених у протоколі вимог Правил дорожнього руху України та причинний зв`язок такого порушення з пошкодженням транспортних засобів належними і достатніми доказами не доведені. Наявні суперечності не дозволяють установити його винуватість поза розумним сумнівом.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, підстави для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП відсутні.

Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 7, 9, 40-1, 124, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Голуб