Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №758/2392/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2392/26

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

06 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 05 жовтня 2023 року Рішенням Подільського районного суду міста Києва по справі № 758/5889/23 шлюб між нею та відповідачем було розірвано.

Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей, один з яких на момент звернення до суду є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин з відповідачем, 20 липня 2023 році у місті Варшава між позивачем та відповідачем, було укладено та підписано договір про сплату аліментів, у відповідності до умов якого, у разі несплати аліментів йому нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.

Оскільки з 01.02.2025 року по 31.01.2026 року відповідач жодного разу не сплатив аліменти на утримання дитини. Саме тому, позивач змушена звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пені за прострочення сплати аліментів.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.

Ухвалою суду від 27.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче засідання 10.06.2026 року учасники справи не з`явились.

Представник позивача подала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі, в якій просила закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та

призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 06.10.2026 року відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подав. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі, в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2023 року Рішенням Подільського районного суду міста Києва по справі № 758/5889/23 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 21-22).

Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 16 березня 2006 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 09 квітня 2008 року (а.с. 24,28).

20 липня 2023 році у місті Варшава між позивачем та відповідачем, було укладено та підписано договір про сплату аліментів. Відповідно до умов договору за спільною згодою батьків, місцем проживання неповнолітніх визначено з матір`ю або на розсуд неповнолітніх (п. 1 Договору).

Сторони погоджуються спільно утримувати неповнолітніх дітей.

Батько неповнолітніх дітей зобов`язується виконувати свій аліментний обов`язок щодо неповнолітніх шляхом сплати аліментів на банківський рахунок матері неповнолітніх номер: НОМЕР_3 у розмірі 1000 злотих на дитину. Загалом 2000 злотих, що підлягають сплаті 30 числа кожного місяця. Якщо батько неповнолітніх дітей незалежно з причин не виконає зобов`язання у зазначений строк, він зобов`язаний сплатити до 30 числа наступного місяця за два місяці. У разі несплати аліментів у такий спосіб, з першого числа третього місяця йому нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу. Сплата батьком пені не звільняє батька від зобов`язань за даним договором. Аліменти сплачуються на обох неповнолітніх до досягнення 18 років кожним із них (п. 2 Договору).

Параграфом 3 даного договору передбачено, якщо батько неповнолітньої дитини не виконує аліментний обов`язок, мати має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (а.с. 34-38).

14 жовтня 2024 року Рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі №754/4733/24 було задоволено позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів з Відповідача за період часу з 01.08.2023 року по 30.03.2024 року (а.с. 39-44).

16 травня 2025 року Рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі №758/2178/25 було задоволено позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за аліментам та пені за прострочення сплати аліментів з Відповідача за період часу з 01.04.2024 року по 31.01.2025 року (а.с. 45-51).

Однак, станом на подання цієї позовної заяви відповідач продовжує утримуватись від сплати алміентів на утримання неповнолітнього сина.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За положеннями ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Вимоги чинного сімейного законодавства передбачають два порядки надання батьками утримання дитини - добровільний та примусовий. При цьому добровільне виконання батьками обов`язку утримувати дитину буває як фактичне так і договірне.

Частинами першою та другою ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Ст. 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи положення ст.ст.8, 9 СК України, та виходячи з правової природи, змісту, нормативних підходів до форми, порядку укладення, зміни і припинення договору про сплату аліментів на дитину, даний договір є різновидом цивільних договорів у сімейному праві Україні.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 цього Кодексу).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо аліментних зобов`язань, шляхом укладення договору в добровільному порядку.

Відповідно до розрахунку, який надано позивачем, розмір заборгованості зі сплати аліментів за період часу з 01.02.2025 року по 31.01.2026 року на утримання неповнолітнього сина за 12 місяців становить 12 000 (шістнадцять тисяч) злотих. Відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 1 РLN злотий становить 12.0821 станом на 05.02.2026 року (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates). 12000 злотих еквівалентні 144 985,20 гривень.

Починаючи з квітня 2025 року нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Перевіряючи правильність розрахунків позивача та обраховуючи розмір неустойки за несплату аліментів, суд враховує наступне.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Однак, позивач розрахував пеню наступним чином.

Розмірі аліментів на одну неповнолітню дитину становить 1000 злотих, що еквівалентно 12082,1 (1000 х 12,0821 =12082,1).

Починаючи з квітня 2025 року, нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.

1% становить 120,82 грн. (12082,1/100 = 120,82 грн.). А тому, за період часу з 01.04.2025 року по 31.01.2026 року сума пені по сплаті аліментів становить 36 970,92 грн (306 дні х 120,82 грн./день = 36 970,92 грн).

Виходячи з принципу диспозитивності, суд не може стягнути більший розмір пені, а ніж просить позивач, відтак, суд обмежується тим розміром, який заявлений у прохальній частині позовних вимог і вважає за можливе стягнути пеню у розмірі 36 970,92 грн.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №316/639/18, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Таким чином, саме на платника аліментів покладається обов`язок довести, що заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо. В інших випадках, застосовується презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості по сплаті аліментів та пеня стягується за весь період прострочення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини виникла з вини відповідача, оскільки доказів зворотного відповідачем не подано, а тому є всі підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованості та пені за несвоєчасну сплату аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості та пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнений звільнена від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями ст.ст.180, 181, 182, 191, 192 СК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-81, 141, 263-268, 280-282,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів за період часу з 01.02.2025 року по 31.01.2026 року на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 144 985 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 20 копійок;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 36 970 (тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 92 копійки;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Гребенюк