Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №577/2209/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2209/26

Провадження № 2/577/1394/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Подейко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 156 542 грн 34 коп, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором№ 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року в розмірі 156 542 грн 34 коп.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 14 квітня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами).

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу на споживчі цілі на строк до 12 квітня 2024 року був наданий кредит на суму 87 628 грн 00 коп, із сплатою процентів за користування кредитними коштами, інших платежів, які передбачені кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, визначені кредитним договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року.

Свої зобов`язання за кредитним договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року АТ «Мегабанк» виконало.

Однак свої зобов`язання за кредитним договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 не виконав та за ним утворилася заборгованість на загальну суму 156 542 грн 34 коп, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 79 572 грн 60 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 20 887 грн 82 коп. та заборгованість щодо сплати комісії у розмірі 56 081 грн 92 коп.

3 вересня 2024 року АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло вимоги за договором кредитний договір № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який був укладений д 14 квітня 2021 року між АТ «Мегабанк» та відповідачем.

У подальшому, 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» був укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» перейшло право вимоги за договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року на загальну суму 56 081 грн 92 коп.

У добровільному порядку заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 погашена не була, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» змушене звернутися з позовом до суду.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2025 року позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» була прийнята до розгляду судом та відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проведений за правилами загального позовного провадження (а.с. 52).

22 червня 2026 року підготовче судове засідання по справі було закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 59).

У подальшому судовий розгляд справи був відкладений на 29 вересня 2026 року на 08 год 30 коп (а.с.61)

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» в судове засідання не з`явився. У своїй позовній заяві зазначило про розгляд справи без участі його представника, а також, що не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с. 8)

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.64-65), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За таких обставин, з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що 14 квітня 2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) (а.с. 41).

Відповідно до п.п. 1.1 – 1.3. кредитного договору № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками.

Кредит надається на рефінансування заборгованості, яка виникла у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою.

Згідно умов договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 87 628 грн. 00 коп на строк з 14 квітня 2021 року до 12 квітня 2024 року, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 10 % річних.

Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 2,0000000000 % від суми кредиту, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Розмір платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного періоду 4 592 грн. 53 коп (п. 2 договору).

Кредитодавець зобов`язується відкрити позичковий рахунок № НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язується повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16 год 00 хв 12 квітня 2024 року та використати кредит на цілі, визначені у п 1.2 Договору. (п. 3 договору)

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов`язання за договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року АТ «Мегабанк» виконало, видавши грошові кошти готівкою у розмірі 87 628 грн 00 коп (а.с. 40зв).

Пунктами 2.9., 3.2.3 договору № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року передбачено, що позичальник зобов`язується своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах. Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого і останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця в розмірі 4 592 грн 53 коп.

Проте свої зобов`язання за вищевказаним договором ОСОБА_1 не виконав.

Станом на 2 вересня 2024 року заборгованість відповідача за вказаним договором становила 156 542 грн 34 коп, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 79 572 грн 60 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 20 887 грн 82 коп. та заборгованість по сплаті комісії у розмірі 56 081 грн 92 коп.(а.с. 39 зв.).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній станом на 3 вересня 2024 року та 27 грудня 2024 року, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України, яка діяла станом на 3 вересня 2024 року та 27 грудня 2024 року, визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

3 вересня 2024 року АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 14-16)

Пунктами 1, 2 договору про відступлення прав вимоги від 3 вересня 2024 року, передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та (або) позичальників та (або) фізичних осіб-підприємців та (або) юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та (або) обслуговування та (або) договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та (або) кредитними договорами з урахування усіх змін, доповнень, додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. заборгованість за основними договорами, вказаних у додатку № 2 цього договору.

За цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але у будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Відповідно до п. 4 вищевказаного договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21 723 211 грн 51 коп. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п.14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Грошові кошти в сумі 23 425 777 грн 00 коп були сплачені ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» на користь АТ «Мегабанк» 31 липня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 66895 від 31 липня 2024 року (а.с. 17).

Як вбачається з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 3 вересня 2024 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року на загальну суму 156 542 грн 34 коп, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 79 572 грн 60 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 20 887 грн 82 коп. та заборгованість по сплаті комісії в розмірі 56 081 грн 92 коп.(а.с. 39).

27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» був укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с.12-13).

Згідно п.п. 1-4 зазначеного договору, передбачено, що за цим договором первісний кредитор (ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс») відступає новому кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит») належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та (або) позичальників та (або) фізичних осіб-підприємців та (або) юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або обслуговування та (або) договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами з урахування усіх змін, доповнень, додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісн6ому кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що відступаються за цим договором належать первісному кредитору на підставі договору від 3 вересня 2024 року № GL1N426240 про відступлення права вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором боржників АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом CFD001-UA-2024618-01260 від 9 липня 2024 року, переможцем, яких став первісний кредитор.

Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку № 1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступається до боржників (дебіторів) за такими договорами).

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 22 730 000 грн 00 коп.

Грошові кошти в сумі 22 730 000 грн 00 коп були сплачені ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит», що підтверджується платіжними інструкціями № 1074 від 27 грудня 2024 року (8 030 000 грн 00 коп), № 1091 від 31 січня 2025 року (9 200 000 грн 00 коп) та № 1822 від 22 вересня 2025 року (5 500 000 грн 00 коп) (а.с. 26зв).

Як вбачається з Витягу з додатку до договору1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» перейшло право вимоги за договором кредитним договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року на загальну суму 156 542 грн 34 коп (а.с. 27).

Положеннями ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання ним свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідач ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року, ні АТ «Мегабанк», ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит».

За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» слід стягнути заборгованість за вищевказаним договором в розмірі 156 542 грн 34 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп (а.с. 9).

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).

ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 грн 00 коп.

На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» професійної правничої допомоги суду надані: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року (а.с. 21-24), вартість послуг (прейскурант) від 01 липня 2026 року (а.с.25 зв), акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 05 січня 2026 року (а.с. 47зв), ордер про надання правничої допомоги (а.с. 19); свідоцтво про право на заняття адвокатом Журавльовим С.Г. адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 від 04 липня 2024 року (а.с. 20зв).

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 509 ,512, 514, 516, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638, 1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 77-81, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 12-431-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами) від 14 квітня 2021 року в розмірі 156 542 грн 34 коп (сто п`ятдесят шість тисяч п`ятсот сорок дві грн. 34 коп), понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 162 204 грн 74 коп (сто шістдесят дві тисячі двісті чотири грн 74 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, юридична адреса: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Ярмак О. М.