Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №752/16099/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/16099/26

Провадження №2/752/12744/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Киричук Галина Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з січня 2023 року перебував у трудових відносинах з відповідачем та обіймав посаду менеджера (управителя) з економічної безпеки.

Починаючи з травня 2023 року, відповідач систематично порушував обов`язок щодо своєчасної та повної виплати заробітної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість.

У лютому 2024 року позивач був призваний на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України, однак це не припиняє обов`язку роботодавця щодо повного розрахунку за вже відпрацьований період.

Станом на день подання позову заборгованість із заробітної плати за період травень 2023 року - лютий 2024 року включно становить 135827,15 грн. (до виплати) згідно довідки про доходи, а також підлягає стягненню сума компенсації, нарахована відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» в розмірі 6031,67 грн.

Просила стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з травня 2023 року по лютий 2024 року у розмірі 135827,15 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період травень 2023 року - лютий 2024 року, включно, у розмірі 6031,67 грн.

29.07.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.09.2026 представник відповідача Лісовський В.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовної заяви та поновити строк на подачу відзиву.

Зазначив, що не погоджується з позовними, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, в даному випадку це відсутність повноцінної господарської діяльності внаслідок постійного ризику обстрілу підприємства ворожою авіацією та інших обставин, що негативно вплинули на господарську діяльність відповідача.

В даному випадку в затримці розрахунку позивача при звільненні не було факту вини відповідача, оскільки мали місце обставини які не залежали від його волі та які унеможливлювали проведення розрахунку із позивачем.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України було підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року. Військова агресія російської федерації проти України, захоплення українських територій, блокади морських українських портів, масові бомбардування, артилерійські та ракетні обстріли населених пунктів України ставить під загрозу продовження капітального ремонту літаків на ДП «ЗАВОД 410 ЦА» із залученням співвиконавців, виробників та спеціалізованих постачальників.

Через вказані обставини наказом підприємства № 45 від 24.02.2022 було оголошено простій на підприємстві. Окрім того, у зв`язку з тим, що бойові дії відбувались на території, де знаходиться підприємство, припиненням сполучення між містами, відсутності можливості дістатися до місця виконання посадових обов`язків та відсутності можливості виконувати свої посадові обов`язки у дистанційному режимі наказом №46 від 24.03.2022 призупинено дію трудових договорів з 24 березня 2022 з переважною більшістю працівників ДП «ЗАВОД 410 ЦА» до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Окрім цього, 25.11.2023 військовослужбовцями збройних сил російської федерації з використанням БпЛА типу «Shahed» здійснено бомбардування ДП «ЗАВОД 410 ЦА» (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023101110000866 від 25.11.2023), у результаті якого на підприємстві сталися вибухи, які спричинили пожежу у виробничих приміщеннях (Довідка Солом`янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 30.01.2024), де було знищено повітряні судна, майно, будівлі та споруди, що підтверджується актом про пожежу від 25.11.2023.

Можливість ДП «ЗАВОД 410 ЦА» використовувати банківські рахунки, відкриті в установах інших банків була відсутня у зв`язку із їх блокуванням та арештом на підставі зведеного виконавчого провадження яке сформувалося, в більшій мірі, у зв`язку з фактично повною зупинкою підприємства через воєнний стан.

В подальшому зазначені обставини призвели до неодноразового оголошення простою на підприємстві через неможливість виконання завдань та існування загрози нанесення чергових ракетно-бомбових ударів по підприємствам оборонно-промислового комплексу України з виникненням ситуації небезпечної для життя та здоров`я працівників підприємства.

08.07.2024 збройні сили рф повторно здійснили ракетний обстріл цивільного об`єкту за адресою: м. Київ, Солом`янський район, Аеропорт «Київ-Жуляни», що призвело до пошкодження будівель та споруд підприємства (яке перебуває на суміжній земельній ділянці) за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом огляду від 08.07.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 08.07.2024, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.07.2024, а також витягом з ЄРДР.

Наказом №113 від 08.07.2024 оголошено простій 08.07.2024. У зв`язку з вищезазначеними обставинами підприємство не могло відновити свою господарську діяльність в повному обсязі, що зумовило поступове погіршення фінансового становища.

По території ДП «ЗАВОД 410 ЦА» 17.06.2025 вс рф здійснило бомбардування з використанням БПЛА типу «Shahed» та ракет, в зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження №22025101110000735.

04.07.2025 зс рф здійснили обстріл ДП «ЗАВОД 410 ЦА», розташований за адресою: місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок, 94.

Станом на сьогоднішній день форс-мажорні обставини (агресія рф проти України та воєнний стан в Державі тривають). Зазначені обставини повністю виключають вину відповідача в затримці проведення розрахунку при звільненні позивача.

Суд вважає можливим поновити строк на подання відзиву, оскільки вважає, що доводи наведені представником відповідача щодо поважності причин його пропуску, зокрема, запровадження режиму простою на підприємстві через безпосередню загрозу життю та здоров`ю працівників через постійні повітряні тривоги в регіоні розташування підприємства, а також тривалі й систематичні перебої в електропостачанні, що унеможливлює повноцінне функціонування адміністративно-господарського апарату, юридичного відділу та збереження/доступ до електронних баз даних, є поважними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 з 17.01.2023 працює в ДП «Завод 410 ЦА» менеджером (управителем з економічної безпеки).

Згідно з довідкою ДП «Завод 410 ЦА» від 22.04.2026 №57 за період з січня 2023 року по лютий 2024 року позивачу нарахований дохід в загальному розмірі 233885,50 грн., з якого утримання становлять 45607,68 грн., утримано 47367,90 грн., до виплати 140909,92 грн.

У розрахункових листах за період з період з січня 2023 року по березень 2024 року заборгованість по заробітній платі не зазначена.

24.02.2022 ДП «Завод 410 ЦА» оголошений простій наказом від 24.02.2022 №45.

24.03.2022 ДП «Завод 410 ЦА» призупинило трудові відносини з працівниками наказом від 24.03.2022 №46.

25.11.2023 складений акт про пожежу у виробничій будівлі ДП «Завод 410 ЦА», яка сталась 25.11.2023 о 5-20 год. за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок вибуху невстановленого детального апарату з подальшим горінням.

25.11.2023 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.110 КК України за фактом обстрілу ДП «Завод 410 ЦА» 25.11.2023 за №22023101110000866.

08.07.2024 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.438 КК України за фактом ракетного обстрілу ДП «Завод 410 ЦА» 08.07.2024 за №22024101110000515.

08.07.2024 ДП «Завод 410 ЦА» оголошений простій наказом від 08.07.2024 №113.

З 11.11.2024 по 17.01.2025 ДП «Завод 410 ЦА» встановило неповний режим робочого часу у розмірі 0,4 тривалості, про що виданий наказ від 06.11.2024 №159.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається із основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Позивач заявив до стягнення заборгованість по заробітній платі в розмірі за період з травня 2023 року по лютий 2024 року у розмірі 135827,15 грн.

Вирішуючи питання про стягнення зазначеної заборгованості, суд перевіряє, чи дотримано позивачем строки звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Зконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» внесені зміни до ч.1 ст. 233 КЗпП України, зокрема, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025.

Отже, в період з 19.02.2022 до 11.12.2025 діяв тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Про порушення свого права позивач дізнався, коли йому не була виплачена заробітна плата, до складу якої входила надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.

Таким чином, в червні 2023 року позивачу було відомо про порушення його прав відповідачем в частині невиплати заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України на період дії карантину строки, визначені статтею 233 КЗпП продовжено до 30 червня 2023 року.

Отже, з 30.06.2023 почався перебіг строку, визначеного ч.1 ст.233 КЗпП України, впродовж якого позивач мав право звернутись до суду з позовом про захист свого права на стягнення боргу по заробітній платі.

Зазаначений строк сплинув 31.05.2024, а з позовом ОСОБА_1 звернувся 15.06.2026.

Наведене свідчить про те, що позивач дійсно пропустив тримісячний строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.

З огляду на викладене, доводи відповідача, яка зазначила, що позивач пропустив тримісячний строк для звернення до суду, є слушними.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

При цьому стаття 234 КЗпП не встановлює переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами. Відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 203/2276/19 вказано, що поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Суд вважає, що позивач пропустив строк для звернення до суду з цим позовом без поважних причин, оскільки відсутні докази того, що дійсно існували об`єктивно непереборні труднощі, які не залежали від волевиявлення позивача, та створювали останньому істотні перешкоди для звернення до суду а межах встановленого строку.

Враховуючи наведене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі за період з травня 2023 року по лютий 2024 року у розмірі 135827,15 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період травень 2023 року - лютий 2024 року, включно, у розмірі 6031,67 грн. суд відзначає наступне.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок проведення компенсації) затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 року №159.

Дія Порядку проведення компенсації поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках затримки на один і більше календарних місяців термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) нарахованої громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 1-2 Порядку проведення компенсації).

Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Суд відзначає, що вимога про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати є похідною від вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Оскільки суд відловив в задоволенні первісних позовних вимог, то похідні вимоги також не підлягають задоволенню. Також суд повторно зауважує, що позивач пропустив строки для звернення до суду і з цими вимогами.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки позивачу, який звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Завод 410 ЦА», місцезнаходження: м. Київ, пр-т Повітряних сил, б.94, ЄДРПОУ 01128297.

Рішення складене 18.09.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова