Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №754/10208/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/294/26

Справа №754/10208/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі своєї представниці - адвокатки Грішиної Н. О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2026 року о 06:59 в оновленому витягу з еВОД без жодних правових підстав з`явилася інформація про те, що місцем військового обліку позивача раптово став ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, статус позивача було протиправно змінено на «Порушення правил військового обліку» та внесено запис про звернення відповідача до Національної поліції України від 26.05.2026 року щодо розшуку у зв`язку з нібито неявкою за повісткою. Тоді ж у мобільному додатку «ІНФОРМАЦІЯ_8» з`явилося повідомлення про наявність штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Позивач наголошує, що свого місця проживання не змінював, жодних повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ніколи не отримував і не міг отримувати. На момент подання цього позову номер постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачу невідомий, оскільки копія постанови йому не вручалася та не направлялася, що зумовлює необхідність її витребування судом. Відповідач діяв поза межами своїх повноважень та з грубим порушенням принципу територіальності. Згідно з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою КМУ №1487, взяття на військовий облік здійснюється за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання особи. Позивач ніколи не проживав, не був зареєстрований і не здійснював жодних дій щодо декларування місця проживання на території юрисдикції ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно, він правомірно перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач не мав жодних юридичних підстав брати позивача на облік, формувати щодо нього повістки, здійснювати виклик, звертатися до Національної поліції із запитом про його затримання та, тим більше, виносити постанову про накладення адміністративного стягнення. Такі дії відповідача свідчать про свавільне привласнення повноважень та абсолютну незаконність винесеної постанови.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року провадження по даній адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування інформації від Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року було витребувано від Міністерства оборони України належним чином засвідчені витяги із системи аудиту (системні дані/логи) Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо облікового запису ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

24.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивач продовжує перебувати на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання - в ІНФОРМАЦІЯ_6 , уповноважені посадові особи відповідача не розглядали справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та не виносили жодних постанов. Відповідно, у відповідача об`єктивно відсутні будь-які матеріали адміністративної справи, які суд витребував своєю ухвалою. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не виносилася і не існує. Протокол про адміністративне правопорушення не складався.

29.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої сторона позивача зазначає про те, що відповідач намагається ввести суд в оману та створити штучну ілюзію правомірності своїх дій, приховуючи матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача в т.ч. оскаржувану постанову.

15.07.2026 року на виконання ухвали суду від 18.06.2026 року Міністерством оборони України надано суду матеріали надані Управлінням ведення та розвитку Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо змін внесених до облікового запису ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які наявні в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов`язаних та резервістів, з доданим оптичним носієм інформації.

25.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

У силу вимог передбачених ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з електронного військово-облікового документа (еВОД), сформованого у застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_8» 26 травня 2026 року о 09:18, зазначено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а порушень правил військового обліку за ним не значиться.

Однак, 27 травня 2026 року о 06:59, позивач сформував новий витяг з еВОД, у якому містилася протилежна інформація. Місцем військового обліку зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Категорія обліку доповнена відміткою «Порушення правил військового обліку». У витягу з`явилася інформація про звернення до Національної поліції України датоване 26 травня 2026 року з причиною «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_9».

Згідно із ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статті 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно зі частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно зі ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх доказів та підтвердження наявності оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністратинвої відповідальності, з тих підстав, що представником відповідача у поданому відзиві зазначено, що уповноважені посадові особи відповідача не розглядали справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та не виносили жодних постанов, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.10.2026.

Суддя: Т. А. Зотько