Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №712/16343/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/16343/25

Провадження № 1-кп/712/494/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

захисника – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження з обвинувальними актами, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255330000815 від 02.08.2025, та №12026250310000543 від 21.02.2026 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, немаючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27.10.1998 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ст.17, ч.2 ст.141 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; 17.04.1999 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 26.12.2000 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, ст.42 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна, 21.06.2003 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 17.10.2006 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 30.10.2008 звільнений по закінченню іспитового строку;

- 11.12.2012 вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років; 18.01.2019 звільнений на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 20 днів;

- 07.05.2021 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; 22.02.2022 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, направлено для відбування покарання у виді 2 років обмеження волі; 22.04.2024 звільнений по відбуттю строку покарання;

- 02.06.2025 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ст.126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки;

- 02.02.2026 вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси, скасованим в частині призначеного покарання вироком Черкаського апеляційного суду від 25.06.2026, за ч.3 ст.389, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 1 місяць;

- 17.03.2026 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ст.126-1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ст.390-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 17.04.2025 у справі №712/2144/25, постановою судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.05.2025 у справі №712/5059/25, вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 02.06.2025 у справі №712/5709/25 до ОСОБА_7 застосовано обмежувальні заходи, відповідно до яких на останнього покладено обов`язок пройти програму для кривдників строком на 3 місяці (у вироку та кожній постанові відповідно), для чого його направлено до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170, у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

05.06.2025 ОСОБА_7 ознайомлено під підпис з постановою судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.05.2025 у справі №712/5059/25 та попереджено про кримінальну відповідальність у разі неявки або ухилення від проходження програми для кривдників.

В подальшому, 25.08.2025 ОСОБА_7 з`явився до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170, та з ним було укладено договір про реалізацію Програми для кривдників, а також визначено дні явки щодо проходження програми для кривдників.

Однак, на заплановану зустріч 26.08.2025, 27.08.2025, 28.08.2025 ОСОБА_7 до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170, не з`явився, про неявку не попередив.

В подальшому, 07.11.2025 ОСОБА_7 з`явився до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170, та з ним було повторно укладено договір про реалізацію Програми для кривдників, а також визначено дні явки щодо проходження програми для кривдників.

Однак, на заплановану зустріч 10.11.2025 ОСОБА_7 до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170, не з`явився, про неявку не попередив.

Таким чином, з 26.08.2025 ОСОБА_7 , будучи особою, до якої постановою судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 17.04.2025 у справі №712/2144/25, постановою судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.05.2025 у справі №712/5059/25, вироком судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 02.06.2025 у справі №712/5709/25, застосовано захід у вигляді проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, не прибув до Черкаського міського центру соціальних служб Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.170, для її проходження, незважаючи на те, що був належним чином повідомленим про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість її проходження, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від неї.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.390-1 КК України, тобто умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Крім того, 21.02.2026 близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на сходовому майданчику п`ятого поверху, поряд із квартирою АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є його племінником, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, реалізовуючи злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс удар ножем у грудну клітку та праве стегно ОСОБА_9 , таким чином вчинив діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства, відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани грудної клітки справа, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням легені та внутрішньої грудної артерії та крововиливом в плевральну порожнину, яка відповідно до висновку судово-медичного експерта №02-01/308 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя; та рану правого стегна, яка відповідно до вказаного висновку експерта відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні ОСОБА_7 вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальних актах, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. ОСОБА_7 показав, що він проживає в одній квартирі з матір`ю, сестрою, та племінником. Ввечері 21.02.2026 після спільної сімейної ввечері, із вживанням алкогольних напоїв, він пішов до ванної кімнати. Через деякий час племінник почав його виганяти звідти, у зв`язку з чи між ними виник конфлікт. Потім, ця сутичка перейшла на кухню, де племінник взяв до рук палку, а ОСОБА_7 - кухонного ножа. Під час штовханини вони перемістились на сходинковий майданчик, де ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_7 палкою, а останній наніс удар ножем у грудну клітку та праве стегно племіннику. Після цього, обвинувачений повернувся до своєї кімнати, залишивши племінника на сходинковому майданчику. ОСОБА_7 не надавав допомоги потерпілому. Обвинувачений зрозумів, що трапилось, коли приїхала поліція та карета швидкої медичної допомоги. ОСОБА_7 щиро розкаюється у вчиненому, вказує, що йому шкода, що внаслідок його протиправних дій постраждав племінник, який є його рідною та близькою людиною. Крім того, ОСОБА_7 показав, що він, будучи обізнаним про необхідність проходження програми для кривдників, систематично ухилявся від її проходження, та продовжував вчиняти домашнє насильство відносно членів сім`ю.

Потерпілий ОСОБА_9 в судові засідання не з`явився, до суду надіслав заяву про проведення судового розгляду справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 .

Вивчивши обвинувальні акти та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; та ст.390-1 КК України, - умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд керується положеннями ст.ст.65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєні кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відносяться за ч.1 ст.121 КК України до категорії тяжких злочинів, за ст.390-1 КК України до кримінальних проступків.

ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, не працює, неодружений, не має на утриманні дітей, має захворювання ВІЛ, гепатит С, туберкульоз.

ОСОБА_7 взятий на облік у лікаря-нарколога 1996 р. з діагнозом «Опійна наркоманія ІІ ст»; в 2005-2006 р.р. лікувався з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Стан відміни». Останнє звернення у 2007 році.

Відповідно до висновку експерта №298 за результатами судово-психіатричної експертизи від 08.05.2026, на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих дій та на теперішній час, за своїм психічним станом ОСОБА_7 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (опіоїди, канабіноїди, алкоголь) з синдромом залежності та психопатоподібними розладами збудливого типу, що не позбавляло та нині не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, не перешкоджає йому брати участь у слідчих діях та судовому засіданні. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , згідно ст.67 КК України, суд визнає: рецидив злочинів; вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Судом встановлено, що вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2025 у справі №712/5709/25 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки, з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

Згідно з вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.02.2026 (далі – Вирок 1), скасованим в частині призначеного покарання вироком Черкаського апеляційного суду від 25.06.2026 у справі №711/802/26, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2025, з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.72 КК України, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 1 місяць. Вказаний вирок набрав законної сили 25.06.2026.

Крім того, вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.03.2026 у справі №712/8834/25 (далі – Вирок 2), ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2025 за ст.126-1 КК України у виді 3 років пробаційного нагляду, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 2 років позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили 21.04.2026.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_7 був раніше засуджений двома вироками; кримінальні правопорушення, за які він засуджується оскаржуваним вироком, вчинено як до постановлення Вироку 1, так і між Вироками 1 і 2.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, ч.4 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Оскільки судом встановлено, що після постановлення вироків засуджений винен в кримінальних правопорушеннях, одне з яких вчинено до постановлення першого вироку, а інше – між першим і другим вироками, то призначення покарання має складатися з наступних етапів:

1) призначення покарання за кримінальне правопорушення, вчинене до постановлення попереднього Вироку 1, а саме, за ст.390-1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

2) призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ст.390-1 КК України, та за попереднім Вироком 1 на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

3) призначення покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців;

4) призначення покарання на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за ч.1 ст.121 КК України, невідбутої частини покарання, призначеного в порядку ч.4 ст.70 КК України, та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

5) оскільки вказані кримінальні правопорушення скоєні ОСОБА_7 до постановлення Вироку 2, то остаточне покарання йому слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Таким чином, за даним вироком суд призначає ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Такий алгоритм призначення покарання у даному конкретному випадку відповідає загальним принципам призначення покарання та не суперечить усталеній судовій практиці (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.01.2024 у справі №236/4167/20).

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень статей 69 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, необхідно зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 21.02.2026 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання скасування арешту суд вирішує відповідно до вимог ст.174 КПК України.

В порядку ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 250443 грн. 26 коп. (висновок експерта №СЕ-19-26/16271-БД від 22.05.2026, висновок експерта №СЕ-19-26/16250-БД від 19.05.2026, висновок експерта №СЕ-19-26/16261-БД від 19.05.2026, висновок експерта №СЕ-19-26/16257-БД від 18.05.2026, висновок експерта №СЕ-19-26/16268-БД від 22.05.2026, висновок експерта №СЕ-19-26/16272-БД від 22.05.2026, висновок експерта №СЕ-19/124-26/4972-БД від 03.07.2026, висновок експерта №СЕ-19/124-26/4990-БД від 08.07.2026, висновок експерта №СЕ-19/124-26/4975-БД від 10.07.2026).

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374, 381, 394, ст.615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за ст.390-1 КК України, більш суворим покаранням, призначеним вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.02.2026, скасованим в частині призначеного покарання вироком Черкаського апеляційного суду від 25.06.2026, та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за ч.1 ст.121 КК України невідбутої частини покарання за ч.4 ст.70 КК України, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.03.2026, більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 21.02.2026 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 24.02.2026 у справі №712/2448/26, а саме змиви речовини бурого кольору, предмет ззовні схожий на ніж, дерев`яну палицю, дві пляшки, три стакани.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 24.02.2026 у справі №712/2449/26, а саме спортивні штани зі слідами речовини бурого кольору, сіру футболку зі слідами речовини бурого кольору, синю кофту та шкарпетки зі слідами речовини бурого кольору.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 24.02.2026 у справі №712/2450/26, а саме шорти чорного кольору з білими смужками, на яких наявні плями речовини бурого кольору, кофту зеленого кольору із чорними вставками із наявними плямами речовини бурого кольору.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 250443 (двісті п`ятдесят тисяч чотириста сорок три) гривні 26 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- належним чином завірені копії документів: договір про реалізацію програми для кривдників відносно ОСОБА_7 від 07.11.2025; індивідуальний план проходження програми для кривдників відносно ОСОБА_7 ; договір про реалізацію програми для кривдників відносно ОСОБА_7 ; розписка ОСОБА_7 на ім`я директора Черкаського міського центру соціальних служб про ознайомлення з програмою для кривдників, індивідуальним планом та договором про проходження програми від 07.11.2025; лист-повідомлення директора Черкаського міського центру соціальних служб від 15.10.2025 №1396; лист-повідомлення директора Черкаського міського центру соціальних служб від 10.11.2025 №1547; індивідуальний план проходження програми для кривдників відносно ОСОБА_7 ; договір про реалізацію програми для кривдників відносно ОСОБА_7 від 25.08.2025; лист-повідомлення ОСОБА_7 від 28.08.2025 №1099, які приєнано до матеріалів кримінального провадження №12025255330000815 від 02.08.2025 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- медична картка стаціонарного хворого 4139 на ім`я ОСОБА_9 , яка повернута за належністю до КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради - залишити за належністю в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради;

- 6 (шість) змивів речовини бурого кольору, ніж, дерев`яна палка, дві пляшки, три стакани, зрізи нігтів ОСОБА_7 , змиви з обох рук; шорти чорного кольору з білими смужками та кофту зеленого кольору з чорними вставками, що належать ОСОБА_7 ; спортивні штани, сіра футболка, синя кофта та шкарпетки, що належать ОСОБА_9 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Черкаській області – знищити.

- дактилокарта на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Черкаській області – передати на зберігання Експертній службі МВС.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1