Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №597/1227/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/1227/26

Провадження №2/597/794/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором у розмірі 15350 гривень 00 копійок та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 23.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №6310491, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. 26.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №26-07/2024, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 15350 гривень 00 копійок. Відповідно до п.6.6 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Оскільки на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надав у встановлений судом строк відзиву до суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.08.2026 року суддя Шевчук В.М. вікрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 23.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір №6310491 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 у безготівковій формі фінансовий кредит у розмірі 10000 гривень шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки НОМЕР_3, на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, а останній зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, які становлять 3750,00 гривень, та нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору.

26.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №26-07/2024, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 15350 гривень 00 копійок. Відповідно до п.6.6 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

У частині третій вказаної статті зазначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).

Згідно приписів статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Таким чином, підписання відповідачем договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Отже, судом встановлено, що 23.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний кредитний договір №6310491, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 23.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір №6310491 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 у безготівковій формі фінансовий кредит у розмірі 10000 гривень шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки НОМЕР_3, на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, а останній зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, які становлять 3750,00 гривень, та нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору.

23.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір №6310491 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «J51201», що був надісланий на вказаний відповідачем номер телефону НОМЕР_1 , зазначений в розділі реквізити сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання згідно з кредитним договором та видало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, що стверджується квитанцією №1892935060 від 23.01.2022 року.

Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №6310491 від 23.01.2022 року, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН». Одноразовий ідентифікатор: «J51201». Час відправки ідентифікатора позичальнику: 23.01.2022 року. Номер телефону, на який направлено ідентифікатор: НОМЕР_1 .

Представником позивача до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №6310491 від 23.01.2022 року, згідно з яким заборгованість за вказаним кредитним договором становить 15350 гривень 00 копійок.

Судом встановлено, що після підписання 23.01.2022 року вищевказаного кредитного договору у електронній формі разом з іншими документами у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у фінансової установи виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит. При цьому відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 15350 гривень 00 копійок.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №6310491 від 23.01.2022 року.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №6310491 від 23.01.2022 року та переказ коштів в сумі 10000 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід права вимоги до позивача.

Беручи до уваги зазначене, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором та позивачем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаних кредитних договорів та договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договорами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що на підставі договору факторингу, укладеного між первісним кредитором за кредитним договором №6310491 від 23.01.2022 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відбулася заміна кредитора, відтак відповідач, за умови повідомлення останнього про заміну сторони у кредитних правовідносинах, був зобов`язаний погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, останній не був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором слід задовольнити повністю.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №6310491 від 23.01.2022 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

VI. Щодо розподілу судових витрат

У позовній заяві представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надав: Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку про надання юридичної допомоги №308 від 01.07.2026 року, акт №40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 року, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснило оплату АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в сумі 9000 гривень за надану ним правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, повне задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для їх задоволення у повному розмірі.

Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2662 гривні 40 копійок сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст.207, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150 м.Київ вул.Ґедройця Єжи 6 офіс 521), заборгованість за договором №6310491 від 23.01.2022 року у розмірі 15350 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150 м.Київ вул.Ґедройця Єжи 6 офіс 521), понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150 м.Київ вул.Ґедройця Єжи 6 офіс 521), 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено 09.10.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150 м.Київ вул.Ґедройця Єжи 6 офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суддя В.М.ШЕВЧУК