Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №466/7180/24 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7180/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кушпети Ірини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кушпета Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Лесі Василівни про визнання особи такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги, яка немає права на спадкування за законом після смерті померлого та визнання за особою права власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті померлого,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кушпета Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Лесі Василівни про визнання особи такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги, яка немає права на спадкування за законом після смерті померлого та визнання за особою права власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті померлого.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги та не має права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Заходи забезпечення позову у виді арешту на майно, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_3 , а саме на: транспортний засіб марки Honda, модель CR-V, сірого кольору, номер шасі: НОМЕР_2 , 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна, до вирішення справи у суді та набрання рішення суду законної сили, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

14 вересня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кушпети І. В. про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №466/7180/24 про стягнення з ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (громадянки Канади, адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 36 000,00 грн. (тридцять шість тисяч гривень 00 коп.).

Заяву мотивує тим, що 07.09.2026 року було прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Суд ухвалив: «позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кушпета Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Лесі Василівни про визнання особи такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги, яка немає права на спадкування за законом після смерті померлого та визнання за особою права власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті померлого – задовольнити частково. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги та не має права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).» Як вбачається, судом не було вирішене питання, щодо відшкодування витрат, які понесла та понесе позивач, щодо розгляду справи.

Представник позивача зазначає, що з моменту укладання Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №18345 від 10.07.2023 року, із сторони адвоката в період з 01.07.2024 року по 28.08.2026 року було надано наступні послуги: вивчення документів, складання правової позиції, збір доказів та виконання інших дій (подання клопотань, заяв, запитів та ін.), подання позовної заяви до Шевченківського районного суду м. Львова, про захист прав та інтересів ОСОБА_1 в порядку спадкування до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги, яка не має права на спадкування за законом після смерті померлого та визнання за особою право власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті померлого – вартість яких становить у розмірі – 20 000,00 грн. (двадцяти тисяч гривень 00 копійок) та здійснено адвокатом представництво інтересі позивачки в суді, судові засіданнях яких відбулись: 23.01.2025 р., 14.04.2025 р., 06.08.2025р., 15.09.2025 р., 28.11.2025 р., 08.07.2025р., 07.08.2026 р. та 28.08.2026 р. – загальна вартість яких становить у розмірі - 16 000,00 грн. (шістнадцять тисяч 00 копійок).

Представник позивача вказує, що факт надання професійної правничої правової допомоги, що була надана позивачу ОСОБА_1 , нею, адвокатом Кушпетою І. В. під час розгляду цієї справи у розмірі 36 000,00 грн. (тридцять шість тисяч гривень 00 коп.), що підлягають до обов`язкової сплати ОСОБА_1 , підтверджуються наступними доказами, а саме: Договором про надання правової (правничої) допомоги №18345 від 10.07.2023 року; Додатковою угодою №2 від 01.07.2024 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №18345 від 10.07.2023 року; Актом приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги №180360 від 20.01.2024 року, складеного 28.08.2026 року. Копія відповідних документів додаються.

25 вересня 2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» поступило клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Остапіва Р. Ю. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 36 000,00 грн., зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , до розумного, обґрунтованого та співмірного розміру з урахуванням фактичного обсягу наданих послуг, складності справи, витраченого адвокатом часу та часткового задоволення позовних вимог та при визначенні суми, яка підлягає стягненню, застосувати правила пропорційного розподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України.

Представник відповідача зазначає, що відповідач заперечує проти стягнення зазначених витрат у повному розмірі та вважає заявлену суму неспівмірною й такою, що підлягає зменшенню, з огляду на таке. Заявлена сума 20 000,00 грн. сформульована узагальнено. У заяві до цієї суми одночасно віднесено вивчення документів, складання правової позиції, збір доказів, подання клопотань, заяв і запитів, подання позовної заяви та «інші дії». При цьому безпосередньо в тексті заяви не наведено розподілу 20 000,00 грн. між окремими видами робіт та не зазначено кількості часу, фактично витраченого на кожну з таких робіт. За таких обставин наведена сума сама по собі не дає можливості перевірити співмірність вартості кожної заявленої послуги з її фактичним обсягом та складністю. Частина заявлених адвокатом дій охоплюється єдиним комплексом підготовки та ведення справи. Вивчення документів, визначення правової позиції, збір доказів та складання позовної заяви є взаємопов`язаними діями, спрямованими на підготовку однієї позовної заяви та ведення однієї цивільної справи. Саме лише перелічення значної кількості складових юридичної роботи не свідчить автоматично про співмірність заявленої до компенсації суми. Крім того, позовні вимоги задоволені лише частково. Це прямо зазначено як у рішенні суду від 07.09.2026, так і в заяві представника позивача про ухвалення додаткового рішення. Отже, сам факт понесення або обов`язку сплатити позивачем адвокату певну суму не означає автоматичного покладення всієї цієї суми на відповідача. Заявлений розмір компенсації повинен відповідати критеріям реальності, необхідності та розумності.

Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума 36 000,00 грн. не повинна автоматично ототожнюватися із сумою, яка підлягає компенсації відповідачем, особливо з урахуванням часткового задоволення позову та необхідності перевірки співмірності заявлених витрат.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

08.10.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Кушпета І. В. подала клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, у якому просить розглядати заяву у відсутності позивача та її представника. Викладені у заяві вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному розмірі, ухвалити додаткове рішення у справі № № 466/7180/24 про стягнення з ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (громадянки Канади, адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі - 36 000,00 грн. (тридцять шість тисяч гривень 00 коп. ).

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із урахуванням наведених норм та викладених обставин, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах: від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.

Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року; від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19); від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19). Аналіз зазначених постанов свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Судом встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 адвокатом Кушпетою І. В. на підставі Договору №18345 про надання правової (правничої) допомоги від 10 липня 2023 року, який укладений між адвокатом Кушпетою І. В., яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000143 від 23.12.2014 року, з однієї сторони та фізичною особою, Кучиркою Т. З., з другої сторони.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача адвокат Кушпета І. В. подала до суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №18345 від 10.07.2023 року; Додаткову угодою №2 від 01.07.2024 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №18345 від 10.07.2023 року; Акт приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги №180360 від 20.01.2024 року, складеного 28.08.2026 року на суму 36 000,00 грн.

Згідно висновків у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу адвоката, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, також враховуючи участь в судових засіданнях, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 36000,00 грн. не є співмірною, а тому, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 18000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких та буде відповідати ринковим цінам адвокатських послуг.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 270, 430 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кушпети Ірини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кушпета Ірина Володимирівна, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бойко Лесі Василівни про визнання особи такою, що не входить до кола спадкоємців першої черги, яка немає права на спадкування за законом після смерті померлого та визнання за особою права власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті померлого – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (громадянки Канади, адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

В решті вимог по заяві про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя П. Т. Едер