Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №709/1824/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/1824/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

за участі:

представника позивача - Солода В.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Олабин Ю.І. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, поліцейського офіцера громади Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Писаревського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що 09 вересня 2026 року постановами серії ГВА №726587 та ГВА №726586 у справах про адміністративне правопорушення її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу у розмірі по 3400 гривень.

Позивач вважає, що її дії не підпадають під ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 КУПАП.

Вона повідомила, що в неї конфліктна ситуація з сусідами. Коли приїхали працівники поліції сусіди перестали вчиняти протиправні дії, а працівники поліції не здійснюючи ніяких перевірочних дій, самоусунулись від виконання своїх посадових обов`язків і просто склали постанови, на ні в чому не винну людину. І це при тому, що вона на них неодноразово скаржилась, ці питання навіть розглядалось на сесії Чорнобаївської селищної ради. Працівники поліції замість того, щоб навести порядок і припинити ці безчинства, створюють тиск на людей, які в законній формі звернулись до них по допомогу.

Зауважує, що вона особисто до працівників поліції по допомогу не зверталась взагалі. Про неправомірні дії вона повідомляла на телефон «гарячої лінії «1545» а не на «102». Тому це не є завідомо неправдивим викликом поліції. Вона телефонувала 26.08.2026 та 27.08.2026 року. Працівник поліції приїхав 09.09.2026 року, тобто через 15 днів. Чи проводив він якісь перевірочні дії по заявах їй невідомо, вона цього не бачила. Він навіть не опитав ні її, ні її дочку, ні жодного незацікавленого свідка події.

Працівник поліції жодного разу з нею навіть не зустрівся і в поліцію її не викликав. Фактично ніякого розгляду не було.

Разом з цим, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема показання свідків, записи технічних приладів та засобів, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

В самій постанові № 726587 відсутня дана та час вчинення правопорушення, хоча всі інші графи заповнені, що свідчить про її фальсифікацію.

Позивач просила скасувати вищевказані постанови, провадження у справах - закрити.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року відкрито провадження у справі.

Від відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому представник відповідача обґрунтовує правомірність винесення постанов. Вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії ГВА № 726587 від 09.09.2026 27 серпня 2026 року о 08:24 год ОСОБА_2 звернулася на урядову «гарячу лінію» про те, що мешканці з кв. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ходять травматичними пістолетами, чим порушують громадський порядок, хоча цього факту не було.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії ГВА №726586, 26.08.2026 о 18:15 год ОСОБА_2 звернулася на урядову «гарячу лінію» про те, що за адресою: АДРЕСА_3 26.08.2026 її побили сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча цього факту не було.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значення вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення, поліцейський постановив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинені нею адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП.

Відповідно до реєстраційної картки звернення №БО-20667389 від 26.08.2026, яке надійшло до ГУНП в Черкаській області від урядової «гарячої лінії» встановлено, що цього дня ОСОБА_2 скаржилася з приводу її побиття сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Прохання вжити заходів реагування щодо зазначених сусідів.

Відповідно до реєстраційної картки звернення № БО-20668094 від 27.08.2026, яке надійшло до ГУНП в Черкаській області від урядової «гарячої лінії» встановлено, що цього дня ОСОБА_2 звернулася з проханням перевірити мешканців кв. 10 та кв. АДРЕСА_4 будинку проживання заявниці, оскільки мешканці зазначених квартир ходять з травматичними пістолетами, чим порушують громадський порядок. Записано на вимогу та зі слів заявниці.

Урядова «гаряча лінія» - механізм комунікації Уряду з громадянами, який дозволяє оперативно реагувати на проблемні питання, що порушуються у зверненнях громадян.

Відповідно до вищевикладеного, вбачається, що позивачка звернулася урядову «гарячу лінію» та повідомила про обставини, щодо її побиття перебування сусідів із травматичною зброєю за місцем її проживання.

Таким чином, звернення позивачки не мало виключно інформаційне; довідкового чи консультаційного характеру, а містило повідомлення про конкретну подію за конкретною адресою та обставини, які могли свідчити про вчинені правопорушення і необхідність реагування працівників поліції.

Саме зміст повідомлення, а не виключно номер телефону, на який воно було подане, визначає необхідність подальшого реагування компетентного органу.

Згідно п.п. 2 п. 6 Положення про Єдину систему опрацювання звернень, затвердженого постановою КМУ від 27.11.2019 № 976, урядовий контактний центр приймає звернення, що надійшли за допомогою засобів телефонного зв`язку на урядову “гарячу лінію” або з використанням Інтернету через веб-сайт Урядового контактного центру, Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, сайт Офіційного інтернет-представництва Президента України чи у паперовій формі, та здійснює реєстрацію, попередній розгляд і передачу органам відповідно до компетенції.

Отже, після передачі відповідної інформації до органу поліції вона підлягала опрацюванню як повідомлення про подію, що потребувала реагування.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, посадові особи органів (підрозділів) поліції під час реагування на правопорушення або повинні незалежно від способу та джерела отримання інформації, у тому числі від дитини, здійснювати направлення на місце події та/або до заявника нарядів поліції (у разі потреби - поліцейських інших підрозділів поліції).

У даному випадку для опрацювання повідомлень позивачки до неї був направлений ПОГ СП ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_1 , який здійснив перевірку викладених обставин.

Посилання ОСОБА_2 на те, що повідомлення було здійснено на «урядову гарячу лінію», не спростовує факту здійснення нею повідомлення про подію, яке в подальшому було передано до компетентного органу та стало підставою для реагування працівника поліції.

Згідно з оскаржуваними постановами про адміністративні правопорушення, а також відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції встановлено, що позивач повідомляючи вищевказану інформацію, розуміла та усвідомлювала, що вона є неправдивою.

09.09.2026 капітан поліції ОСОБА_1 , прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , відібрав пояснення у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Під час перебування за вказаною адресою на мобільний телефон працівника поліції зателефонувала позивачка ОСОБА_2 . Під час телефонної розмови працівник поліції повідомив позивачці, що прибув за вказаною адресою у зв`язку з отриманою інформацією про її побиття та можливе носіння сусідами травматичної зброї. У відповідь ОСОБА_2 зазначила, що жодних таких заяв вона не залишала. На прохання працівника поліції вийти з квартири для надання пояснень, з`ясування обставин отриманого повідомлення, позивачка відмовилася. Повідомила, що не потрібно до неї приходити. У відповідь поліцейський попередив про передбачену законодавством адміністративну відповідальність за неправдивий виклик поліції.

У ході вищевказаної перевірки факт побиття позивачки та наявності травматичної зброї у сусідів підтверджено не було. Таким чином, працівником поліції було прийнято рішення щодо винесення постанов за ст. 183 КУпАП відносно ОСОБА_2 , оскільки вищевказані факти не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 ознак і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 183 КУпАП.

На підставі ст. 285 КУпАП, копії оскаржуваних постанов, листами ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 11.09.2026 № 162469-2026 та №162468-2026, направлено ОСОБА_2 поштовим зв`язком за адресою проживання.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення її до адміністративної відповідальності не є підставою для скасуванні постанов у справах про адміністративні правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене вважають позовні вимоги позивача необгрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити на підставах викладених у позовній заяві. Також просив розглядати справу за відсутності позивачки.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області - Олабин Ю.І., в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що оскаржувані постанови є правомірними, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Вважає свої дії правомірними.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 268 КАС України суд ухвалив слухати справу за відсутності учасників, які не з`явились.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази суд приходить до таких висновків.

Відповідно до реєстраційної картки звернення №БО-20667389 від 26.08.2026 (а.с. 51-52), яке надійшло до ГУНП в Черкаській області від урядової «гарячої лінії» встановлено, що заявниця ( ОСОБА_2 ) скаржиться з приводу її побиття сьогодні, 26.08.2026, під час перебування біля курей. До протиправних дій причетні сусіди ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_5 (кв. 13). На місце події викликано працівників поліції, які провели бесіду, проте дієвих заходів не вжили. Прохання вжити заходів реагування щодо зазначених сусідів. Текст звернення зачитано.

Згідно з реєстраційною карткою звернення № БО-20668094 від 27.08.2026 (а..с 53-54), яке надійшло до ГУНП в Черкаській області від урядової «гарячої лінії» встановлено, що цього дня ОСОБА_2 звернулася з проханням перевірити мешканців кв. 10 та кв. АДРЕСА_4 будинку проживання заявниці, оскільки мешканці зазначених квартир ходять з травматичними пістолетами, чим порушують громадський порядок. Записано на вимогу та зі слів заявниці.

Відповідно до рапорта ПОГ СП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Писаревського В.В. 09.09.2026 ним було здійснено виїзд на виклик по заявах ОСОБА_2 . За цими фактами інформація не знайшла свого підтвердження, в результаті чого щодо ОСОБА_2 було складено дві постанови про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУПАП. Під час складання матеріалів ОСОБА_2 , з метою уникнути адміністративної відповідальності, з квартири не вийшла, надавати пояснення та отримувати копії постанов відмовилась. (а.с. 55).

Вказану інформацію внесено до Єдиного обліку (а.с. 48).

З постанови серії ГВА №726586, вбачається, що 26.08.2026 о 18-15 год ОСОБА_2 звернулася на урядову «гарячу лінію» про те, що за адресою: АДРЕСА_3 26.08.2026 її побили сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча цього факту насправді не було. (а.с. 7, 40).

У постанові серії ГВА № 726587 від 09.09.2026 27 серпня 2026 року о 08-24 год ОСОБА_2 звернулася на урядову «гарячу лінію» про те, що мешканці з кв. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ходять травматичними пістолетами, чим порушують громадський порядок, хоча цього факту насправді не було (а.с. 9, 41).

