Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №705/5730/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5730/26

2/705/4120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙС-АГРО» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙС-АГРО» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 липня 2023 року близько о 10 годині 05 хвилин на А/д «Стрій-Тернопіль-Кропивницький- Знамянка» з боку міста Умань в напрямку міста Христинівка сталася дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом МтЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та належного ОСОБА_1 на праві власності транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП водій ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер того ж дня в реанімаційному відділенні Уманської центральної районної лікарні. По факту ДТП було відкрито кримінальне провадження №12023250320001197. Постановою про закриття кримінального провадження від 30.09.2025 року встановлено, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди знаходилось виїзд трактора МТЗ -82 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на смугу руху водія автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який в свою чергу не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. Станом на момент ДТП, власником трактора МТЗ-82 р.н. НОМЕР_1 , водій котрого, ОСОБА_2 , є винуватцем ДТП, було ДП «Агрофірма «Байс-Агро» Комерційно-виробничої фірми «Байс». Відповідно до Висновку експерта № 17 від 20 лютого 2025 року, складеного судовим експертом Березовським А.А.: ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_2 на 18.07.2023 року до моменту ушкодження складає 460548,00 грн; вартість відновлювального ремонту MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_2 складає 1 488 811,21 грн.; ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_2 після пошкоджень отриманих при ДТП 18.07.2023 року складає 20000,00 грн. Тому в даному випадку, невідшкодований матеріальний збиток, складає: 460548,00 - 20000,00 = 440548,00 грн.( різниця між ринковою вартістю автомобіля до настання ДТП та ринковою вартістю після настання ДТП). Вказаний матеріальний збиток підлягає стягненню з ТОВ «БАЙС-АГРО», як роботодавця винуватця події. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму - 440548 грн. майнової шкоди, що відповідає різниці між вартістю належного транспортного засобу до та після ДТП; сплачений судовий збір в розмірі 4405,80 грн. витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 6500 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 01.05.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04.09.2026 року на адресу суду від представника відповідача – адвоката Шмиголь О.Г. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилався на те, що у позовній заяві відповідачем зазначено «ДП «Агрофірма «Байс-Агро» Комерційно- виробнича фірма «Байс», що знаходиться за адресою: 20351, Черкаська область, Уманський район, с-ще Бабанка, вул. Леніна, 1. При цьому з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» (ЄДРПОУ: 30334495) є правонаступником Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія». Тому просить суд залучити до участі у справі відповідача із зазначенням належного актуального) найменування й місцезнаходження відповідача. У позовній заяві ціна позову визначена як 440 580,00 грн., тоді як наведений самим позивачем розрахунок (460 548,00 грн. - 20 000,00 грн.) дає суму 440 548,00 грн., яка й заявлена до стягнення у прохальній частині позову. Зазначена розбіжність у 32,00 грн свідчить про недостатню ретельність позивача при визначенні ціни позову й підлягає уточненню. Розрахунок матеріального збитку грунтується на висновку судового експерта - автотоварознавця Березовського А.А. №17 від 20.02.2025, який викликає сумніви щодо його об`єктивності, з наступних підстав: 1) ринкова вартість автомобіля до пошкодження (460 548,00 грн.) визначена експертом станом на дату дорожньо-транспортної пригоди - 18.07.2023, за даними Бюлетеня автотоварознавця, випуск № 6129 2023 року. Натомість вартість автомобіля після пошкодження (20 000,00 грн.) визначена не станом на дату пригоди, а за результатами онлайн-аукціону на платформі Аudatex АUТО оnlіnе, проведеного через понад півтора року після пригоди - з 12.02.2025 по 19.02.2025. Застосування різних дат оцінки для визначення вартості того самого об`єкта «до» і «після» пошкодження порушує методологічну єдність оцінки та ставить під сумнів достовірність визначеної різниці, оскільки на кон`юнктуру ринку транспортних засобів (у тому числі пошкоджених) за цей проміжок часу могли вплинути інфляційні та інші економічні чинники; 2) первинний огляд пошкодженого транспортного засобу експертом проведено лише 23.01.2025, тобто майже через півтора року після дорожньо-транспортної пригоди. Увесь цей час автомобіль перебував на зберіганні як речовий доказ у кримінальному провадженні на майданчику зберігання. Таким чином, відповідач не має можливості пересвідчитися, що пошкодження, зафіксовані експертом у січні 2025 року, є виключно наслідком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.07.2023 року, а не результатом тривалого зберігання транспортного засобу, природного зношення під впливом атмосферних явищ чи інших факторів, що діяли протягом цього періоду; 3) висновок експерта складено на замовлення позивача одноособово, у позасудовому порядку. Лист-запрошення на огляд транспортного засобу надсилався на адресу «ДП «Агрофірма «Байс-Агро»», тобто за найменуванням, яке, за твердженням самого позивача, на той момент вже не відповідало актуальним відомостям Єдиного державного реєстру, що ставить під сумнів належність повідомлення відповідача про час і місце огляду та можливість реалізації ним права на участь в огляді, постановку питань перед експертом і надання зауважень; 4) залишкова вартість пошкодженого транспортного засобу (20 000,00 грн) визначена на підставі «зобов`язуючої пропозиції» аукціону, строк дії якої, згідно з матеріалами додатку до висновку експерта, обмежувався одним днем (12 березня 2025 року). Відомостей про те, чи відбулося фактичне відчуження транспортного засобу за вказаною чи іншою ціною, чи перебуває пошкоджений автомобіль на даний час у власності позивача, матеріали справи не містять. Згідно з практикою Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №753/21303/16-ц, на яку посилається й сам позивач), право на залишки транспортного засобу після виплати відшкодування, розрахованого як різниця вартості «до» і «після» пошкодження, переходить до особи, яка сплатила таке відшкодування. Отже, для правильного визначення розміру шкоди суду необхідно з`ясувати, чи не перебуває транспортний засіб і нині у володінні позивача, а також, у разі задоволення позову в цій частині, вирішити питання про передачу залишків транспортного засобу відповідачу. З огляду на викладене вище, вважає, що висновок експерта №17 від 20.02.2025 не може вважатися безсумнівним і достатнім доказом обгрунтованості заявленого розміру шкоди. Відповідач заперечує також проти покладення на нього витрат позивача на позасудову експертизу (6 500,00 грн.), зазначених у прохальній частині позову як судові витрати, оскільки станом на момент подання позову ця експертиза не мала статусу судової (призначеної судом), а питання судових витрат, за загальним правилом, вирішується судом за результатами розгляду справи по суті. Також, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права та про особу, яка його порушила. Дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачу заподіяно шкоду, відбулася 18.07.2023 року, відомості про водія, який керував трактором відповідача, та про належність цього трактора відповідачу могли бути відомі позивачу вже станом на 20.07.2023 року - з ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2023 у справі №705/3691/23 про накладення арешту на майно. За загальним правилом, без урахування наведених нижче особливостей, трирічний строк позовної давності повинен обчислюватися із зазначеної дати. В зв`язку з вищевикладеним просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, а в разі задоволення позовних вимог(повністю або частково)- судові витрати покласти на позивача та вирішити питання про подальшу долю залишків пошкодженого транспортного засобу відповідно до розміру фактично стягнутого відшкодування.

09.09.2026 року від представника позивача – ОСОБА_4 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначила наступне. По-перше, щодо розрахунку заявлених вимог, зокрема про неправильність розрахунку, то у тексті позову дійсно допущено орфографічну помилку в частині ціни позову - 440 580 грн. В свою чергу заявлена вимога становить 440 548 грн. й у тексті позову зазначено розрахунок вимоги наступним чином: 460 548, 00 - 20 000 = 440 548 грн. Дана орфографічна помилка, жодним чином не впливає на подальший розгляд справи, оскільки суд вирішує спір за заявленими вимогами, а не за ціною позову. Оскільки орфографічна помилка жодних негативних наслідків для жодної з сторін не створює, то вважає, що дане не перешкоджає розгляду справи. По-друге, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Визначення ринкової вартості автомобіля у пошкодженому стані на момент настання ДТП - не передбачено жодним нормативним актом, а заперечення сторони відповідача в цій частині абсолютно не обґрунтоване. Крім того, діючим законодавством прямо визначено, що збитки визначаються на момент розгляду справи. Відтак, розрахунок експерта є беззаперечно правильним, логічним та послідовним. По-третє, згідно п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24 листопада 2003 року № 142/2092, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У Постанові від 02 жовтня 2019 року у справа № 645/2553/15-ц (провадження № 61-27280св18) Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: "Присутність заінтересованих осіб не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби." Вище вказаний пункт Методики підтверджує те, що запрошення на огляд зацікавлених осіб для технічного огляду має рекомендований характер, а не обов`язковий. Таким чином відсутність відповідача під час огляду - не може свідчити про неправильність висновку експерта. Слід й врахувати, що у експертизі міститься підпис експерта про обізнаність про кримінальну відповідальність згідно ст. ст. 384, 385 ККУ. По-четверте, заперечення стосовно “зобов`язуючої пропозиції” (результат аукціону) взагалі не зрозуміле. Пропозиція не була діюча протягом 1 дня, як стверджує відповідач, як і не зрозуміло яке це має відношення до справи. Щодо фактичного відчуження автомобіля, то він досі перебуває у власності позивача. Проте питання, щодо передачі залишків ТЗ у цій справі розглянуте бути не може, оскільки позивач не вимагає від відповідача відшкодування у розмірі ринкової вартості ТЗ до ДТП, а просить стягнути різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП. По-четверте, стосовно твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Позивач, він же власник пошкодженого транспортного засобу, не був учасником ДТП, не мав можливості бути ознайомленим з матеріалами кримінальної справи і дізнався про порушення своїх прав не з ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2023 року про накладення арешту про майно, як стверджує представник відповідача, а з постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2025 року, в якій вже було розписано про наявність вини в ДТП саме ОСОБА_2 , водія трактора МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 . В зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER» д.н.з. НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , трактор « МтЗ-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер двигуна НОМЕР_5 належить ДП «Агрофірма «Байс-Агро» Комерційно-виробничої фірми «Байс».

