Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №335/12240/25 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 335/12240/25

Номер провадження 2/585/1084/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у спрощеному провадженні, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Руденко К.В., який діє в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» заборгованість за договором № 4332288 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2024 року станом на 26.08.2024 у розмірі 31 125,00 грн. та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження. В обґрунтування позову вказано, що відповідно до укладеного Договору № 4332288 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2024 року (далі – Кредитний договір) між Товариствомз обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») (далі –Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Відповідач/Позичальник), відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від сумикредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту –ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами кредитування, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила кредитування від 08.04.2024 року (далі – Правила), викладені для загальногодоступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/. Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, вособистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав кредитний договір 26.01.2024 року, 18:12:17 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 26.01.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом. Провести верифікацію платіжної карти може здійснити виключно відповідач. Номер телефону відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій. Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит після укладення Кредитного договору. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між первісним кредитором та відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором. 22.11.2023 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки,розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:- протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно);- протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно). Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, діяпункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит,укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентнаставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчихкредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правомдовірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строкповинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що донього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуютьсядля обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Таким чином, у разі внесення змін до Кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розмір у кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної ставки з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до Кредитного договору. Зміни до Кредитного договору, що укладений з відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), то відповідно правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає. З огляду на викладене, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24 грудня 2023 року (дати набрання чинності Законом № 3498-ІХ), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24 грудня 2023 року, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий; кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору. Станом на дату укладення Кредитного договору діяло обмеження максимальної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 2,5 % в день, згідно з пунктом 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Первісний кредитор здійснив розрахунок денної процентної ставки відповідно до ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» на день укладення Кредитного договору, з врахуванням пункту 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України ; «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної денної процентної ставки у розмірі 2,5%. Таким чином, розмір денної процентної ставки відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки розрахована станом на дату його укладення. У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість за Кредитним договором станом на 26.08.2024 року (дата переходу права вимоги до Позивача) становить 31125,00 гривень, яка складається з: -5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; - 23625,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 26.01.2024 року по 26.08.2024 року (включно); - 2500,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору. Розрахунок суми заборгованості додається (Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги). Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за кредитним договором здійснюється за період строку дії кредитного договору, а також штрафні санкції відповідно до умов кредитного договору. До позовної заяви додано первинні документи, а саме в першу чергу Кредитний договір, що засвідчує наявність правовідносин між Позивачем (правонаступник Первісного кредитора) та відповідачем, який оформлений відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» на підставі якого здійснено надання кредиту відповідачу. Переказ коштів без відкриття рахунку мають право здійснювати платіжні установи, які мають відповідну ліцензію Національного банку України, а не виключно банківські установи. На підставі укладеного Кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту відповідачу. Довідка надавача платіжних послуг про переказ коштів у розумінні статті 95 ЦПК України, є належним письмовим доказом, має розглядатись у сукупності з Кредитним договором і підтверджує: Ініціатора переказу (платник Первісний кредитор); Суму та валюту операції; Реквізити картки отримувача (Позичальника); Дату, час та унікальний ідентифікатор транзакції. Довідка надавача платіжних послуг про переказ коштів у сукупності з Кредитним договором підтверджує причинно-наслідковий зв`язок переказу суми кредиту, після укладення Кредитного договору. Як зазначалось вище Відповідач, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору. 26.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК«УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту – Фактор, Позивач), укладено Договір факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 року, відповідно до умов якого правовимоги за Договором № 4332288 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Відповідач не оспорював правомірність договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 року,і в суворому порядку не визнано його недійсним. За таких обставин, виходячи з презумпції правомірності договору, встановленої в статті 204 ЦПК України, Договір факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024 року, є дійсними та правомірними. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з:- 3028,00 грн. судового збору;- 10 000 грн. витрати на професійну правничу допомогу в рамках Договору№ 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року.

Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що 26.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4332288 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір), який підписано електронним підписом 97543 (а.с. 10-19).

У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства. У Кредитному договорі № 4332288 від 26.01.2024 року укладеному з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передбачено: 1.2. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає: 5 000,00 гривень. 1.3. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. 1.4 Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1 Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. П.2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 . 2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору.Дата надання кредиту: 26.01.2024 або 27.01.2024. Порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок їх зміни процентів визначені в розділі 3 укладеного Договору.

Електронним підписом позичальника 27.01.2024 підписано Паспорт споживчого кредиту, який долучений до матеріалів справи і який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткову інформацію щодо наслідків прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с.21-23).

Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на платіжну картку № НОМЕР_3 , номер якої відповідач зазначив під час укладення Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» щодо успішного переказу кредитних коштів на зазначену платіжну картку (а.с.24).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4332288 від 26.01.2024 року, станом на 26.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 31 125,00 гривень, яка складається з: -5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; - 23 625,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 26.01.2024 року по 26.08.2024 року (включно); - 2 500,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору (а.с.25-29).

26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс» укладено Договір факторингу №26/08/24 (далі Договір факторингу), відповідно до умов якого право вимоги за Договором №4683816 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (а.с. 40-44).

У Витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу №26/08/24 від 26.08.2024 р., ТОВ«ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідача (зазначений під номером 5832) за кредитним договором №4332288 від 26.01.2024 року на загальну суму 31 125,00 гривень, яка складається з: -5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; - 23 625,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами; - 2 500,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору (а.с.48).

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов`язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до положень ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 26.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4332288 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн. підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» щодо успішного переказу кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів суд вважає доведеним.

Згідно з пунктом 1.4.1 Кредитного договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредиту.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру процентів, які підлягають стягненню, суд враховує положення Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положеннями щодо денної процентної ставки, максимальний розмір якої не може перевищувати 1 відсоток.

При цьому пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово встановлено, що протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів — 1,5 %.

Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023 року. Отже, на час укладення відповідачем кредитного договору 26.01.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, у період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року — 1,5 %, а з 21.08.2024 року застосовується загальне обмеження у розмірі 1 %.

Встановлена договором процентна ставка не може бути застосована у розмірі, що перевищує встановлений законом максимальний розмір денної процентної ставки, оскільки умови договору про споживчий кредит не можуть суперечити імперативним вимогам законодавства.

Посилання позивача на те, що визначена договором процентна ставка має залишатися незмінною протягом усього строку кредитування, не дає підстав для нарахування процентів понад максимальний розмір, встановлений законом на відповідний період. Договірна умова не може скасовувати чи змінювати встановлене законом обмеження.

З огляду на викладене, розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, необхідно визначити виходячи з установлених законом максимальних розмірів денної процентної ставки.

За період з 26.01.2024 року по 22.04.2024 року включно, тобто за 88 днів, проценти становлять 11 000,00 грн. (5 000,00 грн. ? 2,5 % ? 88 днів). За період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року включно, тобто за 120 днів, проценти становлять 9 000,00 грн. (5 000,00 грн. ? 1,5 % ? 120 днів). За період з 21.08.2024 року по 26.08.2024 року включно, тобто за 6 днів, проценти становлять 300,00 грн. (5 000,00 грн. ? 1 % ? 6 днів).

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, який підлягає стягненню, становить 20 300,00 грн.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 5 000,00 грн. суд зазначає, що факт отримання відповідачем зазначених коштів підтверджений належними та допустимими доказами, а доказів їх повернення матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення 5 000,00 грн. основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу у розмірі 2 500,00 грн. суд виходить з такого.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 5 000,00 (тіло) + 20 300,00 (проценти) = 25,300 грн.

Щодо переходу права вимоги судом встановлено, що 26.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/24, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 4332288 від 26.01.2024 року, укладеним із ОСОБА_1 .

У витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 26/08/24 відповідач зазначений як боржник за кредитним договором № 4332288 від 26.01.2024 року із загальним розміром заборгованості 31 125,00 грн.

За таких обставин суд вважає доведеним перехід до ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 4332288 від 26.01.2024 року.

З урахуванням наведеного позивач має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент переходу права вимоги.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 25 300,00 грн., що становить 81,29 % від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 461,31 грн.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 10 000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 8000 грн. За таких обставин розмір судових втрат, які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн.

На підставі викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2461,31 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Руденка Костянтина Васильовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів`суму заборгованостіза кредитним договором № 4332288 в розмірі 25 300,00 грн. (двадцять п`ять тисяч триста гривень 00 копійок), судовий збір у розмірі 2 461,31 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят одна гривня 31 копійка) та 3 000,00 грн. (три тисячі гривень) витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга