Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №752/18054/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/18054/26

Провадження №2/752/13432/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сірик Тетяна Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що сторони у період з 29.07.2011 по 18.06.2025 перебували в зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.06.2025 шлюб між ними розірвано.

Від шлюбу сторони мають трьох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

03.01.2024 укладено Договір між батьками про сплату аліментів на дитину, місце проживання дитини, участі у вихованні та утриманні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 15.

Згідно з умовами цього договору Сторони домовилися про місце проживання дітей разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , та право матері у випадку зміни свого місця проживання, має право відповідно змінювати місце проживання дітей, про що матір повинна повідомити батька. Також сторони домовилися, що батько щомісячно сплачує матері аліменти на утримання дітей до набуття ними 18 (вісімнадцяти) років суму в гривнях, що еквівалентна 3000 доларів США за курсом, встановленим НБУ грн./дол. США на дату сплати.

Незважаючи на досягнуті домовленості за договором вже з наступного місяця після його укладення відповідач почав порушувати умови щодо розміру та строків оплати аліментів, в зв`язку з чим почала накопичуватися заборгованість, яка становить 1779258,08 грн.

Оскільки відповідач не сплачував аліменти, то він повинен сплатити пеню у разі виникнення заборгованості, яка утворилась з його вини, в розмірі 1779258,08 грн.

Просила:

витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання ОСОБА_2 , державного кордону України за період з 15.02.2024 по 13.04.2026;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 1779258,08 грн. та пеню в розмірі 1779258,08 грн.

31.07.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.08.2026 відповідач ОСОБА_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі. Своїм правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

У позові представником позивача заявлено клопотання про витребування у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання ОСОБА_2 , державного кордону України за період з 15.02.2024 по 13.04.2026.

Суд, діючи до приписів ст.77, 81, 84 ЦПК України, залишає зазначене клопотання без задоволення, оскільки докази, які просить витребувати представник позивача не містять інформацію щодо предмета доказування, а саме клопотання викладення обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

05.10.2026 представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на необхідність отримання договору про утримання дітей.

Суд, діючи до приписів ст. 43-44 ЦПК України, відхиляє зазначене клопотання та розцінює таку поведінку сторони відповідача як недобросовісну, оскільки з часу отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження він мав реальну можливість реалізувати своє право на отримання правової допомоги та подання доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.07.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який був розірваний на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18.06.2025.

Під час шлюбу народились ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дітей записаний ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28.08.2013, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.03.2015, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 01.12.2020.

03.01.2024 укладено Договір між батьками про сплату аліментів на дитину, місце проживання дитини, участі у вихованні та утриманні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 15.

Умовами цього договору передбачено, що батько повинен щомісячно сплачувати матері суму аліменти на утримання дітей до набуття ними 18 років, визначену в гривнях, що еквівалентна 3000 доларів США за курсом, встановленим НБУ грн./дол. США на дату сплати. Виплата аліментів здійснюється батьком не пізніше 15-го числа кожного місяця за поточний місяць шляхом перерахування на поточний рахунок матері.(п. 5.1,5.2,5.4, 5.5).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Таким чином, відповідач зобов`язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та сплачувати аліменти на їх утримання в порядку та розмірі, визначеним умовами договору від 03.01.2024.

Виходячи з умов договору від 03.01.2024, відповідач зобов`язаний перераховувати на користь позивачки на її поточний рахунок аліменти щомісячно в розмірі еквівалентному 3000 доларів США за курсом, встановленим НБУ грн./дол. США на дату сплати, не пізніше 15-го числа кожного місяця за поточний місяць.

Згідно з розрахунком, наданим позивачкою, заборгованість відповідача по аліментам станом на 15.05.2026 становить 1779258,08 грн.

Відповідач зазначеного розрахунку не спростував, свого контр розрахунку не надав, як не надав документів на підтвердження повної або часткової сплати аліментів.

Також суд відзначає, що зміна місця проживання дітей разом з їх матір`ю не позбавляє дітей права на утримання батьком, а з останнього такого обов`язку не знімає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів в розмірі 1779258,08 грн. суд відзначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Відповідач не спростував своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.

Проте цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).

Проте позивач не надала суду розрахунку пені зі сплати аліментів, який в розумінні ЦПК України, обмежившись твердженням у позові, що заборгованість почала накопичуватися внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору з 15.02.2024, а на момент подання даного позову її сума становить 1779258,08 грн. На сьогодні пеня перевищує розмір вказаної заборгованості, а тому згідно з ч. 1 ст. 196 СК України її сума до стягнення складає 100 відсотків заборгованості, а саме 1779258,08 грн.

Враховуюче наведене, суд вважає, що позивач не виконала свого процесуального обов`язку та не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, тобто не доказала розміру пені.

При цьому чинний ЦПК України не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, така обставина підлягає доказуванню.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 16640 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову до суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 12, 13, 81, 84, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам в розмірі 1779258 (один мільйон сімсот сімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 08 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 16640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Ж. І. Кордюкова