Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №455/553/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/553/26

Провадження № 2/455/518/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

з участю представника позивача Павлечко Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особа - Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

27.03.2026 представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Страхоцька О.Я. звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стягнути надміру виплачену пенсію з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 174988,34 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – Головне управління) як особа з інвалідністю III групи внаслідок загального захворювання, одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 з 26.08.2021. З 26 серпня 2021 року визнана особою з інвалідністю ІІІ групи, безтерміново. Зазначає, що 01 липня 2025 року на адресу Головного управління надійшло рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" (далі - Рішення) про те, що ОСОБА_1 з 11 серпня 2022 року не визнано особою з інвалідністю. На підставі отриманого Рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01 липня 2025 року виплату пенсії припинено. Визначено суму для повернення коштів, як надміру виплачених у зв`язку з безпідставним набуттям цих коштів в розмірі 180488,34 грн. за період з 11 серпня 2022 року по 30 червня 2025 року. Відповідачка добровільно повернула надміру виплачені кошти в сумі 5000 грн. та 500гривень. Залишок переплати надміру виплачених коштів 174988,34 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" відповідач не оскаржувала. Вказує, що невизнання відповідачки особою з інвалідністю з 11 серпня 2022 року на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров`я України" є обставиною, яка впливає на пенсійне забезпечення та призвела до виникнення переплати пенсійної виплати. Станом на 01.03.2026 ОСОБА_1 зайво виплачені суми пенсії повністю не повернула. Отже, кошти в розмірі 174988,34 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 30.03.2026 провадження у справі було відкрито, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

15.04.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову, покликаючись на наступне. Вказує, що відповідач ОСОБА_1 цей позов не визнає, вважає його необґрунтованим, а своє право на отримання пенсії по інвалідності в період з 11 серпня 2022 по 30 червня 2025 набутим в порядку передбаченому законом. Зазначає, що повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. Також зазначає, що оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про обставини, які мали значення для продовження отримання пенсії по інвалідності, з метою незаконного отримання такої. Також зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання відповідачем ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або її недобросовісності. Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача ОСОБА_1 її винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пенсії, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Крім цього, вказує, що рішення про скасування ОСОБА_1 інвалідності з 11.08.2022 не свідчить про наявність саме в діях відповідача недобросовісності, яка полягала у наданні недостовірних відомостей при поданні документів, тощо, для призначення пенсії по інвалідності, більш того, в долучених позивачем документах відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинила будь-які зловживання зі свого боку або подала позивачу недостовірні дані під час нарахування та виплати їй пенсії по інвалідності. Ознайомившись з письмовими доказами, які долучені до позовної заяви, там немає документів, які б підтверджували, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

07.05.2026 року від представника позивача – ОСОБА_2 надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що оскільки сума переплати пенсії отримана відповідачем без достатніх правових підстав, то позивач вважає, що позов є обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення. Крім того, зазначає, що при розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державну установу «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи.

Ухвалою суду від 23.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Павлечко Г.Д. позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, проте у поданому до суду відзиві на позовну заяву просить суд справу розглядати у її відсутності, у задоволенні позову відмовити.

Третя особа - Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» була належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак її представник в суд не з`явився і не повідомив про причини своєї неявки, а також від них не надходили до суду письмові пояснення щодо позову або відзиву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи на підставі виписок з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №058453, виданою 26.08.2021 року, терміном до 01.09.2022 року (а.с.4), та серії 12 ААВ №610134, виданою 16.08.2022 року, терміном – безтерміново (а.с.5).

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 25.04.2025 року (а.с.15), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , групу інвалідності не встановлено з 11.08.2022 року.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується протоколом за період 11.08.2022 - 30.06.2025 індивідуального перерахунку (а.с.80, 81) пенсіонеру ОСОБА_1 фактично виплачено 180488,34 грн. пенсії.

Листом ГУ ПФУ в Львівській області області від 05.02.2026 року (а.с.7) ОСОБА_1 було повідомлено про переплату пенсії за період з 11.08.2022 року по 30.06.2025 року та запропоновано звернутися в сервісний центр для вирішення питання погашення переплати пенсії.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копіями виписок з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №058453, виданою 26.08.2021 року, терміном до 01.09.2022 року (а.с.4), та серії 12 ААВ №610134, виданою 16.08.2022 року, терміном – безтерміново (а.с.5), листами ГУ ПФУ у Львівській області від 23.07.2025 та 05.02.2026 (а.с.6,7), копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 25.04.2025 року (а.с.15), протоколом за період 01.08.2022 - 30.06.2025 індивідуального перерахунку пенсіонеру ОСОБА_1 (а.с.80, 81).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані наступними нормами права.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-IV, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, окрім інших пенсійних виплат, пенсія по інвалідності.

Частиною першою статті 30 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ст. 31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Статтею 35 Закону № 1058-IV визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року.

Відповідно до пункту 4 вказаного порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі №756/6984/16-а обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова № 1338). Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.

Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Згідно з п. 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до ст. 35 Закону № 1058-IV державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» передано інформацію про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО, в тому числі відносно ОСОБА_1 .

Отже зловживанням з боку пенсіонера, які дають підстави стягнути з нього надміру виплаченої пенсії, є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Тому для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, уповноважений призначати пенсії, має встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала пенсію як особа з інвалідністю Ш групи, призначену відповідно до Закону № 1058-IV на підставі виписок з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №058453, виданою 26.08.2021 року та серії 12 ААВ №610134, виданою 16.08.2022 року.

Відповідно до виписок з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №058453, виданою 26.08.2021 року та серії 12 ААВ №610134, виданою 16.08.2022 року, ОСОБА_1 встановлено IIІ групу інвалідності, терміном безтерміново.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 25.04.2025 року №ЦО 13239 відповідачці групу інвалідності не встановлено з 11.08.2022 року.

Разом із цим, позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_1 свідомо неправдивих документів, або документів із неправильними відомостями, або приховання достовірних даних про свій стан здоров`я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності. Отже докази на підтвердження того, що відповідачка будь-яким чином вплинула на рішення медико-соціальної комісії від 26.08.2021 та від 16.08.2022 щодо встановлення їй ІІІ групи інвалідності відсутні. Незгода експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком медико-соціальної експертної комісії, викладеним в Акті від 16.08.2022 року є різними оцінками медичних показників стану здоров`я ОСОБА_1 різними державними експертними установами, що не доводить недобросовісності дій зі сторони відповідачки при зверненні до позивача для призначенням їй пенсії по інвалідності.

Суд зауважує, що при розгляді цієї категорії справ необхідно також поруч з національним законодавством, яке повністю регулює спірні правовідносини, опиратись на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Rysovskyy v. Ukraine» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року, «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com SRL v. Moldova» від 08 квітня 2008 року, «Moskal v. Poland» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Lelas v. Croatia» від 20 травня 2010 року і «Toscuta and Others v. Romania» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року та «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в ході розгляду справи не доведено недобросовісності у діях відповідачки (набувача пенсії), що є обов`язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, або набуття відповідачкою виплат внаслідок рахункової помилки, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 надмірно отриманих коштів у вигляді нарахованої та виплаченої пенсії в сумі 174988,34 грн., в зв`язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК, за змістом яких у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 , третя особа - Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про стягнення надміру виплачених коштів, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ;

Третя особа: Державна установа «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», м.Дніпро, пров.Феодосія Макаревського, 1А, код ЄДРПОУ 03191673.

Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Суддя А.В.Кушнір