Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №591/11701/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/11701/26

Провадження № 1-кп/591/587/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Суми обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42026200000000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2026 року,

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буринь Сумської області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середньо-спеціальна, тимчасово не працює, одруженого, на утриманні якого перебуває вагітна дружина, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Зарічного районного суду м. Суми надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026200000000070 від 22 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України, разом з угодою про визнання винуватості від 29 вересня 2026 року.

Згідно з викладеними в угоді обставинами, наказом територіального управління Служби судової охорони у Сумській області від 06 жовтня 2025 року № 517 о/с ОСОБА_4 призначено на посаду контролера І категорії (заступника командира відділення) 2 відділення 2 взводу охорони підрозділу охорони цього територіального управління. Перебуваючи на зазначеній посаді, він був працівником правоохоронного органу та постійно здійснював функції представника влади.

У період вчинення інкримінованих діянь в Україні діяли воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, та загальна мобілізація, оголошена Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, строки яких продовжувалися. Збройні Сили України в особливий період здійснювали заходи з відсічі збройної агресії, а їх комплектування особовим складом відбувалося, зокрема, шляхом призову військовозобов`язаних під час мобілізації.

Не пізніше 19 травня 2026 року, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, в ОСОБА_4 виник корисливий умисел на організацію систематичного перевезення територією Сумської області громадян, які підлягали мобілізації, порушили правила військового обліку або самовільно залишили військову частину чи місце служби, із забезпеченням уникнення ними контрольно-перевірочних та мобілізаційних заходів, у тому числі на блокпостах і контрольно-пропускних пунктах.

Для цього ОСОБА_4 вирішив використовувати своє службове посвідчення працівника Служби судової охорони, авторитет посади та професійні знання з метою впливу на уповноважених осіб, які здійснювали перевірки, щоб вони не перевіряли пасажирів. За такі дії він мав намір отримувати неправомірну вигоду для себе. Він усвідомлював, що цим створюватиме перешкоди законній діяльності Збройних Сил України щодо комплектування особовим складом в особливий період, та бажав настання таких наслідків.

Приблизно 19 травня 2026 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець м. Шостка Сумської області, якому необхідно було дістатися до м. Суми. Під час розмови ОСОБА_4 запевнив його, що за допомогою службового посвідчення та використання статусу працівника правоохоронного органу впливатиме на осіб, які несуть службу на блокпостах і контрольно-пропускних пунктах, для уникнення перевірок документів та мобілізаційних заходів щодо пасажира. За перевезення до м. Суми з таким забезпеченням безперешкодного проїзду він визначив плату 10 000 грн.

11 червня 2026 року під час телефонної розмови ОСОБА_4 запропонував перерахувати частину обумовленої суми як передоплату. Того самого дня о 17 год 57 хв ОСОБА_6 через термінал самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Шостка, вул. Свободи, 39А, переказав 5 000 грн на надану ОСОБА_4 його банківську картку № НОМЕР_1 .

12 червня 2026 року приблизно о 08 год 00 хв ОСОБА_4 на автомобілі «Renault Fluence» з індивідуальним номерним знаком « НОМЕР_2 » прибув до кафе «Транзит» на автодорозі М-02 «Кіпті - Глухів - Бачівськ» у м. Кролевець. Там він зустрівся з ОСОБА_6 , та повіз його до м. Суми через м. Конотоп і м. Недригайлів.

Під час перетину контрольно-пропускного пункту № 1429 при виїзді з м. Кролевець у напрямку м. Конотоп, а потім блокпоста № 1402 на трасі Н-07 «Київ - Суми - Юнаківка» при в`їзді до м. Суми з боку м. Недригайлів ОСОБА_4 пред`являв своє службове посвідчення уповноваженим особам та здійснював вплив на прийняття ними рішення не проводити перевірку документів і мобілізаційні заходи стосовно ОСОБА_6 , унаслідок чого вони продовжили рух без проведення зазначених заходів щодо пасажира.

Після перетину блокпоста № 1402, зупинившись за стелою у напрямку м. Суми в місці з координатами 50.870705, 34.722352, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 другу частину обумовленої суми - 5 000 грн. Після цього він доставив пасажира до Покровської площі, 15А, у м. Суми.

12 червня 2026 року приблизно о 14 год 50 хв ОСОБА_4 на тому самому автомобілі зустрівся з ОСОБА_6 біля ресторану «McDonald’s» за адресою: м. Суми, Покровська площа, 15А, та повіз його у зворотному напрямку до м. Кролевець через м. Недригайлів і м. Конотоп. За цю поїздку із забезпеченням уникнення перевірок було обумовлено ще 10 000 грн.

На блокпості № 1402 при виїзді з м. Суми та контрольно-пропускному пункті № 1429 при в`їзді до м. Кролевець ОСОБА_4 знову використовував службове посвідчення та впливав на уповноважених осіб для непроведення перевірки документів і мобілізаційних заходів щодо ОСОБА_6 . Під час цієї поїздки на АЗС «BVS» за адресою: Недригайлів, вул. Сумська, 47, він одержав від ОСОБА_6 5 000 грн, а на автодорозі О190508 перед залізничним переїздом у місці з координатами 51.306212, 33.163688 - ще 5 000 грн. Після цього доставив пасажира до кафе «Моя сім`я» за адресою: м. Кролевець, вул. Ранкова, 27В.

09 липня 2026 року приблизно о 13 год 50 хв ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію описаного умислу, на автомобілі «Renault Fluence» з індивідуальним номерним знаком « НОМЕР_2 » прибув до ТРЦ «Мануфактура» за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 2/2. За попередньою домовленістю він зустрівся з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, за викладом обвинувачення, самовільно залишив військову частину (місце служби), та повіз його до м. Кролевець через м. Недригайлів і м. Конотоп.

На блокпості № 1402 при виїзді з м. Суми ОСОБА_4 пред`явив службове посвідчення та вплинув на уповноважену особу щодо непроведення перевірки ОСОБА_7 за інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України». Унаслідок цього не було встановлено його статусу як особи, яка самовільно залишила військову частину (місце служби), та автомобіль продовжив рух.

Перед контрольно-пропускним пунктом на автодорозі М-02 «Кіпті - Глухів - Бачівськ» при в`їзді до м. Кролевець з боку м. Київ, у місці з координатами 51.424457, 33.280828, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_7 10 000 грн за безперешкодне доставлення з м. Суми до м. Кролевець. На контрольно-пропускному пункті № 1429 він пред`явив службове посвідчення та вплинув на уповноважену особу щодо непроведення перевірки документів ОСОБА_7 . Після перетину пункту пропуску доставив пасажира до кафе «Моя сім`я» на вул. Ранковій, 27В, у м. Кролевець.

Надалі ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_7 про його перевезення з м. Кролевець до м. Суми за 10 000 грн. 16 липня 2026 року під час телефонної розмови він указав перерахувати частину цієї суми як передоплату. 17 липня 2026 року о 08 год 55 хв ОСОБА_7 через термінал самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Кролевець, вул. Роменця, 9, переказав 5 000 грн на надану ОСОБА_4 його банківську картку № НОМЕР_1 .

17 липня 2026 року приблизно об 11 год 00 хв ОСОБА_4 на зазначеному автомобілі зустрівся з ОСОБА_7 біля кафе «Транзит» і повіз його до м. Суми. Для уникнення перевірок на контрольно-пропускному пункті № 1429 він змінив маршрут та проїхав через с. Козацьке Конотопського району Сумської області дорогою, на якій блокпости та контрольно-пропускні пункти були відсутні.

Перед блокпостом № 1402 на трасі Н-07 «Київ - Суми - Юнаківка» при в`їзді до м. Суми з боку м. Недригайлів, у місці з координатами 50.861459, 34.700498, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_7 решту обумовленої суми - 5 000 грн. Згідно з викладом угоди, під час подальшого перетину блокпоста він пред`явив службове посвідчення та вплинув на уповноважену особу щодо непроведення перевірки документів та мобілізаційних заходів стосовно пасажира.

17 липня 2026 року о 14 год 00 хв біля будівлі за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 98/5, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, за викладом угоди ОСОБА_4 одержав для себе від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірну вигоду на загальну суму 40 000 грн за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які несли службу на блокпості № 1402 та контрольно-пропускному пункті № 1429, щодо непроведення контрольно-перевірочних та мобілізаційних заходів під час зазначених перевезень.

Ці дії органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Крім того, перевозячи ОСОБА_6 12 червня 2026 року з м. Кролевець до м. Суми і назад, а ОСОБА_7 - 09 липня 2026 року з м. Суми до м. Кролевець та 17 липня 2026 року у зворотному напрямку, використовуючи службове посвідчення й авторитет посади та забезпечуючи уникнення пасажирами зазначених заходів, ОСОБА_4 , за пред`явленим обвинуваченням, створив перешкоди законній діяльності Збройних Сил України щодо комплектування особовим складом в особливий період. Ці дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

29 вересня 2026 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості. Угода відповідно до вимог ч.2 ст. 470 КПК України погоджена заступником керівника обласної прокуратури.

Сторони погодили формулювання підозри, правову кваліфікацію дій за ч. 2 ст. 369-2 та ч. 1 ст. 114-1 КК України й істотні обставини кримінального провадження. ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість та погодився на призначення покарання: за ч. 2 ст. 369-2 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 114-1 КК України - 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України сторони узгодили остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України та покладенням обов`язків за ст. 76 КК України.

Відповідно до розділу V угоди ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні, сприяти судовому розгляду провадження щодо себе та протягом одного місяця після затвердження угоди перерахувати 200 000 грн на рахунок військової частини НОМЕР_3 за наведеними в угоді реквізитами.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив беззастережне визнання своєї винуватості, підтримав угоду, просив її затвердити та погодився на призначення узгодженого покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням. Захисник підтримав затвердження угоди. Прокурор просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.

Суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє характер кожного обвинувачення, вид узгодженого покарання, інші заходи та обов`язки за угодою, наслідки її укладення і затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди. Йому роз`яснено права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема право на судовий розгляд із доведенням прокурором кожної обставини обвинувачення, право мовчати, користуватися допомогою захисника, допитувати свідків обвинувачення, заявляти клопотання про виклик свідків та подавати докази на свій захист.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок або інших обставин, ніж передбачені угодою. Обвинувачений підтвердив розуміння та реальну можливість виконання зобов`язання про перерахування 200 000 грн у визначений строк.

За ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є нетяжким злочином, а передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України - тяжким злочином. Водночас злочин, передбачений ст. 369-2 КК України, належить до корупційних кримінальних правопорушень відповідно до примітки до ст. 45 КК України, що зумовлює перевірку спеціальних умов укладення угоди.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та умови угоди про визнання винуватості, суд установив, що її укладення щодо обвинувачення за ч. 1 ст. 114-1 КК України відповідає вимогам п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, а щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 КК України - вимогам п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України, оскільки відсутність ознак вчинення цього корупційного кримінального правопорушення у співучасті підтверджується матеріалами провадження, збитків або шкоди, які підлягали б відшкодуванню, не завдано. Суд також перевірив дотримання порядку погодження угоди та встановив, що її погоджено уповноваженим керівником органу прокуратури відповідно до ч. 2 ст. 470 КПК України. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, а тому отримання письмових згод на укладення угоди не вимагається. Отже, передбачених зазначеними положеннями закону перешкод для затвердження угоди судом не встановлено.

Суд враховує суспільну небезпечність корисливого використання статусу працівника правоохоронного органу для забезпечення уникнення перевірок і перешкоджання комплектуванню Збройних Сил України під час відсічі збройної агресії, тривалість поведінки та кількість перевезень. Водночас бере до уваги беззастережне визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, позитивні відомості про особу та суспільний інтерес у належному і своєчасному завершенні провадження. У сукупності з результатами перевірки спеціальних умов угоди ці обставини дають підстави для висновку про відповідність її умов інтересам суспільства.

За результатами зазначеної перевірки суд не встановив суперечності умов угоди закону, порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, недобровільності її укладення, очевидної неможливості виконання обвинуваченим узятих на себе законних зобов`язань чи відсутності фактичних підстав для визнання винуватості. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Вирішуючи питання покарання відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, описані обставини їх вчинення та наведені в угоді дані про ОСОБА_4 : раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на його утриманні перебуває вагітна дружина. Щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень суд враховує як пом`якшуючі обставини за п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Обставин, які обтяжують покарання, за умовами угоди не встановлено.

Узгоджене покарання за кожним обвинуваченням перебуває в межах санкцій відповідних частин статей КК України. Остаточне покарання визначене відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд керується ч. 2 ст. 75 КК України, зокрема спеціальним положенням абзацу другого цієї частини, яке допускає таке звільнення у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень у разі затвердження угоди про визнання винуватості за передбачених законом умов. Судом перевірено законність укладення та належне погодження угоди, відповідність узгодженого покарання вимогам закону, а також погодження сторонами звільнення від його відбування з випробуванням. Ураховуючи тяжкість та конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння їх розкриттю, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та утримує вагітну дружину, суд доходить висновку, що його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливі без реального відбування основного покарання, за умови контролю за його поведінкою протягом іспитового строку та виконання покладених на нього обов`язків. Наведені обставини в сукупності дають підстави затвердити погоджене сторонами звільнення ОСОБА_4 від відбування остаточного основного покарання, визначеного за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, зі встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Зобов`язання перерахувати 200 000 грн. є окремою умовою угоди, а не штрафом чи обов`язком, самостійно доданим судом на підставі ст. 76 КК України.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України, знявши з них арешт накладений ухвалами слідчого судді.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 314, 370, 373, 374, 377, 394, 395, 468–476, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 42026200000000070 від 22 травня 2026 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Сумської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 та ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч. 1 ст. 114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

