Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №333/2193/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 333/2193/26

2/706/747/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 27.02.2026 звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що 10.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 926198759, за яким відповідач отримала грошові кошти в сумі 2 000 грн. Кредитний договір укладений у формі електронного документа та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV2D3H2.

Позивач зазначає, що відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт первісного кредитора; зареєструвалася на ньому, створивши Особистий кабінет позичальника; за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала заявку на отримання коштів в кредит, в якій вказала власні персональні дані; пройшла належну перевірку (верифікацію); ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику; отримала на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який у послідуючому використала для підписання кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення кредитного договору.

Тобто саме відповідач ініціювала укладення кредитного договору, 10.02.2022 ввела одноразовий ідентифікатор, що є підтвердженням підписання договору, відповідно до умов якого їй 10.02.2022 товариство перерахувало на банківську карту кошти в сумі 2 000 грн, які відповідач мала повернути та сплатити проценти.

У подальшому відповідач збільшила суму кредиту ще на 20 000 грн, у зв`язку із чим загальна сума боргу за договором становить 22 000 гривень.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за укладеним 28.11.2018 договором факторингу № 28/1118-01 своє право вимоги до ОСОБА_1 відчужило ТОВ «Таліон Плюс».

23.02.2024 ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за договором факторингу № 23/0224-01 відчужило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», у свою чергу, за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 право вимоги до відповідача відступило позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС».

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2026 вказана цивільна справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передана за підсудністю до Христинівського районного суду Черкаської області.

Постановленою 24.04.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки, зазначеної в договорі, зарахування на неї коштів, інформацію щодо фінансового номеру телефона відповідача, повного номеру рахунку та первинні документи бухгалтерського обліку банку.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 08.10.2026 не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні 02.06.2026 відповідач надала пояснення, що кредит на її ім`я оформлював колишній чоловік, проте доказів на підтвердження цих обставин вона надати суду не може. Факту укладення договору із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та отримання в кредит 22 000 гривень не заперечувала. Водночас заявлені до стягнення позивачем на відшкодування витрат на правову допомогу кошти в сумі 7 000 грн відповідач вважає неспівмірними, а тому у їх стягненні просила суд відмовити.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності достатності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 926198759 (далі по тексту Договір, Кредитний договір), за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п. 2.2 Договору).

За умовами п. 2.3. Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 2 000 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 12.03.2022.

Другий та решта траншів з Договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених Договором. Загальна сума кредиту за Договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору (п. 2.4 - 2.5 Договору).

У пункті 3.6 Договору сторони передбачили, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Порядок видачі кредитних коштів визначений Розділом 5 Договору. Так, за вибором позичальника, кожен окремий транш може надаватися у спосіб:

- шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення Договору;

- шляхом видачі готівкових коштів у відділенні фінансової установи, з якими у кредитодавця укладені відповідні договори на переказ грошових коштів без відкриття рахунку.

За домовленістю сторін сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 12.03.2022, тобто не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу.

Строк кредитування може бути продовженим при настанні таких відкладальних обставин:

- у разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування;

- у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення Дисконтного періоду, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п. 7.1 Договору).

За користування кредитними коштами відповідач взяла на себе зобов`язання сплачувати проценти у розмірі 2,10% в день, у випадку, якщо вона не скористалася умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5 (п. 8.3 Договору).

Після закінчення Дисконтного періоду розмір процентів становить 2,98% в день (п. 8.4 Договору).

Договір укладений сторонами із використанням позичальником одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Із Договору суд встановив, що цей правочин підписаний відповідачем як позичальником шляхом введення у спеціальному полі одноразового ідентифікатора, а саме: MNV2D3H2, що мало місце 10.02.2022 о 15:22:31.

До позову представник позивача долучив паперову копію паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 926198759 від 10.02.2022, який містить інформацію про умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, процентні ставки та порядок повернення кредиту, що відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 10.02.2022, яка містить загальну інформацію про позичальника, персональні дані та адресу відповідача ОСОБА_1 , також вказано номер банківської картки НОМЕР_1 .

Відповідно до сформованої 29.02.2024 довідки щодо дій позичальника в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 акцептувала оферту шляхом введення 10.02.2022 15:22:41 надісланого на телефон НОМЕР_2 одноразового ідентифікатора MNV2D3H2. Сума погодженого кредиту 2 000 грн, строк кредитування 30 днів.

У подальшому за ініціативою відповідача сума кредиту збільшена до 22 000 гривень.

Порядок дій споживача в інформаційно телекомунікаційній системі затверджений наказом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №20_11/2021.

На підтвердження перерахування 10.02.2022 коштів в сумі 2 000 грн та 11.02.2022 - 20 000 грн на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 згідно договору №926198759 від 10.02.2022 позивач надав довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Належність платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на неї 10.02.2022 грошових коштів у розмірі 2 000 грн, а 11.02.2022 - 20 000 грн, підтверджено витребуваною на підставі ухвали суду у АТ КБ «ПриватБанк» інформацією, що містить банківську таємницю.

Дослідженням виписки про рух коштів по рахунку відповідача за період із 10.02.2022 по 16.02.2022 встановлено, що 10.02.2022 на її картку зараховано переказ в сумі 2 000 грн, а 11.02.2022 - 20 000 грн.

Також банк підтвердив, що вказаний у Договорі номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером ОСОБА_1 та знаходиться в її анкетних даних.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 926198759 від 10.02.2022, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 05.05.2022 за ОСОБА_1 обліковується борг за тілом кредиту в сумі 22 000 грн та заборгованість за процентами в розмірі 1 119,80 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладений Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як клієнт, зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2. Договору).

Додатковими угодами №27, №31 та №32 строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжений до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Договором № 926198759 на суму 23 119,80 грн, з яких: 22 000 грн - заборгованість за основним боргом та 1 119,80 грн - заборгованість за несплаченими процентами.

Із дослідженого судом розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.02.2024 складає 25 154,80 грн, з яких тіло кредиту 22 000 гривень, проценти 3 154,80 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» набуті за попереднім Договором факторингу права вимоги відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», що підтверджує копія дослідженого судом Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 на виконання умов Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за Договором № 926198759 від 10.02.2022 у розмірі 25 154,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22 000 гривень, заборгованість за процентами - 3 154,80 грн.

15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуті за попереднім Договором факторингу права вимоги до третіх осіб боржників, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне в майбутньому, відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» згідно Договору факторингу №15/07/25-Е.

За умовами цього правочину перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому передачі Реєстру боржників.

Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 підтверджує, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за Договором № 926198759 від 10.02.2022 у розмірі 25 154,80 грн, з яких: 22 000 грн основного боргу та 3 154,80 грн заборгованості за процентами.

Позивач у справі проценти за користування кредитними коштами відповідачу не нараховував.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім умов вказаного вище Кредитного договору, врегульовані нормами ЦК України.

Зокрема, у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Договір № 926198759 від 10.02.2022 між ОСОБА_1 та первісним кредитором є електронним документом. Укладений із дотриманням положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис» та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був їй направлений у смс-повідомленні на зазначений нею ж у заявці на отримання кредитних коштів номер телефону НОМЕР_2 . Зазначений номер телефону, відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк», є фінансовим номером телефона відповідача. На ім`я відповідача банком емітована карта № НОМЕР_1 і на цей картковий рахунок їй зараховані первісним кредитором 2 000 грн та 20 000 грн.

Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів.

Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.

Відповідач факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання за ним кредитних коштів не спростувала.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин першастатті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивачем доведений перехід права вимоги за кредитним договором № 926198759 від 10.02.2022. Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЕЙС» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним Договором, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за правочином у розмірі 22 000 грн є обґрунтованими.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, окрім основного боргу, просить стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

У пункті 7.1 Договору № 926198759 від 10.02.2022 сторони обумовили, що кредит надається строком на 30 днів із можливістю продовження строку кредитування, якщо відповідач продовжує користуватися кредитом, але не більше як на 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Нарахування процентів за Договором здійснював первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» у період із 10.02.2022 по 09.06.2022, тобто в межах строку кредитування, що становить 120 днів. На виконання взятих на себе зобов`язань відповідач процентів не сплачувала, у зв`язку із чим заборгованість за відсотками складає 3 154,80 грн

Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг в сумі 25 154,80 грн, у тому числі: 22 000 грн - заборгованість за наданим кредитом, 3 154,80 грн - заборгованість за процентами.

При розподілі судових витрат суд керується положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення, на користь позивача із відповідача підлягає стягненню 2 422,40 грн судового збору.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, зокрема, наданий договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідженням копій доданих до справи доказів суд встановив, що між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» і Адвокатським бюро «Соломко та партнери» 20.08.2025 укладений Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим правочином.

01.09.2025 сторони уклали додаткову угоду №25771043653, якою передбачили надання послуг клієнту при стягненні заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором №926198759 від 10.02.2022.

Відповідно до Акту прийому - передачі наданих послуг від 29.12.2025, АБ «Соломко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» правові та юридичні послуги вартістю 7 000 гривень.

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, про те, що витрати на надану правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти розміру правничої допомоги.

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, заперечень відповідача, а також з урахуванням неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п.6 ч.3 ст.2 ЦПК України і усталеній практиці у рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 351 -352, 354 - 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №926198759 від 10.02.2022 у розмірі 25 154 (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, м. Київ, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА