Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №577/1882/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1882/26

Провадження № 2/577/1258/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Подейко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 93 470 грн 00 коп, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду з позовом та прохає стягнути з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року в розмірі 93 470 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). За умовами вказаного договору ОСОБА_1 були надані грошові кошти в розмірі 26 000 грн 00 коп на строк 360 днів із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1% в день в межах строку кредиту. За умовами договору № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання повернути кредит у визначний договором строк, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та інші платежі. За вказаним договором ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» був укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «Фінансова компанія «Позика» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й право вимоги за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який був укладений 27 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_2 .

У добровільному порядку заборгованість за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 погашена не була та на час звернення ТОВ «Фінансова компанія «Позика» з позовом до суду заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором становить 93 470 грн 00 коп і включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 26 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 54 470 грн 00 коп та штрафні санкції в розмірі 13 000 грн 00 коп.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9 квітня 2026 року позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Позика» була прийнята до розгляду судом та відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження (а.с. 46)

Відповідно до ухвали від 4 червня 2026 року підготовче судове засідання у справі закрито та справа призначена до судового розгляду на 15 липня 2026 року на 11 год. 00 хв. (а.с 61).

У подальшому судовий розгляд був відкладений на 8 вересня 2026 року на 09 год 00 хв.

Представник позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Позика» у судове засідання не з`явився. У позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Позика» зазначило про розгляд справи без участі його представника, а також, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 68-70), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В судовому засіданні встановлено, що 27 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

Пунктом 7.1. вищевказаного договору передбачено, що цей договір укладається за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства (далі ІКС), доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, який є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві та/або з використанням інших електронних даних каналів комунікації, що будуть забезпечувати перевірку товариством автентичності споживача.

Вказаний договір був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т450 (а.с. 15-21).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.6. вищевказаного договору на умовах, встановлених цим договором ТОВ «Селфі Кредит» надає ОСОБА_1 кошти у кредит у національній валюті України – гривні, а ОСОБА_1 зобов`язується одержати і повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 26 000 грн 00 коп. Мета кредиту – споживчі (особисті) потреби.

Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена у додатку № 1 до цього договору. У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Тип процентної ставки – фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на умовах:

-стандартна процентна ставка становить 1 % в день і застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3. цього договору;

- знижена процентна ставка становить 0,85% в день та застосовується у випадку, якщо споживач як учасник Програми лояльності товариства, до 26 лютого 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів .(а.с. 15-15зв)

Мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби.

Пунктами 2.1., 2.4. договору № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 5457 08хх хххх 2829. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством грошових коштів суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту; виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов`язання за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» виконало, перерахувавши 27 січня 2025 року грошові кошти в сумі 26 000 грн 00 коп на банківський рахунок ОСОБА_1 (а.с. 37).

Відповідно до п. п. 4.4., 5.1. вищевказаного договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплати проценти, штрафи та пені (за наявності) та інші платежі, передбачені договором. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (а.с. 17).

Проте свої зобов`язання за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 не виконував належним чином, та станом на 28 серпня 2025 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість за вищевказаним договором, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 26 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 54 470 грн 00 коп.

Крім того ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції в розмірі 13 000 грн 00 коп (а.с. 11-11зв).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на день укладення договору факторингу, передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» був укладений договір факторингу № 28082025 (а.с. 26-32).

Пунктом 2.1. вищевказаного договору факторингу передбачено, що у відповідності до умов цього договору Клієнт (ТОВ «Селфі Кредит») відступає Фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Позика») права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Згідно п. 2.5 за фінансування під відступлення прав вимог згідно з цим договором клінт сплачує фактору плату у розмірі 100 грн, 00 коп. (в т.ч. ПДВ 20% - 16,67 грн).

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу сторони домовилися, що фінансування складає 2 531 756 грн 70 коп без ПДВ.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін ( у формі електронного документа) і діє протягом 1-го року після його укладення, але не менше, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1 договору факторингу).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28082025 від 28 серпня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «Позика» перейшло право вимоги за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року на загальну суму 93 470 грн. 00 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 26 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 54 470 грн. 00 коп та штрафні санкції у розмірі 13 000 грн 00 коп (а.с. 14).

Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання ним свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Слід зазначити, що повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні жодним чином не змінює умов раніше укладених кредитних договорів, а носить лише інформативний характер.

ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року ні ТОВ «Селфі Кредит», ні ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Позика» прохає стягнути з відповідача, крім заборгованості за основною сумою кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами нараховані за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року штрафні санкції в розмірі 13 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктами 6.4 – 6.4.2. договору № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року передбачено, що у випадку невиконання та (або) неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та (або) процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 3 900 грн 00 коп на 4-й день такого невиконання та (або) неналежного виконання та у розмірі 780 грн 00 коп , починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та (або) неналежного виконання.

З розрахунку заборгованості за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року вбачається, що штраф ОСОБА_1 нарахований за період з 2 березня 2025 року до 14 березня 2025 року

В той же час, згідно п. 18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24лютого 2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану у подальшому неодноразо була продовжена.

Тлумачення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахований штраф за невиконання грошових зобов`язань за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року у вказаний період, підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій відсутні.

За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» слід стягнути заборгованість за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 26 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами 54 470 грн 00 коп, всього 80 470 грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Позика» слід відмовити.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп (а.с. 7).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Позика» задоволені на 86 %, то, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 289 грн 66 коп (2 662 грн 40 коп х 86 %).

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2021 року у справі № 922/449/21 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

ТОВ «Фінансова компанія «Позика» прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.

На підтвердження витрат, понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги суду надані: договір про надання адвокатом Горобей Р.Г. правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року (а.с. 23-25); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Горобей Р.Г. серії КС № 11628/10 (а.с. 42), додаткова угода № 2053087 від 17 березня 2026 року (а.с. 36зв);

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

При цьому суд також враховує, що справа розглядалася у порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 509,512, 514, 516, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638,1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078, 1083 ЦК України, ст. ст. 12, 77-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором № 2053087 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 січня 2025 року, яка включає в себе: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 26 000 грн 00 коп (двадцять шість тисяч грн. 00 коп) та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами 54 470 грн 00 коп (п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят грн. 00 коп), всього 80 470 грн 00 коп. (вісімдесят тисяч чотириста сімдесят грн. 00 коп).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 289 грн 66 коп (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять грн. 66 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 5 289 грн 66 коп (п`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять грн. 66 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», юридична адреса: 07406, м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 39493634.

відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ярмак О. М.