Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №466/8979/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8979/26

Провадження № 1-кп/466/972/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142380000329 від 28.09.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України,-

встановив:

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05.08.2026 у справі №466/6069/26, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_4 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_4 вести телефонні переговори з ОСОБА_5 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб.

Однак, ОСОБА_4 , будучи ознайомлений із рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05.08.2026 року про встановлення відносно нього обмежувального припису, 27.09.2026 року, близько 23:00 год., діючи умисно, знехтував обов`язковими до виконання приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, порушив обмежувальний припис, а саме наблизився на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 нехтуючи забороною наближуватися до її помешкання, кидаючи каміння в браму та вчинивши сварку з потерпілою.

Отже, обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом тобто кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 30.09.2026 року, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , яка була складена в присутності захисника ОСОБА_6 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме умисного невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надавав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Надано заяву потерпілої ОСОБА_5 , якою вона не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 02.10.2026 року призначено судовий розгляд у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України судовий розгляд здійснюється у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та за відсутності учасників провадження шляхом вивчення обвинувального акта і доданих матеріалів, з ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12026142380000329 від 28.09.2026 року, перевіривши встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини інкримінованого кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості у його вчиненні, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, стороною обвинувачення доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 390-1 КК України, є правильною так як він вчинив умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, передбаченого за ст. 390-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесене до категорії кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставини,які пом`якшують покарання - щире каяття обвинуваченого.

Обставини,які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, яке необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень - в межах санкції ст. 390-1 КК України, у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього, у відповідності до ст. 59-1 КК України, відповідних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч. 2 ст. 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.371,373-374,381,382,394,395 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду відповідно до ст.49-2 КВК України обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1