Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №596/1639/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Справа № 596/1639/25

Провадження № 1-кп/596/121/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів об`єднане кримінальне провадження №12025211140000135, внесене в ЄРДР 21 листопада 2025 року, №12025216140000100 внесене в ЄРДР 01 грудня 2025 року, №12026216140000002, внесене в ЄРДР 06 січня 2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курівці, Зборівського району Тернопільської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдат резерву, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.126, ст.126-1 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2025 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», гр. ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 березня 2025 року № 74 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та допущено до тимчасового виконання.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. ст. 11, 13, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та Законів України, виконувати свої службові обов`язки, що визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, сумлінно вивчати військову справу, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, бути дисциплінованим, пильним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця утримуватись від вчинення будь якого роду правопорушень.

Однак, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді солдата резерву військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив порушення вищезазначених нормативних актів та вчинив кримінальні правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

01.11.2025 року перебуваючи на сміттєзвалищі за межами населеного пункту Саджівки, Чортківського району, Тернопільської області (більш точних обставин, місця та часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків, всупереч положенням постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998, шляхом привласнення знайденого незаконно придбав 55 (п`ятдесят п`ять) предметів, які являються боєприпасами, бойовими патронами калібру 5, 45 мм (5.45x39 мм), зразка 1974 р., промислового виготовлення, які поклав у власний військовий рюкзак та, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання і зберігання бойових припасів, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав незаконно зберігати без мети збуту, у тому числі за місцем свого проживання за адресою: с.Саджівки, Чортківського району, Тернопільської області.

Про вказані бойові припаси солдат ОСОБА_4 правоохоронні органи не повідомив, для поставлення на облік у військову частину не здав та зберігав без мети збуту по місцю свого проживання, до моменту виявлення та вилучення працівниками відділення поліції № 3 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області під час проведення огляду місця події, своїми діями здійснив незаконне зберігав та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді солдата резерву військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив порушення вищезазначених нормативних актів та вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я осіб за наступних обставин.

Відповідно до ст. ст.3, 28, 29 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Кожна людина має право на особисту недоторканність.

Водночас, відповідно до п.b) статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) від 11.05.2011, яка ратифікована Законом України №2319-ІХ від 20.06.2022 (далі - Конвенція), домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Згідно ст. 45 Конвенції сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, було криміналізовано.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль в репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Так, в період з січня 2025 року по січень 2026 року ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись єдиним злочинним наміром, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме на території подвір`я та у приміщенні будинку, що в АДРЕСА_2 , систематично вчиняв домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_5 , яка проживає разом з ним, неодноразово здійснюючи відносно неї психологічне та фізичне насильство, зокрема, виражався нецензурними словами, застосовував фізичну розправу, чинив моральний та психологічний тиск відносно потерпілої ОСОБА_5 , внаслідок чого принижував її честь і гідність та завдавав психологічних і фізичних страждань.

01 січня 2025 року близько о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за вище вказаною адресою, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме чинив на неї моральний та психологічний тиск, погрожував фізичною розправою. Внаслідок вчинених неправомірних дій, постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2025 року у справі № 596/29/25 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 1020 гривень штрафу.

Надалі, 09 січня 2025 року о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по місцю свого проживання за вищевказаною адресою, вчинив домашнє психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , під час якого чинив на неї моральний та психологічний тиск, висловлювався нецензурними словами. Внаслідок вчинених неправомірних дій, постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2025 року у справі №596/68/25 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 1020 гривень штрафу.

Відтак, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, 01 грудня 2025 року приблизно о 09 годині 00 хвилин за місцем свого проживання, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив щодо дружини ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, дії фізичного насильства, а саме діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою застосування фізичного насильства до потерпілої, кулаком правої руки наніс два удари в область грудної клітини ОСОБА_5 , в результаті чого завдав останній фізичного болю та не спричинив при цьому тілесних ушкоджень. Протиправні дії ОСОБА_4 , призвели до фізичних страждань дружини ОСОБА_5 та погіршення якості її життя.

