Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №712/4259/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №712/4259/26

Суддя: Борєйко О. М.

712/4259/26

2/712/3160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулось до суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 25 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2565696 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора «М107056».

Відповідно до п.1 договору №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року, ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 4 000 гривень строком на 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,9% в день.

Умови договору №2565696 про надання споживчого кредиту від 25 червня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» виконані належним чином і в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 02 лютого 2026 року за вих. № 6544-ВП.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» за договором №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року в розмірі 13 120 гривень 00 копійок, в тому числі: 4 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 9 120 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

08 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №ККАУ-08022021, згідно умов якого право грошової вимоги за договором №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , перейшло до позивача.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021 від 08 лютого 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» набуло право грошової вимоги з відповідача – ОСОБА_1 за договором №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в розмірі 13 120 гривень 00 копійок, в тому числі 4 000 гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 9 120 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Заборгованість за договором №2565696 про надання споживчого кредиту від 25 червня 2020 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , відповідачем до цього часу не погашена.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

05 червня 2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково, а сааме: стягнути заборгованість у розмірі 6 280 гривень, в тому числі: 4 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2 280 гривень - заборгованість за процентами, нарахованим в межах строку кредитування, у задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. ( ч.2 ст. 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1, 2 ст.207, п. 2 ч. 1 ст.208 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст.11 № 675-VIII передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст.11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Позивачем доведено належними, доказами, факт укладення 25 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору №2565696 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора «2565696».

Відповідно до п.1.3,1.4 договору №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року, ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 4 000 гривень строком на 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,9% в день.

Умови договору №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» виконані належним чином і в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 02 лютого 2026 року за вих. № 6544-ВП та листом АТ КБ «Приватбанк» від 09 червня 2026 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-260602/86466-БТ, а також випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 25 червня 2020 року по 30 березня 2026 року.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 10 березня 2021 року у справі №199/1917/19, «відповідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору встановлюють умови, визначені на сторінках розсуду і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначених умов договору з вимогами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства (стаття 526 ЦК України )».

Згідно ч.4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1.5.2 договору №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року, стандартна процентна ставка 1,9 % в день від суми кредиту застосовується:

- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо відповідач не виконав умови, зазначені в пп.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1,4.6 цього договору, та

- у межах період прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно умов договору №2565696 про надання споживчого кредиту від 25 червня 2020 року, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивачем відповідно до п.1.5.2 договору №2565696 про надання фінансового кредиту від 25 червня 2020 року, нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 1,9% в день від суми кредиту 4000 гривень, які нараховані протягом строку кредитування – 30 днів та протягом 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення (поза межами строку кредитування згідно ч.2 ст. 625 ЦК України) в сумі 9 120 гривень (4000 гривень х 1,95 в день х (30 днів + 90 днів, тобто за період з 25 червня 2020 року по 23 жовтня 2020 року)).

Враховуючи викладене, згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед позивачем за договором №2565696 про надання споживчого кредиту від 25 червня 2020 року в розмірі 13 120 гривень 00 копійок, в тому числі 4 000 гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 9 120 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.7.1, п.7.2 договору відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021 від 08 лютого 2021 року, в якості компенсації за придання (відступлення) прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» протягом трьох робочих днів з дати підписання цього договору сплачує 809 916 гривня 56 копійок, без ПДВ.

Згідно платіжної інструкції №21758 від 09 лютого 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» здійснено на користь ТОВ «Авентус Україна» оплату за договором відступлення прав вимоги № ККАУ-08022021 від 08 лютого 2021 року в розмірі 809 916 гривень 56 копійок, без ПДВ.

Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №2565696 від 25 червня 2020 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , матеріали позовної заяви не містять і відповідачем суду не надано.

Щодо стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №291 від 09 березня 2026 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №291 від 09 березня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року.

У ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 8 000 гривень, у зв`язку з недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В обгрунтування заперечень проти задоволення заявлених вимог про стягнення відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 8 000 гривень, зазначив, що на цей час у судах України розглядались та розглядаються 3674 судових справ, в яких предметом позову є стягнення заборгованості з боржників на користь позивача - ТОВ "ФК “Кредит-Капітал”, яке є правонаступником ТОВ “Авентус Україна” (скріншот екрану з результатами пошуку з інформаційно-правової системи «Закон Онлайн» додано представником відповідача до відзиву). Фактично, позови заявляються на підставі одних і тих самих документів (кредитних договорів, договорів факторингу тощо), в яких змінюється тільки ПІБ боржника та сума боргу, а тому позовні заяви фактично копіюються з використанням одного шаблон позовної заяви. Таким чином, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому позивач вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності,а тому у разі повного задоволення позовних вимог на користь позивача обгрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, на думку відповідача, буде сума 4 000 гривень, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентіс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи складеність справи,яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував, зважаючи на фактично виконаний адвокатом незначний обсяг робіт (наданих послуг та час, витрачений адвокатом на їх виконання; ціну позову, враховуючи заперечення відповідача проти розміру заявлених позивачем судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, з урахуванням критерії розумності, справедливості та реальності, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.

Згідно платіжної інструкції №15420 від 10 березня 2026 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662 гривні 40 копійок, який, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 6,15, 16, 509, 512, 514, 516, 517, 518, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 51, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, б.1, корпус 28, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, заборгованість за договором № 2565696 про надання споживчого кредиту від 25 червня 2020 року в сумі 13 120 (тринадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 (нуль) копійок, в тому числі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок – заборгованість за тілом кредиту, 9 120 (девять тисяч сто двадцять) гривень 00 (нуль) копійок - заборгованість за процентами.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, б.1, корпус 28, четвертий поверх, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Борєйко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua