Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №455/1516/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1516/26

Провадження № 3/455/675/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника – адвоката Зельмана С.Є., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

09.08.2026 року близько 01:58 год. в м.Старий Самбір, вулиця Дністрова, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz CLK 200, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він разом із другом ОСОБА_2 були у місті Самборі. Потім до них підійшов його товариш військовий – ОСОБА_3 , та попросив відвезти його додому. Так як він ( ОСОБА_1 ) вживав алкоголь, то попросив сісти за кермо свого товариша ОСОБА_2 . Коли вони відвезли ОСОБА_3 і верталися назад, їх зупинили працівники поліції. Вони вийшли з авто і діалог почав з ними він ( ОСОБА_1 ), бо це його машина, а він попросив товариша сісти за кермо. Він говорив, що не є водієм, проте працівники поліції його не слухали. ОСОБА_2 також говорив поліцейським, що керував він, але йому не повірили.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він разом із другом ОСОБА_1 були у місті Самборі. Знайомий ОСОБА_1 – військовий попросив відвезти його в м.Старий Самбір. Тоді ОСОБА_1 попросив його ( ОСОБА_2 ) сісти за кермо, оскільки той вживав алкогольні напої, а він не пив. Вони відвезли знайомого в м.Старий Самбір і дорогою назад їх зупинила поліція. Вони вийшли з машини і ОСОБА_1 почав спілкуватися з поліцейськими, заступаючись за ОСОБА_2 з почуття провини, бо це він попросив його сісти за кермо. Після цього поліцейські почали тиснути на ОСОБА_1 , побавчивши це ОСОБА_2 підійшов і сказав що він був водієм, але поліцейські не повірили і сказали, щоб він сів у машину. Він почав далі стверджувати, що він водій і може пройти огляд, але поліція відмовилася і почала тиснути на ОСОБА_1 , після чого на нього був складений протокол. Після цього вони сіли в машину і побачили що попри них проходили два незнайомі їм хлопці, ОСОБА_2 підійшов до них і запитав чи вони бачили все як було, один хлопець підтвердив, що бачив і може підтвердити це в суді. Після цього він разом з ОСОБА_1 поїхали у м.Самбір.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вони з другом йшли по вул.Дністрова, побачили, що поліція зупинила авто, з якого вийшли двоє незнайомих їм чоловіків, високий мужчина ( ОСОБА_2 ) виходив з-за керма, а інший нижчий ( ОСОБА_1 ) з пасажирського місця.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвокат Зельман С.Є. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з підстав наведених у клопотанні про закриття провадження. У такому, зокрема, вказує, що з зазначеним протоколом не погоджуються, оскільки відображені там обставини не відповідають дійсності, так як у зазначений час автомобілем ОСОБА_1 не керував, а відтак у нього не виникло обов`язку проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, як водія. Крім цього зазначає, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі правопорушення, взагалі не відображено, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом. Також зазначає, що в матеріалах справи взагалі відсутній відеозапис працівників поліції, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Натомість як вбачається із долученого до протоколу відеозапису, водієм транспортного засобу в момент його зупинки 09.08.2026 року о 01 год 58 хв., працівниками поліції, був ОСОБА_2 . Так, на відеозаписі чітко зафіксовано як ОСОБА_2 наголошує поліцейським, що він готовий пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу як водій транспортного засобу, однак поліцейські на це не зважають та пропонують ОСОБА_1 , як нібито водію, пройти такий огляд, хоча за кермом автомобіля він не перебував, а лише є власником вказаного автомобіля. Відтак, у порушення вищезазначених норм, поліцейським відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Саврун Р.Р. пред`явлено вимогу ОСОБА_1 про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як особі яка не керувала транспортним засобом та відповідно не набула обов`язків і прав водіїв механічних транспортних засобів, передбачених пунктом 2 Правил дорожнього руху України. Так, поліцейським не надано жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а за основне не надано відеозапису руху транспортного засобу під керуванням останнього. Також необхідно зазначити, що рапорт працівника поліції, який міститься в матеріалах справи, не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Рапорт є внутрішнім документом, складеним працівником поліції та сам по собі не є незалежним об`єктивним доказом вчинення особою правопорушення. З огляду на наведене, просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741207 від 09.08.2026; рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Савруна Р. від 09.08.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; оглянутим в судовому засіданні відеозаписом.

У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та про відсутність доказів такого факту керування, то такі суд відхиляє, оскільки вони спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Зокрема, згідно рапорту поліцейського, зазначено, що в ході патрулювання близько 01:58 годин 09.08.2026 року в м.Старий Самбір по вул.Дністрова, ними було виявлено автомобіль марки MERCEDES-BENZ CLK200 д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого керував ТЗ в час дії комендантської години, яка діє на території Львівської області, а тому згідно п.7 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», ними було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, після чого водій даного транспортного засобу зупинився з дотриманням правил дорожнього руху. Було встановлено, що за кермом даного автомобіля перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

При цьому, наведені у рапорті обставини, узгоджуються із відеозаписом з місця події на якому видно, що ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції, на початку розмови та протягом тривалого часу, не висловлював заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом, і лише пізніше почав стверджувати, що не є водієм.

Вищенаведені додані до протоколу та досліджені судом докази є логічними, послідовними, такими, що відтворюють реальну картину подій та не довіряти яким у суду немає підстав.

В свою чергу, надані в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 судом розцінюються критично, оскільки такі пояснення є голослівними, жодними іншими доказами не підтверджені та спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

Суддею враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не надав.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Інші доводи сторони захисту не спростовують обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до частин третьої та четвертої статті 307 КУпАП, штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя А.В.Кушнір