Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №759/18857/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18857/25

пр. № 2-о/759/52/26

29 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із заявою, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внести зміни до актового запису відділу РАЦС Святошинського РУЮ у м. Києві № 3275 від 02.112010 про народження сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у графі «Батько» замість « ОСОБА_4 , громадянин України», вказати « ОСОБА_2 , громадянин України».

Свої вимоги мотивує тим, що із померлим ОСОБА_2 вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2003 року в квартирі, яка належить на праві власності заявниці за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 , вихованням якого вони спільно займалися, піклувалися про здоров`я дитини, його розвиток та навчання тощо. Однак в актовому записі про народження відомості про батька дитини було записано зі слів матері.

Заявниця вказує, що 16.08.2024 ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією до ВЧ НОМЕР_1 . 04.03.2025 заявниця та ОСОБА_2 подали заяву до Святошинського ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу. Реєстрація шлюбу була призначена на 09.05.2025. Однак, під час виконання бойового завдання поблизу н/п Новоберислав Херсонської області ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час захисту Батьківщини.

Встановлення факту батьківства має юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації прав неповнолітньої дитини ОСОБА_3 як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема для оформлення одноразової грошової допомоги та інших соціальних гарантій, передбачених законодавством, а також надання статусу сім`ї загиблого захисника.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2025 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

08 вересня 2026 року на адресу суду від заявниці надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 вересня 2026 року заяву прийнято до розгляду у порядку окремого провадження та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

15 жовтня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Зубчук О.Р. про долучення доказів - копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22.09.2025 у справі № 759/13140/25.

15 жовтня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Зубчук О.Р. про допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

15 жовтня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника заявника про призначення у справі судово-біологічної експертизи (ДНК), для встановлення того, що ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним (генетичним) батьком щодо дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року призначено у справі судово-біологічну експертизу (ДНК), на вирішення якої поставлено питання: Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним (генетичним) батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Яка вірогідність такого батьківства? Проведення судово-генетичної експертизи доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4). Провадження у цивільній справі № 759/18857/25 зупинено на час проведення експертизи.

18.02.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Зубчук О.Р. про витребування матеріалів для проведення судово-біологічної експертизи (ДНК), у якому вказано, що відбір зразків крові у ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 відбувся 06.02.2026 у приміщенні відділення судово-медичної генетичної ідентифікації ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи». Зважаючи на необхідність забезпечення експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи порівняльними зразками біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на обставини його загибелі, виникає потреба в отриманні інформації про наявність та місце зберігання таких зразків.

На підставі викладеного представник заявниці просить суд направити запит до Центру обліку геномної інформації Міністерства оборони України з метою з`ясування, чи обліковується в Центрі обліку геномної інформації зразок ДНК ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини, а у разі такого обліку, витребувати даний зразок крові для проведення експертизи або завірену належним чином копію документу, що містить генетичні результати ДНК з дослідженого біологічного матеріалу загиблого. Витребувати у Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відомості про наявність геномної інформації осіб в Електронному реєстрі геномної інформації людини стосовно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини. Направити запит до Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи з метою з`ясування, чи відбирався зразок біологічного матеріалу у загиблого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини (довідка про причину смерті видана 25.04.2025 за №20250415030000052), під час проведення судово-медичної експертизи (досудового розслідування) і, якщо так, то витребувати даний зразок крові для проведення експертизи або завірену належним чином, копію документу, що містить генетичні дані ДНК з дослідженого біологічного матеріалу загиблого.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року провадження у справі відновлено, призначено судове засідання.

05 березня 2026 року від Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» надійшов запит від 05.03.2026 №100-87/400 про скерування до установи зразку крові ОСОБА_2 або завіреної належним чином копії документу, що містить генетичні ознаки дослідженого біологічного матеріалу загиблого. Повідомлено, що в установі при проведенні експертизи на предмет встановлення біологічного батьківства досліджуються виключно зразки крові підекспертних осіб.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року витребувано у Центру обліку геномної інформації Міністерства оборони України: інформацію щодо того, чи обліковується у Центрі обліку геномної інформації зразок ДНК ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини; у разі такого обліку, запропоновано надати даний зразок крові для проведення експертизи або завірену належним чином копію документу, що містить генетичні результати ДНК з дослідженого біологічного матеріалу загиблого.

Витребувано у Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відомості про наявність геномної інформації осіб в Електронному реєстрі геномної інформації людини стосовно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини.

Витребувано у Державної спеціалізованої установи «МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»: інформацію про те, чи відбирався зразок біологічного матеріалу у загиблого ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час захисту Батьківщини (довідка про причину смерті видана 25.04.2025 року за № 20250415030000052), під час проведення судово-медичної експертизи (досудового розслідування); якщо так, то надати даний зразок крові для проведення експертизи або завірену належним чином копію документу, що містить генетичні дані ДНК з дослідженого біологічного матеріалу загиблого.

30 березня 2026 року на адресу суду надійшов лист від 30.03.2026 № 751 від Державної спеціалізованої установи «МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ», у якому вказано, що біологічні матеріали (в тому числі зразок крові) у загиблого ОСОБА_2 під час проведення судово-медичної експертизи (досудового розслідування) для зберігання не відбирався.

У листі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.03.2026 №19/2/2-21816-2026 вказано, що геномна інформація (ДНК-Профіль) особи з анкетними даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ЦОГОЛ/ЕРГІЛ станом на 27.03.2026 не надходила.

09.04.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення Міністерства оборони України, у яких заінтересована особа просить суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення з урахуванням сталої практики суду касаційної інстанції.

26.05.2026 від представника заявниці - адвоката Зубчук О Р. надійшли додаткові пояснення.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом та мали спільну дитину - сина ОСОБА_8 . Також підтвердила, що загиблий ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 .

Суд заслухав думку ОСОБА_3 , який підтвердив суду, що ОСОБА_2 є його рідним батьком.

Представник заявника - адвокат Кілічава Т.М. подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявника, у якій підтримала подану заяву, просила задовольнити на підставі викладених у ній доводів.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 надіслала заяву про розгляд справи без участі її представника за наявними у матеріалах справи доказами.

Заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

У відповідності до ст. 316 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ст. 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Провадження стосовно встановлення батьківства стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Як убачається із змісту рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року, ухваленого у справі №759/13140/25 (провадження № 2-о/759/515/25) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім`єю без шлюбу.

Вказане рішення суду набрало законної сили 23 жовтня 2025 року.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Також судом встановлено, що 16 серпня 2024 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .

04 березня 2025 року ними була подана до Святошинського відділу ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу (зареєстровано в реєстрі за № 278). Реєстрація шлюбу було призначено на 09 травня 2025 року.

Однак, зареєструвати шлюб не встигли, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання поблизу н/п. Новоберислав Херсонської області ОСОБА_2 загинув.

ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новоберислав Херсонської області ОСОБА_2 загинув, про що було лікарське свідоцтво про смерть від 29 квітня 2025 року № НОМЕР_3 , а в подальшому і свідоцтво про смерть від 09 травня 2025 серії НОМЕР_4 , де зазначена дата 24 квітня 2025 року.

Сповіщення про смерть від 25 квітня 2025року № 275 направлено ОСОБА_1 , як дружині загиблого.

Встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану святошинського районного управління юстиції у м. Києві було зроблено актовий запис № 3275 від 02.11.2010.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 02.11.2010 батьками ОСОБА_3 зазначені: мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_4 .

Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадився за прізвищем та громадянством матері ОСОБА_1 , а прізвище, ім`я та по батькові батька дитини записані за її вказівкою в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00053240927 від 26.08.2025.

Таким чином, наведе свідчить про те, що дитина ОСОБА_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився піч час їх спільного проживання як подружжя, проте юридично ОСОБА_2 не є батьком ОСОБА_3 , бо до настання смерті не встиг подати відповідну заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, а наразі без рішення суду підтвердження між ними родинних відносин та встановлення факту батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 є неможливим, а встановлення факту батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 має юридичне значення, адже від нього залежить виникнення її особистих і майнових прав, зокрема, прав і гарантій, передбачених чинним законодавством України для членів сім`ї загиблого військовослужбовця, права на спадкування, на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника та інших.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15-цзазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

До суду не надано висновок молекулярно-генетичної експертизи. Таку експертизу провести не вбачається можливим, оскільки ОСОБА_2 загинув, а відповідно до листа від 30.03.2026 № 751 від Державної спеціалізованої установи «МИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ», біологічні матеріали (в тому числі зразок крові) у загиблого ОСОБА_2 під час проведення судово-медичної експертизи (досудового розслідування) для зберігання не відбирався.

При цьому у листі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.03.2026 №19/2/2-21816-2026 вказано, що геномна інформація (ДНК-Профіль) особи з анкетними даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ЦОГОЛ/ЕРГІЛ станом на 27.03.2026 не надходила.

Таким чином, у даному випадку проведення судової молекулярно-генетичної експертизи не вбачається можливим.

Разом з тим, факт батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , підтверджується в сукупності дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно з ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Як убачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п. 13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 189 Кодексу про шлюб та сім`ю України реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або судового рішення.

За положеннями ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Таким чином, наявні підстави для внесення відповідних змін до актового запису відділу РАЦС Святошинського РУЮ у м. Києві № 3275 від 02.112010 про народження сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у графі «Батько» замість « ОСОБА_4 , громадянин України», вказати « ОСОБА_2 , громадянин України».

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 125, 128, 130, 134, 135 СК України, ст. ст. 10, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити юридичний факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису відділу РАЦС Святошинського РУЮ у м. Києві № 3275 від 02.112010 про народження сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у графі «Батько» замість « ОСОБА_4 , громадянин України», вказати « ОСОБА_2 , громадянин України».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко