Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №459/1958/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1958/26

Провадження № 2/459/820/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Жураковський А.І.

з участю секретаря судових засідань Гук Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

14.05.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 8188745 від 14.11.2019 року в сумі 13098 грн, вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.11.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладений Договір про споживчий кредит № 8188745, згідно з умовами якого відповідач отримав 3700 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Вказує, що відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 8188745 від 14.11.2019 р.) та .у строк встановлений Кредитним договором.

20.02.2020 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 47-МЛ від 20.02.2020, на підставі позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 8188745 від 14.11.2019.

Зазначає, що сума заборгованості відповідача становить 13098 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3700 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 6438 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1110 грн; заборгованість по штрафах/пені становить 1850 грн.

Ухвалою від 03.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

У зв`язку із витребуванням документів, розгляд справи 10.07.2026 відкладено.

28.07.2026 надійшов відзив на позов, у якому відповідач позов визнала частково в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 5698 грн, з яких: 3700 грн тіло кредиту, 1998 грн проценти, зазначивши, що за умовами договору сума кредиту 3700 грн, а строк кредитування 27 днів, тому відсотки в межах строку кредитування становлять 1998 грн. Вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума відсотків 13078 грн не відповідає умовам договору, так як відсотки нараховано поза межами строку кредитування. Також заперечує нарахування заборгованості по комісії, оскільки, вважає, умови договору, які встановлюють плату за надання комісії нікчемними. Між цим зазначає і про неспівмірність зі складністю справи витрат на правову допомогу, заявлених до стягнення позивачем у розмірі 8000 грн, а тому просить зменшити їх розмір.

04.09.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого у відпустці.

05.10.2026 учасники справи не з`явилися у судове засідання.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідач свої доводи відносно позову висловила у відзиві на позов.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 14.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 188745, за умовами якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 3700.00 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 27 днів з 14.11.2019. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.12.2019. (п.п.1.1.-1.4. договору).

Згідно п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 1110.00 грн, яка нараховується за ставкою 30.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 1998.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. (п.1.5.2. договору).

У п.1.6. сторони узгодили, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Згідно п. 2.3.1. позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту: строк продовження, днів 3 - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 5.00; строк продовження, днів 7 - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 10.00; строк продовження, днів 15 - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 20.00. За наявності домовленості між Позичальником та Позикодавцем пролонгація може здійснюватись на інших умовах ніж передбачено цим пунктом.

У п.2.3.2. Договору передбачено, що волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14. Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору.

Позичальник зобов`язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту / сплату за продовження строку кредитування одним з способів, зазначених на сайті Товариства miloan.ua. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги платіжної системи (фінансового посередника), що здійснює переказ грошових коштів, у відповідності до тарифів останньої. Товариство забезпечує можливість сплати заборгованості через особистий кабінет на сайті miloan.ua, в т.ч. у дні, які відповідно до чинного законодавства України є вихідними, святковими, неробочими. Позичальник має скористатися такою можливістю у випадку якщо на момент здійснення платежу йому недоступні інші способи погашення заборгованості (наприклад у святкові, вихідні дні, нічний час, перебування за кордоном, тощо) (п.2.5. Договору).

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором R67945.

Відповідно до платіжного доручення 3367750 від 14.11.2019 ТОВ «Мілоан» перерахувало на платіжну картку відповідача 516875XXXXXX071 грошові кошти у розмірі 3700 грн.

Відповідно до відомості про щоденні нарахування за кредитним договором № 8188745, виписки з особового рахунка за кредитним договором № 8188745 від 14.11.2019, сума заборгованості відповідача становить 13098 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 3700.00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 6438 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1110 грн; заборгованість по штрафах/пені становить - 1850 грн.

За договором відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за кредитним договором № 8188745 від 14.11.2019.

Пунктом 6.2.3. цього договору визначено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Платіжною інструкцією № 17678 від 20 лютого 2020 року підтверджено перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Мілоан» 3872095,67 грн в якості компенсації за придбання прав вимоги.

За змістом акту приймання-передачі реєстру боржників від 20 лютого 2020 року до договору відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників кредитора від 20 лютого 2020 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 8188745 від 14.11.2019 у сумі 13098 грн, з яких: 3700 грн - заборгованість за кредитом, 6438 грн - заборгованість за процентами, 1110 грн - комісія, 1850 грн - штрафи/пеня.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19513905/1385 від 01.04.2026.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом статей 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статті 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (речення перше та друге абзацу першого частини першої статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Встановлено, що 14.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 188745, за умовами якого останній надано кредит в розмірі 3700.00 грн. Зазначений договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором R67945, що відповідає наведеним нормам права, містить персональні дані відповідачки, зокрема, дані паспорта громадянина України, РНОКПП, місце проживання, засоби зв`язку. Також у договорі визначено порядок та умови надання кредиту, строк дії договору, сплати процентів, комісії та неустойки. Таким чином, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки.

Відповідач визнала позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту.

Щодо вимоги про стягнення процентів, відповідач зазначає, що такі нараховано поза межами встановленого договором строку кредитування.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просило стягнути нараховані проценти за період з 14.11.2019 по 09.02.2020.

Так, за умовами п. 1.3., 1.4 кредитного договору №8188745 від 14.11.2020 сторони погодили строк кредитування 27 днів з 14.11.2019 з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 11.12.2019.

Відповідно до пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом складають 1998,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього договору.

Згідно з п.2.2.3. договору, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Пунктом 2.3.1. кредитного договору передбачено пролонгацію, відповідно до якого Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплатив комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту в межах строку, визначного пунктом 1.4 договору, тобто до 11.12.2019. Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідачем не здійснено жодного платежу на підставі зазначеного договору.

Таким чином, суд встановивши, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору №8188745 від 14.11.2019 відповідно до умов кредитного договору, дійшов висновку про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами в межах строку кредитування (з 14.11.2019 по 11.12.2019) в розмірі передбаченому п.1.5.2 кредитного договору 1998,00 грн. Окрім цього, суд звертає увагу, що за встановленої неоднозначності, умови договору, сформульовані кредитодавцем як професійним учасником ринку, підлягають тлумаченню на користь споживача.

Щодо вимоги про стягнення неустойки, суд виходить з наступного.

У пункті 4.1. Договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Отже, у договорі сторони погодили порядок нарахування пені у розмірі 2% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати пені ОСОБА_1 не виконала, відтак суд вважає, нарахування пені відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором №8188745 від 14.11.2019 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» позивач підтвердив належними та допустимими доказами.

З врахуванням наведеного, з відповідача на користь нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитним договором №8188745 від 14.11.2019 у розмірі 7548,00 грн, з яких: 3700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1998,00 грн - заборгованість по несплачених відсотках за період з 14.11.2019 по 11.12.2019, 1850 грн - пеня.

Щодо вимоги про стягнення комісії слід зазначити наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч.1,2,5,7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена в п.1.5.1. Договору є платою безпосередньо за надання кредиту позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення Договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечить положенням ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1110,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2662,40 грн та 8000,00 грн відповідно.

Розмір таких витрат підтверджується; договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; ордером на надання правничої допомоги; актом надання послуг №Д/22288 від 14.04.2026; детальним описом наданих послуг до акту №Д/22288 від 14.04.2026.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4000 гривень.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1534,26 грн, виходячи з наступного розрахунку 7548,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 13098 грн. (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів) заборгованість за кредитним договором №8188745 від 14.11.2019 у розмірі 7548,00 грн (сім тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 00 копійок), з яких: 3700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1998,00 грн - заборгованість по несплачених відсотках за період з 14.11.2019 по 11.12.2019, 1850 грн - пеня.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1534,26 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири гривні 26 копійок) судового збору та 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.10.2026.

Суддя: А. І. Жураковський