Вказаними постановами на ОСОБА_2 накладено адміністративні стягнення за ст. 183 КУПАП у вигляді штрафів по 3400 грн.

Постанови направлені ОСОБА_2 поштою (а.с. 10, 47).

Вважаючи постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В судовому засіданні досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 . Вбачається, що коли він приїхав за адресою: АДРЕСА_3 для відпрацювання дзвінка ОСОБА_2 на урядову гарячу лінію, він прийшов до квартири сусідів ОСОБА_2 . З початку розмови з ними він повідомив, що дзвінок ОСОБА_2 на урядову гарячу лінію є безпідставним і він буде складати адміністративні матеріали щодо ОСОБА_2 за неправдивий виклик поліції. Жодних перевірочних дій до цього ним не було здійснено. В процесі складання матеріалів поліцейський телефоном спілкується з ОСОБА_2 , яка повідомила, що вона поліцію не викликала, спілкуватись відмовляється.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам суд вказує на наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

За приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань (наприклад, аварійних бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства). Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Суб`єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Сама стаття 183 КУпАП стосується саме спеціальних (екстрених) аварійних служб.

Встановлено, що ОСОБА_2 не зверталась до поліції. Нею 26 та 27 серпня 2026 року було здійснено дзвінки на Урядову «гарячу лінію».

Згідно п.п. 2 п. 6 Положення про Єдину систему опрацювання звернень, затвердженого постановою КМУ від 27.11.2019 № 976, урядовий контактний центр приймає звернення, що надійшли за допомогою засобів телефонного зв`язку на урядову “гарячу лінію” або з використанням Інтернету через веб-сайт Урядового контактного центру, Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, сайт Офіційного інтернет-представництва Президента України чи у паперовій формі, та здійснює реєстрацію, попередній розгляд і передачу органам відповідно до компетенції.

Урядова “гаряча лінія” – механізм комунікації Уряду з громадянами, який дозволяє оперативно реагувати на проблемні питання, що порушуються у зверненнях громадян.

Звернення приймаються працівниками Урядового контактного центру за допомогою засобів електронних комунікацій і передаються відповідно до компетенції органам виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, державним колегіальним органам для розгляду порушених у них питань та надання відповідей заявникам.

Урядова гаряча лінія є інструментом для звернень громадян, скарг на роботу держорганів, запитів на інформацію тощо

У зверненні ОСОБА_2 на Урядову «гарячу лінію» від 26.08.2026 остання зазначала, що вона вже зверталась до поліції з приводу неправомірних дій сусідів. Проте поліція не вживає дієвих заходів. Тобто заявниця фактично скаржиться на бездіяльність поліції.

ОСОБА_2 не використовувала гарячу лінію для поширення завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян (наприклад, неправдиве мінування або виклик спецслужб через оператора ліній).

Поліцейський ОСОБА_1 перед складанням постанов про адміністративні правопорушення не здійснив жодних перевірочних дій: не опитав сусідів, до квартири яких він зайшов, не відібрав пояснення інших осіб, які проживають у вказаному багатоквартирному будинку, не опитав саму ОСОБА_2 , не зробив запити щодо інформації про право осіб, на яких вказувала ОСОБА_2 , зберігати травматичну зброю, не з`ясував інформацію щодо наявності відеозапису з камер спостереження на місці конфлікту сусідів тощо.

Також він не дотримався вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, зокрема, не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснив особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, не досліджував докази, не з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До постанов по справі про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів «безпідставності звернення» ОСОБА_2 .

Тобто працівником поліції не дотримано вимог процесуального закону щодо порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення. Докази вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень відсутні.

Також суд звертає увагу на те, що звернення на Урядову «гарячу лінію» надійшли від ОСОБА_2 26 та 27 серпня 2026 року.

Працівник поліції склав матеріали про притягнення її до відповідальності 09 вересня 2026 року. Тобто майже через два тижні.

Суд не вважає, що дії ОСОБА_2 були спрямовані на зрив нормальної роботи поліції.

При цьому суд відзначає, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, що не було зроблено відповідачем, а тому наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності - не доведена.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин, на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт вчиненого правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, зазначені вище обставини, а саме недоведення відповідачем обставин вчинення правопорушень, суд вважає, що необхідно оскаржувані постанови скасувати, а провадження по справах закрити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 268, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, поліцейського офіцера громади Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Писаревського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову №726586 від 09 вересня 2026 року, винесену ПОГ СП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Писаревським В.В. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Скасувати постанову №726587 від 09 вересня 2026 року, винесену ПОГ СП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Писаревським В.В. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач-1: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, код в ЄДРПОУ 40108667, адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 57.

Відповідач-2: поліцейський офіцер громади Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Писаревський Володимир Вікторович, адреса: селище Чорнобай Золотоніського району Черкаської області, вул. Центральна, 216.

Суддя І.М.Кваша