На виконання розділу V затвердженої угоди ОСОБА_4 протягом одного місяця після затвердження угоди перерахувати 200 000 (двісті тисяч) гривень на рахунок військової частини НОМЕР_3 за такими реквізитами: отримувач — військова частина НОМЕР_3 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ; рахунок - НОМЕР_5 ; установа - УДКСУ м. Києва; МФО - 820172; код класифікації доходів бюджету - 25020200; код програмної класифікації видатків - 2101150.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення - один день, 17 липня 2026 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Після набрання судовим рішенням законної сили:

Посвідчення Служби судової охорони на ім`я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_6 , повернути Територіальному управлінню Служби судової охорони у Сумській області, залишивши в матеріалах кримінального провадження належним чином засвідчену копію.

Мобільний телефон iPhone 13 із SIM-карткою та чохлом повернути ОСОБА_4 .

Грошові кошти на загальну суму 6 255 (шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень повернути ОСОБА_4 , а саме:

-одну банкноту номіналом 1 000 гривень із серійним номером АМ5635042;

-три банкноти номіналом 500 гривень кожна із серійними номерами: КЄ9010762, ВС5173878, АМ7680903;

-одинадцять банкнот номіналом 200 гривень кожна із серійними номерами: БУ5730481, АС5676707, ЗБ0678786, ЕЗ8301325, ВР4835867, ВЖ9646872, ЕД9636717, АЛ7131553, БК1878081, АС3886141, БМ6044649;

-п`ять банкнот номіналом 100 гривень кожна із серійними номерами: ЕН0781974, ЕБ3499432, ЄА4121576, УИ4824263, АН5127628;

-тринадцять банкнот номіналом 50 гривень кожна із серійними номерами: АС9157230, АР5409488, АН9976566, ЕБ6127837, ЕВ8401975, АА4371675, ЕР7148232, ЕВ7629251, КЗ8398832, КЗ30650395, АС5248142, АТ6338630, АС3276926;

-двадцять банкнот номіналом 20 гривень кожна із серійними номерами: ЄВ8227739, ГП6986909, АП7996770, ГС7851002, ДК2616181, ГЛ7209160, ГУ5192417, ЄБ3264404, ЄВ1378861, ДН8030572, ДБ8719162, ДЛ5517473, ГГ8296649, ВС9464564, ГМ4084158, ГН5164244, ГЛ7622456, АК9690351, ГМ9935334, ЄА0261081;

-одну банкноту номіналом 5 гривень із серійним номером РА5252883.

Грошові кошти на загальну суму 5 000 (п`ять тисяч) гривень, які належать Службі безпеки України, повернути Управлінню СБ України в Сумській області, а саме:

- дві банкноти номіналом 1 000 гривень кожна із серійними номерами: ЛЕ8830151, ЛЄ8118401;

- шість банкнот номіналом 500 гривень кожна із серійними номерами: ЄР3384315, ЕУ1922611, КВ8541797, КА7266018, МВ3073280, ЛД4256093.

Аркуш паперу з виконаним кульковою ручкою написом « НОМЕР_7 ОСОБА_8 » залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Автомобіль Renault Fluence з індивідуальним номерним знаком «117тий», разом із ключами, брелоком сигналізації та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, повернути ОСОБА_4 .

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт, накладений:

ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 липня 2026 у справі №592/12416/26 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 липня 2026 у справі №592/12419/26 на грошові кошти;

ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 04 серпня 2026 у справі №592/12417/26 на Автомобіль Renault Fluence з індивідуальним номерним знаком «117тий».

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання угоди прокурор має право звернутися до суду, який її затвердив, із клопотанням про скасування вироку в порядку ст. 476 КПК України. Якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, наслідком скасування вироку є направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, — з моменту вручення йому копії вироку, виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: обвинуваченим, його захисником, законним представником — з підстав, визначених пунктом 1 цієї частини; прокурором — з підстав, визначених пунктом 2 цієї частини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1