В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на вчинення систематичного домашнього насильства, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, 05 січня 2026 року, приблизно о 09 годині 10 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив щодо дружини ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, дії фізичного насильства, а саме діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою застосування фізичного насильства до потерпілої, штовхнув її на ліжко, після чого правою рукою зловив ОСОБА_5 за шию та почав душити, в результаті чого завдав останній фізичного болю та не спричинив при цьому тілесних ушкоджень. Протиправні дії ОСОБА_4 призвели до фізичних страждань дружини ОСОБА_5 та погіршення якості її життя. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 .

Крім того, 05 січня 2026 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив щодо тещі ОСОБА_6 дії фізичного характеру, а саме діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, правою рукою зловив ОСОБА_6 за волосся, внаслідок чого завдав їй фізичного болю і не спричинив при цьому тілесних ушкоджень, вчинивши насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнавав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальних актах. Погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового слідства, які підтверджують його вину згідно пред`явлених обвинувачень і щиро розкаявся у вчиненому, вважав недоцільним допитувати потерпілих, свідків, досліджувати письмові докази в кримінальному провадженні.

Суду показав, що 01.11.2025 року на сміттєзвалищі за межами села Саджівки Чортківського району знайшов пакет з 55 патронами, після чого приніс їх додому, де зберігав. Про те, що знайшов саме бойові припаси, розумів, але в поліцію не заніс. Патрони вилучили працівники поліції. В період з січня 2025 року по січень 2026 року за місцем свого проживання дійсно систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_7 . Притягувався неодноразово Гусятинським районним судом Тернопільської області до адміністративної відповідальності за домашнє насильство до стягнень у виді штрафів. 05 січня 2026 року під час сімейної суперечки з дружиною, її мати ОСОБА_6 втрутилась і почала його ображати, тоді він рукою зловив свою тещу за волосся чим завдав їй фізичного болю. Щиро розкаюється у вчиненому, більше подібного не повториться. З потерпілими примирилися та вони претензій до нього не мають. На даний час перестав вживати алкоголь та змінив спосіб життя. Вони продовжують проживати разом. Просить його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, стосовно судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України, не заперечувала. Щодо виду та міри покарання покладається на думку суду.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, стосовно судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України, не заперечувала. Будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має. Щодо виду та міри покарання покладається на думку суду.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується доказами, зібраними під час досудових розслідувань, які надійшли на підтвердження подій кримінальних правопорушень, з якими обвинувачений ознайомився після закінчення досудових розслідувань і повністю визнав їх у судовому засіданні, погодився із кваліфікацією вчинених ним діянь та вважає їх об`єктивними та достовірними, відмовившись від їх дослідження під час судового провадження.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази необхідно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє об`єктивне підтвердження.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом», дії якого вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України-незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за ст.126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи ОСОБА_7 ; за ч.1 ст.126 КК України - умисне вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .

В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат запасу, одружений, характеризується за місцем проживання посередньо, під спостереженням в наркологічному та психіатричному кабінетах КНП «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради не перебуває, раніше не судимий в силу ст.89 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. З потерпілими примирився, претензій до нього потерпілі не мають. Обтяжуючою відповідальність обставиною є рецидив злочину.

Суд враховує вимоги ст.ст.50,65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень та вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі, за ст.126-1 КК України у виді позбавлення волі, за ч.1 ст.126 КК України у виді громадських робіт.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити із врахуванням положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши його у виді позбавлення волі.

Також суд, беручи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного, пом`якшуючі вину обставини та інші обставини справи, думку потерпілих, які будь-яких претензій до обвинуваченого не мають, приходить до висновку що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.ст.75, 76 КК України його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 під час іспитового строку на нього слід покласти певні обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Дане покарання обвинуваченому, на думку суду, відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, суд вважає за необхідне в порядку п.5 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 пройти програму для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Питання про речові докази вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Згідно ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь Держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.126, ст.126-1 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України у виді 150 (сто п`ятдесяти) годин громадських робіт;

- за ст. 126-1 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

В силу п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Речові докази по кримінальному провадженні:

- поліетиленовий пакет світлого кольору який вилучено та поміщено в сейф пакет НПУ WAR079333-знищити;

- 55 (п`ятдесят п`ять) патронів калібру 5,45 мм., які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області - передати у власність держави в особі Міністерства оборони України для потреб Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави процесуальні витрати за проведення:

- судової експертизи зброї №СЕ-19/120-25/14805-БЛ від 26.11.2025 року в розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_8