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» (ЄДРПОУ: 30334495) є правонаступником Дочірнього підприємства «Агрофірма «Байс-Агро» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Посівна Компанія».

Із матеріалів справи встановлено, що 18.07.2023 на АД «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка» сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та трактора «МтЗ-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП було травмовано водія трактора, який отримав тілесні ушкодження та від отриманих травм помер в реанімаційному відділенні.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001197 від 18.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.07.2023 року накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2005 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_1 , та трактор «МтЗ-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ДП «Агрофірма «Байс-Агро» Комерційно-виробничої фірми «Байс»».

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2025 року, виданої в межах кримінального провадження № 12023250320001197, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001197 від 18.07.2023 року закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення. В діях водія трактора МТЗ-82 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам пп.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди знаходиться виїзд трактора МТЗ-82 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на смугу руху водія автомобіля МТЗ-82 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на смугу руху водія автомобіля Mercedes-Benz Sprinter реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який в свою чергу не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.

Отже, зібраними у справі доказами підтверджується наявність вини водія ОСОБА_2 у завданні пошкоджень автомобілю марки «Mercedes-Benz Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Із матеріалів справи вбачається, що 15.04.2026 року на адресу ТОВ «БАЙС АГРО» СТОВ «БАЙС-АГРО» (вул. Соборна, 4, с. Бабанка Уманський район Черкаська область) направлено адвокатський запит представника позивача про надання інформації з приводу того, чи перебував водій ОСОБА_2 в трудових або службових відносинах з ДП «АГРОФІРМА «БАЙС-АГРО» ТОВ «АГРО ПОСІВНА КОМПАНІЯ» в момент настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що мала місце 18.07.2023 року? Чи виконував ОСОБА_2 службові (трудові) обов`язки в момент настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що мала місце 18.07.2023 року? На якій правовій підставі ОСОБА_2 керував транспортним засобом МтЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 , в момент настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що мала місце 18.07.2023 року?

Згідно трекінгу поштових відправлень № 1801000132663, представнику ТОВ «БАЙС-АГРО» СТОВ «БАЙС-АГРО» 22.04.2026 року було вручено вищевказаний запит. При цьому, відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

Крім того, аналізуючи доводи відзиву представника відповідача, суд має підстави констатувати, що відповідач погодився з фактом перебування водія ОСОБА_2 (який керував транспортним засобом МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1 ) у трудових чи службових відносинах із ДП «Агрофірма «Байс-Агро» Комерційно-виробничої фірми «Байс» на момент вчинення ДТП, що мала місце 18.07.2023 року. Будь-яких заперечень з цього приводу відзив не містить, як і не надано належних доказів, які б спростовували вказану обставину.

Відповідно до висновку експерта № 17, складеного 20.02.2025 року судовим експертом Березовським А.А., який обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 на дату ДТП 18.07.2023 року до моменту ушкодження складає: 460548 грн. Ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , після пошкоджень отриманих при ДТП 18.07.2023 року складає: 20000 грн. Вартість матеріального збитку заподіяна власнику автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 складає: 460548 грн.

Отже, позивачем надано докази на підтвердження завданих йому збитків, при цьому належних та допустимих доказів, які б спростовували визначений розмір збитків, як підстави для зменшення визначення розміру збитків, відповідачем не надано, хоч це згідно приписів ст. 81 ЦПК України, є його обов`язком. Іншого висновку експерта, оцінки транспортного засобу чи інших належних і допустимих доказів, які б ставили під сумнів визначену експертом ринкову вартість автомобіля або свідчили про економічну доцільність його відновлення, матеріали справи не містять.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц (провадження № 61-4463св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц (провадження № 61-34581св18).

Відтак, висновок судового експерта №17 від 20.02.2025 є належним і допустимим доказом у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Як встановлено з матеріалів справи, трактор «МтЗ-82», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер двигуна НОМЕР_5 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (18.07.2023) належав ДП «Агрофірма «Байс-Агро» Комерційно-виробничої фірми «Байс» (на даний час ТОВ «БАЙС-АГРО»).

Оскільки у цій справі суд встановив, що на момент ДТП її винуватець водій ОСОБА_2 фактично перебував у трудових відносинах з ТОВ «БАЙС-АГРО», що не заперечувалось відповідачем, тому відповідно відповідальним за завдану ним шкоду є законний володілець джерела підвищеної небезпеки, тобто відповідач у справі ТОВ «БАЙС-АГРО».

Абзац 2 частини 1 ст.1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що діяла на момент вчинення ДТП).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, у разі встановлення судом, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.04.2025 у справі №467/1102/19.

Як було роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Як зазначено у Висновку експерта №17 від 20.02.2025 р. про визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 на дату ДТП 18.07.2023 року до моменту ушкодження складає: 460548 грн.; ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , після пошкоджень отриманих при ДТП 18.07.2023 року складає: 20000 грн. Вартість матеріального збитку заподіяна власнику автомобіля «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 складає: 460548 грн.

Оскільки вартість відновлюваного ремонту є більшим від вартості даного автомобіля, транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним, тому відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Із позовної заяви слідує, що позивач просить стягнути завдану матеріальну шкоду у вигляді різниці між ринковою вартістю автомобіля до настання ДТП та ринковою вартістю після настання ДТП в розмірі 440548 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «БАЙС-АГРО» - 440548 грн матеріальної шкоди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відтак, посилання відповідача на те, що після сплати присудженої суми позивач зобов`язаний передати йому залишки автомобіля, є необґрунтованим. Передача таких залишків має розглядатися у взаємозв`язку з розміром відшкодування: особа, відповідальна за завдану шкоду, може претендувати на залишки транспортного засобу за умови відшкодування потерпілій особі відповідної вартості транспортного засобу до ДТП у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, правові підстави для задоволення вимоги про передачу відповідачу залишків транспортного засобу відсутні.

Щодо заявленої у відзиві на позов відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 року № 128/1534/14-ц зазначив, що право вимоги у позивача виникає з моменту, коли останній дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила, тобто в день скоєння ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль, і завдано шкоди - саме з цього часу у позивача виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що про порушення свого права позивач дізнався або ж з моменту скоєння ДТП – 18.07.2023 року, або ж з ухвали слідчого судді про накладення арешту на автомобіль «MERCEDES-BENZ SPRINTER» 416 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 – 20.07.2023 року, до суду з позовом позивач звернувся - 18.08.2026 року.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг позовної давності було зупинено із 17 березня 2022 року на час дії воєнного стану. Відповідно до Закону України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, зупинення перебігу позовної давності було скасовано (пункт 19 виключено), а її перебіг відновлено, тому суд звертає увагу на те, що у даних правовідносинах строк позовної давності почав обчислюватися із 04.09.2025 року.

Отже, у цих спірних правовідносинах позовна давність в силу пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (18.08.2026) не спливла.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

За правилами статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 4405,80 грн.

Крім того, позивач поніс витрати у розмірі 6 500 грн на проведення судової автотоварознавчої експертизи, висновок якого покладено судом в основу встановлення характеру пошкодження транспортного засобу та розміру завданої майнової шкоди.

Вказані витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, були необхідними для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, їх розмір підтверджений матеріалами справи, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, статтями 12, 13, 76,82, 89, 133, 141, 259, 263,265,274-279,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙС-АГРО» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙС-АГРО» ( Черкаська область, Уманський район, селище Бабанка, вул. Соборна, 4, ЄДРПОУ 30334495) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) матеріальну шкоду в розмірі 440548 (чотириста сорок тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень, судовий збір в розмірі 4405,80 гривень та витрати на проведення судової авто-товарознавчої експертизи в розмірі 6500 гривень.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.Л. Гудзенко