Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №758/6331/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6331/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Заремба М.С.,

учасники справи не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду із позовом до відповідача у якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами 03 липня 2015 року та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис за № 874.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спільне подружнє життя між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не склалося. Причиною цього стали тривалі розбіжності у поглядах на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та взаємної підтримки, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин. Починаючи з 2021 року сімейні відносини між ними фактично припинені, спільне господарство не ведеться, подружні відносини відсутні. За таких обставин сім?я фактично перестала існувати, а подальше збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить інтересам сторін. 3 огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 вважає за необхідне розірвати шлюб у судовому порядку без надання строку для примирення, оскільки примирення між сторонами є неможливим.

04 травня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16 вересня 2026 року ухвалою суду задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 14.07.2026 року по цивільній справі № 758/6331/26. Скасовано заочне рішення суду від 14.07.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 07 жовтня 2026 року о 15 год. 40 хв. у приміщенні Подільського районного суду м.Києва (місцезнаходження - м. Київ, вулиця Хорива, 21, кабінет 201, зала судових засідань № 5).

Судова кореспонденція скеровувалася як за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а також на електронну пошту відповідачки, яку вона вказувала у заявах.

Позивач у судове засідання 07.10.2026 не з`явився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо примирення заперечує.

У судове засідання 07.10.2026 відповідач не з`явилася, хоча повідомлялася про дату час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи; клопотань на адресу суду не надсилала; копія позовної заяви з додатками скеровувалася на електронну адресу відповідачки, яку вона зазначила у заяві від 12.05.2026 та від 07.08.2026.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 03 липня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві було складено відповідний актовий запис за № 874, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб від 03 липня 2015 року серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Від шлюбних відносин у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).

У зв`язку із наявністю підстав для розірвання шлюбу, позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 11 (припинення шлюбу), зокрема статті 112 Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).

За змістом статей 111, 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. З`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі №206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).

Суд звертає увагу на те, що з моменту відкриття провадження у справі (04.05.2026) до моменту перегляду заочного рішення та призначення справи до розгляду (07.10.2026) у сторін було достатньо часу для примирення, також суд враховує заяву позивача від 07.10.2026, у якій заперечує щодо примирення між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При цьому, згідно з частини 1 статті 112 цього Кодексу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони міцної сім`ї не створили, не підтримують шлюбних відносин, у зв`язку із чим такі фактично припинились.

З урахуванням наведеного, аналізуючи відповідні положення норм права та враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі; при обставинах, зазначених позивачем у позові, в останнього відсутні почуття до відповідача та збереження такого шлюбу суперечить його інтересам, а відтак суд прийшов до висновку про те, що порушене право позивача щодо припинення шлюбу, підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу повністю.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми, які містяться у статті 112 Сімейного кодексу України та враховує загальні положення законодавства на які посилався позивач у позовній заяві.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджено платіжним документом, який міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений між сторонами 03 липня 2015 року та зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис за № 874.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О. І. Якимець